
- •1. Конституціоналізм - політико правова система держави і суспільства..
- •2. Категорія публічної влади. Види влади та форми її інституціоналізації.
- •3. Зміст системи сучасного українського конституціоналізму: Конституція і конституційне законодавство, конституційні правовідносини, конституційна правосвідомість, конституційний правопорядок.
- •4. Поняття та предмет конституційного права як галузі права.
- •5. Особливості методу конституційного регулювання.
- •7. Поняття, предмет і система науки конституційного права.
- •8. Тенденції розвитку науки конст.Права Укр на сучасному етапі. Актуальні напрями наукових конституційно-правових досліджень в Україні
- •9. Поняття і завдання навчальної дисципліни конституційного права.
- •10. Поняття норми конст.Права. Осн властивості конституційно-правових норм.
- •II. За роллю в механізмі правового регулювання:
- •IV. За характером основного призначення приписів, що в них містяться:
- •V. За територією дії:
- •VII. За сферою застосування:
- •VIII. За призначенням у механізмі правового регулювання:
- •11. Структура норми конституційного права: поняття, характеристика елементів.
- •12. Класифікація і характеристика інститутів Конституційного права України.
- •13. Поняття і склад джерел Конст.Права.
- •14. Поняття конституції. Основні підходи до розуміння сутності конституції.
- •15. Функції конституції. Класифікація конституцій.
- •16. Юридичні властивості Конст.Укр.
- •17. Конституція України: структура, основні соціально-правові пріоритети, загальна характеристика.
- •18. Порядок прийняття і внесення змін до Конституції України.
- •19. Історичний розвиток конституційних ідей і конституційно-правових доктрин в Україні.
- •20. Основні етапи розвитку вітчизняного конституційного будівництва. Тенденції розвитку Конституції України.
- •21. Поняття і функції правової охорони Конституції. Суб*єкти правової охорони Конст.
- •22. Поняття і види конституційного контролю.
- •23. Поняття і особливості конституційних відносин. Склад конституційних відносин.
- •24. Суб*єкти конституційних відносин: загальна характеристика і класифікація.
- •25. Підстави виникнення і динаміки конституційних відносин.
- •26. Поняття і зміст конституційного ладу. Принципи конституційного ладу України.
- •27. Конституційна характеристика України як демократичної, правовї держави.
- •28. Конституційна характеристика України як соціальної держави.
- •29. Громадянське суспільство в концепції конституційного ладу.
- •30. Поняття і сутність народовладдя. Конституційні основи народовладдя.
- •31. Теоретичні та конституційно-правові основи демократії.
- •32. Поняття і конституційно-правова регламентація референдумів. Види референдумів. Всеукраїнський і місцевий референдуми.
- •33. Концепція народного представництва. Поняття і форми представницької демократії.
- •34. Український парламентаризм: історія становлення і сучасний етап розвитку.
- •35. Виборче право і виборча система: поняття і принципи.
- •36. Правове регулювання і порядок формування представницьких оганів держави і місцевого самоврядування.
- •37. Людина, особистість, громадянин в сучасному конституціоналізмі.
- •38. Принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина.
- •39. Поняття і юридична природа конституційних прав і свобод людини і громадянина.
- •40. Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина. Законні інтереси. Співвідношення індивідуальних і колективних прав.
- •41. Конституційні обов*язки людини і громадянина.
- •43. Міжнародно-правові стандарти і конституційне законодавство України про правове становище людини і громадянина.
- •44. Поняття і принципи громадянства України.
- •45. Набуття громадянства України.
- •46. Припинення громадянства України. Вихід з громадянства України. Втрата громадянства України.
- •47. Поняття та основи правового статусу іноземців. Права, свободи та обов*язки іноземців. Режим проживання іноземних громадян.
- •48. Особи без громадянства: поняття й особливості правового стану. Проблеми полігромадянства.
- •49. Поняття й особливості правового статусу біженця. Умови і порядок набуття і втрати статусу біженця. Права та обов*язки біженця.
- •50. Особливості правового статусу зарубіжних українців.
- •51. Поняття державного ладу України. Деравний лад і форма держави: поняття і співвідношення.
- •52. Принципи деравного ладу України: загальна характеристика.
- •53. Сувернітет держави. Україна-суверенна і незалежна держава.
- •54. Зміст і практична реалізація принципу поділу влади в Україні.
- •55. Принципи республіканської форми правління в україні. Проблема парламентсько-президентської і президентсько-парламентської республіки.
- •56. Деравна територія: поняття і склад.
- •57. Державний кордон: поняття, види, порядок встановлення, режими.
- •58. Поняття і принципи державного устрою.
- •59. Державно-правові(юридичні) ознаки унітарної держави.
- •60. Автономна Республіка Крим- територіальна автономія у складі України.
- •61. Поняття органу держави, його ознаки і конституційний статус.
- •62. Класифікація(види) органів державної влади.
- •63. Законодавча влада в Україні. Конституційна природа парламенту.
- •64. Конституційний склад і структура Верховної Ради України. Принципи діяльності Верховної Ради Укр.
- •65. Функції і повноваження Верховної Ради України.
- •66. Парламентські процедури: законодавча, установча процедура здійснення парламентського контролю.
- •67. Уповноваження Верховної Ради України з прав людини.
- •68. Конституційно-правовий статус народного депутата України і правові гарантії його діяльності. Природа депутатського мандата.
- •69. Інститут президентства в Україні: історія становлення й сучасний етап розвитку, Роль і місце Президента України в системі органів деравної влади.
- •71. Поняття виконавчої влади та її місце в механізмі деравної влади.
- •72. Система виконавчої влади в Україні.
- •73. Кабінет Міністрів України- вищий орган у системі виконавчої влади. Порядок формування Кабінету міністрів України.
- •74. Кабінет Міністрів України: склад і компетенція.
- •75. Прем*єр-міністр України: порядок призначення, статус, повноваження і роль.
- •76. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади: порядок формування, принципи діяльності, статус, структура, основні завдання, повноваження, акти.
- •77. Судова влада: поняття, склад і принципи функціонування. Судова система України. Система судів загальної юрисдикції.
- •78. Місцеві державні адміністрації: правова природа, порядок формування, структура, принципи діяльності, компетенція, акти.
- •79. Судова влада: поняття, склад і принципи функціонування. Судова система України. Система судів загальної юрисдикції.
- •80. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції України.
- •81. Правоохоронні та контрольно-наглядові органи:система і компетенція.
- •82. Конституційно-правовий статус прокуратури України. Функції і повноваження прокуратури України.
- •83. Поняття конституційної юстиції. Становлення і розвиток конституційної юстиції в Укр.
- •84. Правова природа Конституційного Суду України. Функції і повноваження Конституційногот
- •85. Склад і порядок форування Конституційного Суду україни. Структура та організація діяльності ксу.
- •86. Поняття і принципи місцевого самоврядування.
- •87. Система місцевого самоврядування.
- •88. Способи формування органів місцевого самоврядування.
- •89. Конституційні принципи та види взаємодії органів місцевого самоврядування з місцевими органами виконавчої влади.
- •90. Конституційно-правовий статус депутата місцевої ради і правові гарантії його діяльності.
- •1. Конституціоналізм - політико правова система держави і суспільства..
- •2. Категорія публічної влади. Види влади та форми її інституціоналізації.
31. Теоретичні та конституційно-правові основи демократії.
Демократія є формою правління, при якій всі громадяни беруть участь в управлінні державою і приймають на себе відповідальність перед суспільством або безпосередньо, або через своїх вільно обраних представників.
Демократія являє собою сукупність принципів і практичних заходів, що захищають свободу людини.
Демократичні держави розуміють, що однією з їх основних функцій є захист таких основних прав людини, як свобода слова і віросповідання, право на рівний захист з боку закону і право на створення організацій і повномасштабної участі в політичному, економічному та культурному житті суспільства.
Держави з демократичною формою правління регулярно проводять вільні і справедливі вибори, право участі в яких надається всім громадянам.
Сучасні демократичні держави мають конституції, в яких визначені демократичні основи державного устрою.
Преамбула (вступ) Конституції України мету державного будівництва визначає як “розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу”. Ця визначена мета послідовно проводиться через весь зміст Конституції.
У розділі I Конституції України, де містяться загальні засади конституційного ладу, стаття 1 наголошує: “Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.”
32. Поняття і конституційно-правова регламентація референдумів. Види референдумів. Всеукраїнський і місцевий референдуми.
У здійсненні безпосереднього народовладдя важливе значення має інститут референдуму. Референдум — це голосування населення всієї держави (загальнодержавний референдум) або певної його частини (місцевий референдум) з метою вирішення найважливіших питань державного і суспільного життя. Референдум, як і вибори, здійснюється шляхом голосування, але відрізняється своїм предметом. Вибори проводяться для визначення особи, яка гідна обіймати певну виборну посаду. Завдання референдуму полягає у вирішенні важливих питань, не пов’язаних із наданням юридичної сили мандатам певних осіб. Це можуть бути затвердження, зміна чи скасування законів, вирішення проблем територіального устрою в межах держави тощо.
Референдум буває всеукраїнський, Автономної республіки Крим та місцевий.
Всеукраїнський референдум виражає волю всього народу.
Референдум Автономної Республіки Крим – волю населення автономії, а місцевий референдум – лише громадян, які постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Він призначається місцевими Радами.
В Україні питання референдуму регламентуються Конституцією, Законом України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми».
Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, котрі мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей, і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області, при цьому Верховна Рада України призначає лише обов'язковий референдум із питання про зміну території України, а Президент України - обов'язковий референдум щодо внесення змін до Конституції України.