1. Вступ

Охорона праці - це комплексна дисципліна, яка базується як на загальноосвітніх (фізика, хімія, математика), так і на загальнотехнічних та спеціальних дисциплінах. Тісно пов'язана з безпекою життєдіяльності. Для забезпечення ефективних та безпечних умов праці та життєдіяльності, велике значення мають правила техніки безпеки та норми виробничої санітарії. Безпека життєдіяльності - це система заходів спрямованих на організацію безпечних для життя умов праці, дотримання правил і норм. Питання охорони праці виникають у зв'язку з небезпеками, пов'язаними з експлуатацією електрообладнання та можливістю виникнення пожежі під час виконання експериментальних досліджень.

1.2 Аналіз стану виробничих умов.

1.2.1 Характеристика лабораторії

Виконання дипломної роботи здійснювалось на кафедрі фізичної і біомедичної електроніки в лабораторії №415 та №401 тонких плівок. Приміщення лабораторії №415 за основними характеристиками відповідає санітарним нормам і правилам проектування промислових підприємств, вимогам техніки безпеки та гігієни праці що викладено в наступних параметрах:

- площа приміщення - 60,8 м²;

- об'єм, що припадає на одного робітника - 18 м³;

- люмінесцентне освітлення - 350 люкс;

- коефіцієнт природної освітленості - 1,5%;

1.2.2 Аналіз методів дослідження та характеристика обладнання Під час виконання експериментальної частини дипломної роботи, доводилось працювати з електрообладнанням, вакуумними системами, зрідженими газами, нагрівними приладами, скляними деталями, які є джерелом небезпеки при необережному поводженні з ними. При дослідженні параметрів плазми методом зондових характеристик, необхідно працювати з електроприладами, які живляться змінним струмом, напругою 220 В та споживають потужності не більші 2,2кВт.

1.2.3 Характеристика об'єкта дослідження речовини, їх небезпечні властивості

Об'єктом дослідження є зміна електропровідності полімерів при нагріві і бомбардуванні електронним пучком. Більшу частину роботи ми досліджували на ВУПі-5М. Робота з електроприладами може призвести до ураження електричним струмом.

1.3 Організаційно - технічні заходи

1.3.1 Організація робочого місця і роботи

До роботи в лабораторії допускаються особи, які пройшли попередній інструктаж з безпеки праці. Забороняється замикати без догляду працююче обладнання, увімкнені електровимірювальні прилади, газові пальники. Перед виходом з лабораторії слід переконатись, що на робочому столі і у пожежних шафах відключені електроприлади, перекрита вода, газові лінії. Забороняється зливати в раковини відходи хімічних розчинників. Роботи з використанням вакууму слід проводити в захисних окулярах або масці. Якщо вакуумна установка або окремі її частини, які представляють найбільшу небезпеку при вибуху повинні бути екрановані дротяною сіткою чи органічним склом. Забороняється обігрівати скляні деталі працюючої вакуумної установки відкритим полум'ям. При необхідності охолодження рідким азотом можна використовувати попередньо випробувані посудини з кварцу чи спеціального скла.

1.3.2 Санітарно - гігієнічні вимоги до умов праці.

Гігієна праці - це галузь профілактичної медицини, яка розробляє наукові основи і практичні заходи щодо забезпечення покращення виробничих умов з метою збереження здоров'я працівників, високого рівня працездатності,запобігання виникненню травматизму, професійних захворювань та інших негативних наслідків, які можуть бути пов'язані з трудовою діяльністю людини.

Виробнича санітарія - це комплекс заходів, спрямованих на оздоровлення умов праці робітників, усунення негативно діючих на здоров'я шкідливих факторів і попередження професійних захворювань, що сприяє підвищенню продуктивності праці. До санітарно - гігієнічних умов на робочому місці входять мікроклімат приміщення, освітленість робочого місця, вентиляція, наявність шкідливих випаровувань. Вони суттєво впливають на продуктивність праці та самопочуття працюючих. Найбільш сприятливими умовами мікроклімату є:

- температура повітря в приміщенні 20 - 22°С;

- відносна вологість повітря 40-60 %;

- концентрація токсичного пилу до 20 мг/м³;

- швидкість руху повітря не більше за 0,5м/с.

Освітленість приміщення повинна бути рівномірною і достатньою. Правильна вентиляція повинна створювати і підтримувати повітряне середовище відповідно до вимог гігієни праці. Джерелом потенційної небезпеки є виникнення шумового забруднення. Шум як фізичне явище - це коливання пружного середовища. Він характеризується звуковим тиском як функцією частоти та часу. Загалом шум - це безладне поєднання звуків різної частоти та інтенсивності. Шум шкідливо діє на органи слуху, що призводить до зниження уваги, втоми і працездатності. Понизити шум можна звукоізолюючими та звукопоглинаючими матеріалами. Об'єкт який випромінює шум, розташовують у спеціальному кожуху, внутрішні стінки якого покриваються звукопоглинаючим матеріалом. Кожух повинен мати достатню звукопоглинаючу та вібростійку здатність, не заважати обслуговуванню обладнання під час роботи. Щодо зниження шуму звукоізоляцією необхідно шумовипромінювальний об'єкт або декілька найбільш шумних об'єктів розташовувати окремо, ізольовано від основного менш шумного приміщення звукоізольованою стіною або перегородкою. Шум шкідливо діє на органи слуху, що приводить до втоми, зниження уваги, працездатності. Гранично допустимий рівень шуму в залежності від частоти становить близько 80-95 дБ. В лабораторії рівень шуму становить 40дБ, його джерелом є форвакуумні насоси, які винесено за межі лабораторії у добре провітрюване приміщення.

1.3.3 Заходи безпеки при роботі з обладнанням, досліджуваним об'єктом та речовинами

Основні роботи проводились з використанням електроприладів. Для захисту від ураження електричним струмом застосовують: безпечні струми, відповідну ізоляцію провідників і струмопровідних частин, захисні індивідуальні засоби, захисне заземлення. Захисне заземлення – основний засіб захисту від електричного ураження в аварійних режимах роботи. Заземлюють прилади, що живляться напругою вище 36 В змінного струму або 110В постійного струму.

Скляні прилади, призначені для роботи під тиском, оточують захисним екраном з металевої сітки. Робота із склодувним пальником вимагає дотримання певних заходів безпеки і перевірка відсутності механічних пошкоджень та правильність їх під'єднання перед роботою. При роботі із зрідженими газами необхідні спеціальні посудини (дюари ) для зберігання, які повинні бути сухі, чисті, без механічних пошкоджень, перенесення металевих посудин з рідким азотом проводяться тільки удвох; під час зберігання дюар повинен бути прикритий ковпаком. Робота з електрообладнанням може призвести до ураження електричним струмом, що приводить до електричних опіків. На характер та наслідок опіків впливає сила струму, тривалість його дії,частота .Небезпечним вважається змінний струм вище 0,01 А. Безпечною вважається напруга до 36В змінного струму. Ступінь ураження електричним струмом залежить від опору людського тіла (40 100 Ом - опір шкіри ; 10 кОм - опір внутрішніх органів ), а також від частоти струму (50-60 Гц - найбільш небезпечна частота) .Більш небезпечним для людини є змінний струм , оскільки виникає сильне рефлекторне скорочення м'язів.

Дія електричного струму на людину може бути тепловою, механічною , хімічною і біологічною. До теплових травм відносяться опіки; до механічних - розрив тканин; до хімічної - електроліз; до біологічної - порушення процесів , властивих живій матерії, з якими пов'язана їх життєдіяльність. Безпечна величина змінного струму - до 8 мА, постійного - 50 мА . Збільшення частоти зменшує небезпеку ураження струмом. Приміщення за електробезпекою поділяються на:

Безпечні;

Приміщення з підвищеною небезпекою:

- сирі приміщення, в яких вологість при нормальних умовах може тимчасово підвищуватися до насичення;

- приміщення сухі, неопалювальні;

- опалювальні приміщення, але з короткочасною присутністю вологи;

- приміщення із струмопровідним пилом;

- гарячі приміщення.

Приміщення особливо небезпечні:

- дуже сирі приміщення;

- приміщення з наявністю їдких парів та газів;

- приміщення, що характеризуються наявністю обох ознак небезпеки. Дослідження розмірного ефекту тонких плівок проводять із застосуванням приладів, які працюють на постійних та змінних струмах, високих та низьких напругах, посудин під тиском, зріджених газів, хімічних речовин. Тому виникають небезпеки в процесі роботи:

- небезпека ураження електричним струмом;

- опіки, спричинені зрідженим газом;

- опіки внаслідок контакту з тілами, нагрітими до високих температур;

- отруєння шкідливими речовинами;

- виникнення пожежі.

1.3.4 Протипожежні заходи у виробничих приміщеннях

Виникнення пожежі може бути наслідком ряду причин:

- необережне поводження з вогнем;

- несправне електроустаткування та порушення правил його експлуатації;

- самозаймання горючих речовин;

- вибухи газів.

На випадок пожежі лабораторія обладнана двома вогнегасниками типу ВП-1 "Момент". Проектом передбачено також спеціалізовані первинні заходи пожежогасіння. Усі організаційні технічні заходи мають не допустити виникнення пожежі; забезпечити можливість евакуації людей та матеріальних цінностей.

1.4 Аналіз впливу виробничих умов на довкілля

У лабораторії тонких плівок кафедри фізичної та біомедичної електроніки № 415 було дотримано усіх застережень щодо правил техніки безпеки при експлуатації вакуумних систем, електроприладів та роботи з хімічними реактивами. Тому виконання дипломної роботи відбувалося в умовах не шкідливих для здоров'я працюючих

1.5 Висновки

У розділі проаналізовано потенційні небезпеки, які можуть виникнути при виконанні дипломної роботи і розглянуто способи їх запобігання та усунення. Завдяки правильному вибору робочого місця, його відповідності вимогам безпеки, своєчасному контролю за обладнанням, забезпеченості лабораторії протипожежним обладнанням, її відповідності виробничим умовам було безпечно проведено виконання практичної частини дипломної роботи.

1.6 Список використаної літератури

1. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. -Львів:Афіша, 1999.

2. Пожежна безпека. Нормативні акти та інші документи. В 2-х т. -К.:Основа, 1997. -т. 1 - 446с, т.2 - 448с.

3. Трахтенберг І. М., Коршун М. М., Чебанова 0. В. Гігієна праці та виробнича санітарія. -К.: Основа, 1997- 464с.

4. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. -К.:Основа, 1998 - 348с.

5. 3ахаров Л. Н. Техника безопасности в химических лабораториях. -Л.:Химия, 1985 - 184с

82