36. Правове регулювання і порядок формування представницьких оганів держави і місцевого самоврядування.

Конституція 1996 року, на відміну від попередніх конституційних актів, значно понизила віковий ценз народних депутатів - з 25 до 21 року і підвищила ценз осілості з двох до п'яти років, а також встановила обмеження для осіб, які мають судимість.

Формування чисельного складу Верховної Ради відбувається на основі Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Відповідно до Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", порядок формування та організація діяльності місцевих рад визначається Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

Вибори місцевого самоврядування та депутатів Верховної Ради України проводяться одночасно.

Вибори сільських, селищних, міських голів, голів районних рад, голів обласних рад, спікера АРК проводяться прямим голосуванням у два тури.

Одночасно з обранням сільському, селищному, міському голові, голові районної ради, голові обласної ради надаються повноваження глави сільській (селищній), міській, районній, обласній державній адміністрації (крім АРК Крим) з відповідними правами та обов'язками.

Одночасно з обранням голів місцевих рад обираються депутати місцевих рад за мажоритарною системою.

Чергові вибори депутатів місцевих рад, а також сільських, селищних, міських голів провадяться на території України одночасно і призначаються не пізніш як за 90 днів до закінчення строку повноважень депутатів місцевих рад поточного скликання, сільського, селищного, міського голови.

Позачергові вибори відповідно депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів призначаються не пізніш як за 90 днів до дня виборів.

Повторні вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів замість тих, які вибули, а також у разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці призначаються у строки, передбачені цим Законом.

37. Людина, особистість, громадянин в сучасному конституціоналізмі.

Основою суспільства є людина. Пріоритетність людини як найвищої соціальної цінності є змістом другого розділу Конституції України, що має назву "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина". Інтересам людини, захистові її прав і свобод підпорядкована чітка організація державної влади та місцевого самоврядування. Держава відповідає перед громадянами за свою діяльність.

За своєю сутністю Конституція України виходить із загальнолюдських, загальнонародних інтересів і потреб. Усі люди є вільними і рівними у своїй гідності та правах, підкреслюється у ст. 21 Конституції.

Поняття «особистість» уживається в значенні соціальної характеристики суб'єкта. Особистість-це індивідуально певна сукупність соціально значущих властивостей людини. Людина стає особистістю під впливом суспільства. Так, людина народжується в певній сім'ї, певному суспільстві, в певній соціально-історичній ситуації і при різних обставинах свого життя спілкується з різними представниками суспільства, в якому живе, вчиться, працює.

Законодавчо встановлені права, свободи і обов'язки особистості складають її правовий статус.

Слово "громадянин" позначає фізичну особу, чий правовий статус обумовлений належністю до тієї або іншої держави. Громадяни в кожній країні становлять найчисленнішу категорію населення. Саме вони наділені правами і свободами в найбільш широкому обсязі. Однак якщо права людини випливають із самої її природи і не можуть бути чим-небудь обумовлені, то права громадянина визначаються фактом громадянства.

Загальним для понять «особистість» і «громадянин» є те, що вони підносяться до однієї і тієї ж людини, однак поняття «особистість» позначає її місце в суспільстві, а поняття «громадянин» - в державі.