
- •1. Конституціоналізм - політико правова система держави і суспільства..
- •2. Категорія публічної влади. Види влади та форми її інституціоналізації.
- •3. Зміст системи сучасного українського конституціоналізму: Конституція і конституційне законодавство, конституційні правовідносини, конституційна правосвідомість, конституційний правопорядок.
- •4. Поняття та предмет конституційного права як галузі права.
- •5. Особливості методу конституційного регулювання.
- •7. Поняття, предмет і система науки конституційного права.
- •8. Тенденції розвитку науки конст.Права Укр на сучасному етапі. Актуальні напрями наукових конституційно-правових досліджень в Україні
- •9. Поняття і завдання навчальної дисципліни конституційного права.
- •10. Поняття норми конст.Права. Осн властивості конституційно-правових норм.
- •II. За роллю в механізмі правового регулювання:
- •IV. За характером основного призначення приписів, що в них містяться:
- •V. За територією дії:
- •VII. За сферою застосування:
- •VIII. За призначенням у механізмі правового регулювання:
- •11. Структура норми конституційного права: поняття, характеристика елементів.
- •12. Класифікація і характеристика інститутів Конституційного права України.
- •13. Поняття і склад джерел Конст.Права.
- •14. Поняття конституції. Основні підходи до розуміння сутності конституції.
- •15. Функції конституції. Класифікація конституцій.
- •16. Юридичні властивості Конст.Укр.
- •17. Конституція України: структура, основні соціально-правові пріоритети, загальна характеристика.
- •18. Порядок прийняття і внесення змін до Конституції України.
- •19. Історичний розвиток конституційних ідей і конституційно-правових доктрин в Україні.
- •20. Основні етапи розвитку вітчизняного конституційного будівництва. Тенденції розвитку Конституції України.
- •21. Поняття і функції правової охорони Конституції. Суб*єкти правової охорони Конст.
- •22. Поняття і види конституційного контролю.
- •23. Поняття і особливості конституційних відносин. Склад конституційних відносин.
- •24. Суб*єкти конституційних відносин: загальна характеристика і класифікація.
- •25. Підстави виникнення і динаміки конституційних відносин.
- •26. Поняття і зміст конституційного ладу. Принципи конституційного ладу України.
- •27. Конституційна характеристика України як демократичної, правовї держави.
- •28. Конституційна характеристика України як соціальної держави.
- •29. Громадянське суспільство в концепції конституційного ладу.
- •30. Поняття і сутність народовладдя. Конституційні основи народовладдя.
- •31. Теоретичні та конституційно-правові основи демократії.
- •32. Поняття і конституційно-правова регламентація референдумів. Види референдумів. Всеукраїнський і місцевий референдуми.
- •33. Концепція народного представництва. Поняття і форми представницької демократії.
- •34. Український парламентаризм: історія становлення і сучасний етап розвитку.
- •35. Виборче право і виборча система: поняття і принципи.
- •36. Правове регулювання і порядок формування представницьких оганів держави і місцевого самоврядування.
- •37. Людина, особистість, громадянин в сучасному конституціоналізмі.
- •38. Принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина.
- •39. Поняття і юридична природа конституційних прав і свобод людини і громадянина.
- •40. Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина. Законні інтереси. Співвідношення індивідуальних і колективних прав.
- •41. Конституційні обов*язки людини і громадянина.
- •43. Міжнародно-правові стандарти і конституційне законодавство України про правове становище людини і громадянина.
- •44. Поняття і принципи громадянства України.
- •45. Набуття громадянства України.
- •46. Припинення громадянства України. Вихід з громадянства України. Втрата громадянства України.
- •47. Поняття та основи правового статусу іноземців. Права, свободи та обов*язки іноземців. Режим проживання іноземних громадян.
- •48. Особи без громадянства: поняття й особливості правового стану. Проблеми полігромадянства.
- •49. Поняття й особливості правового статусу біженця. Умови і порядок набуття і втрати статусу біженця. Права та обов*язки біженця.
- •50. Особливості правового статусу зарубіжних українців.
- •51. Поняття державного ладу України. Деравний лад і форма держави: поняття і співвідношення.
- •52. Принципи деравного ладу України: загальна характеристика.
- •53. Сувернітет держави. Україна-суверенна і незалежна держава.
- •54. Зміст і практична реалізація принципу поділу влади в Україні.
- •55. Принципи республіканської форми правління в україні. Проблема парламентсько-президентської і президентсько-парламентської республіки.
- •56. Деравна територія: поняття і склад.
- •57. Державний кордон: поняття, види, порядок встановлення, режими.
- •58. Поняття і принципи державного устрою.
- •59. Державно-правові(юридичні) ознаки унітарної держави.
- •60. Автономна Республіка Крим- територіальна автономія у складі України.
- •61. Поняття органу держави, його ознаки і конституційний статус.
- •62. Класифікація(види) органів державної влади.
- •63. Законодавча влада в Україні. Конституційна природа парламенту.
- •64. Конституційний склад і структура Верховної Ради України. Принципи діяльності Верховної Ради Укр.
- •65. Функції і повноваження Верховної Ради України.
- •66. Парламентські процедури: законодавча, установча процедура здійснення парламентського контролю.
- •67. Уповноваження Верховної Ради України з прав людини.
- •68. Конституційно-правовий статус народного депутата України і правові гарантії його діяльності. Природа депутатського мандата.
- •69. Інститут президентства в Україні: історія становлення й сучасний етап розвитку, Роль і місце Президента України в системі органів деравної влади.
- •71. Поняття виконавчої влади та її місце в механізмі деравної влади.
- •72. Система виконавчої влади в Україні.
- •73. Кабінет Міністрів України- вищий орган у системі виконавчої влади. Порядок формування Кабінету міністрів України.
- •74. Кабінет Міністрів України: склад і компетенція.
- •75. Прем*єр-міністр України: порядок призначення, статус, повноваження і роль.
- •76. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади: порядок формування, принципи діяльності, статус, структура, основні завдання, повноваження, акти.
- •77. Судова влада: поняття, склад і принципи функціонування. Судова система України. Система судів загальної юрисдикції.
- •78. Місцеві державні адміністрації: правова природа, порядок формування, структура, принципи діяльності, компетенція, акти.
- •79. Судова влада: поняття, склад і принципи функціонування. Судова система України. Система судів загальної юрисдикції.
- •80. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції України.
- •81. Правоохоронні та контрольно-наглядові органи:система і компетенція.
- •82. Конституційно-правовий статус прокуратури України. Функції і повноваження прокуратури України.
- •83. Поняття конституційної юстиції. Становлення і розвиток конституційної юстиції в Укр.
- •84. Правова природа Конституційного Суду України. Функції і повноваження Конституційногот
- •85. Склад і порядок форування Конституційного Суду україни. Структура та організація діяльності ксу.
- •86. Поняття і принципи місцевого самоврядування.
- •87. Система місцевого самоврядування.
- •88. Способи формування органів місцевого самоврядування.
- •89. Конституційні принципи та види взаємодії органів місцевого самоврядування з місцевими органами виконавчої влади.
- •90. Конституційно-правовий статус депутата місцевої ради і правові гарантії його діяльності.
- •1. Конституціоналізм - політико правова система держави і суспільства..
- •2. Категорія публічної влади. Види влади та форми її інституціоналізації.
20. Основні етапи розвитку вітчизняного конституційного будівництва. Тенденції розвитку Конституції України.
Зазвичай вважають, що витоками сучасної конституційно-правової думки України є, насамперед, правові пам´ятки Київської Русі, юридична спадщина козацької доби, насамперед, «козацькі конституції» і Конституція Пилипа Орлика 1710 р., конституційні проекти членів Кирило-Мефодіївського товариства, конституційна правотворчість доби національно-визвольних змагань, зокрема, конституційні акти УНР, ЗУНР, та ін.
Конституція 1710 р. - визначний український народнополітичний документ, у якому знайшли яскраве відображення тогочасні ідеали української нації. У ній відбилися протиріччя між європейською традицією і новітніми на той час ідеалами. Автори Конституції, П. Орлик та козацька старшина.
Складається Конституція із вступу (преамбули) та статей, що об'єднані у 16 розділів. Основний пункт Конституції - проголошення незалежності України від Польщі та Москви. Конституція закріплювала принципи діяльності органів державної влади, скликання Генеральної ради тричі на рік, панівне становище православ'я у майбутній державі.
Конституція Пилипа Орлика містила багато цікавих і прогресивних ідей, була на рівні кращих досягнень тогочасної юридичної думки. Вона свідчить про глибоко демократичні засади кабінету Пилипа Орлика.
Побудова конституційного ладу в Україні почалася у 1917 р. Вже І Універсал Української Центральної Ради "До Українського народу на Україні й поза Україною", проголосив Україну вільною, закріпив демократичну виборчу систему.
Період відродження національної української держави (1917-1920) позначений появою значної кількості конституційно-правових актів, які передбачали певні варіанти організації державної влади в Україні. До них слід віднести III Універсал УЦР.
Великого значення для подальшого розвитку конституційного ладу в Україні мав IV Універсал , який проголосив Українську Народну Республіку самостійною, вільною, суверенною державою українського народу.
28 квітня 1918 р. УЦР прийняла Конституцію Української Народної Республіки, яка складалася з 7 розділів і 83 статей.
Яка юридично оформила відродження державності України. Конституція проголошувала Україну суверенною, самостійною і ні від кого не залежною державою. Відзначалося, що вся влада в УНР належить народові України, а за формою правління УНР є парламентською республікою, верховним органом влади якої є Всенародні збори.
На жаль, ліквідація Української Центральної Ради, встановлення влади гетьмана П. Скоропадського призвели до того, що положення першої Конституції України 1918 р. не були реалізовані.
За часів гетьманату діяли тимчасові конституційні закони: "Про тимчасовий державний устрій України" та "Про верховне управління Державою на випадок смерті, тяжкої хвороби і перебування поза межами Держави ясновельможного пана Гетьмана всієї України".
Ці закони закріплювали монархічну форму правління в Україні, зберігаючи її унітарний державний устрій.
Повалення гетьманського режиму внаслідок народного повстання, очолюваного Директорією, відкрило шлях до подальшого конституційного розвитку України. Велике значення для відновлення конституційних засад УНР відіграла Декларація Української Директорії, відповідно до якої Україна знову проголошувалася республікою, поновлювалася дія демократичних принципів, проголошених ЦР в її Універсалах. У 1919 р. Урядова Комісія з розробки Конституції УНР підготувала новий проект Основного державного Закону УНР, який складався з 15 розділів і 345 статей.
За радянського періоду української державності було прийнято чотири конституції: Конституцію УСРР 1919 p., Конституції УРСР 1929, 1937 і 1978 р. У конституції законодавче закріплювали так звану радянську модель організації влади, основою якої був ленінський принцип поєднання у Радах, як працюючих корпораціях, законодавства і управління. Тим самим заперечувався визнаний у багатьох демократичних державах принцип розподілу влади.
Після розпаду СРСР і здобуття нашою країною незалежності розпочався новий етап у розвитку конституційного процесу в Україні. Його вихідним пунктом стало проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990р. Важливе конституційне значення мав Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 який дістав всенародну підтримку на референдумі 1 грудня 1991 р., та деякі інші правові акти.