15. Методика форм.Орфограф.Пильності мол.Школярів.

Одним із важливіших завдань є формування навичок грамотного письма у процесі оволодіння мовою.

Орфографічна пильність – досить складне психологічне утворення. Формування її припускає достатній практичний рівень розвитку всіх мовних систем.

Своєчасно проведена корекційна робота дозволить не тільки сформувати уміння користуватися практичними мовними знаннями і навичками, але й допоможе дитині подолати орфографічні труднощі при подальшому оволодінні писемним мовленням і сформує необхідну складову орфографічної навички – орфографічну пильність.

16. Значення й роль позакласної роботи. Основні форми та методика їх проведення.

Позакласна робота з української мови формує пізнавальний процес до предмета, допомагає розкрити учням красу й багатство української мови, її роль у формуванні особисті й розвиткові держави.

Позакласна робота з мови має дві основні форми: систематичну, яка постійно ведеться протягом року, та епізодичну — заходи, що проводяться один-два рази на рік.

До систематичних форм позакласної роботи належать мовний гурток, стінна мовна преса, видання учнівського журналу, регулярне проведення лінгвістичних радіопередач. Тут постійний склад учнів. Форми епізодичної роботи дуже різноманітні: це проведення мовних вечорів, конференцій, конкурсів, виставок, екскурсій, тижнів чи днів мови в школі, олімпіад тощо.

17. Методичні шляхи навч-ня укр..Мови російськомовних школ-ів. Типи і структура уроків.

Шляхи:

- створити українське мовленнєве середовище і в школі, і вдома;

- дотримуватись міжпредметних зв’язків у навчальному процесі;

- залучати до виконання спільних завдань батьків, учителів й учнів.

Відомо, що засвоєння мовного матеріалу проходить три етапи: 1) сприймання, розуміння, запам'ятовування і відтворення виучуваного матеріалу; 2) кількаразове повторення матеріалу, відтворення його за певним зразком на основі усвідомлених знань; 3) засвоєння знань і формування умінь і навичок шляхом використання проблемних завдань, коли учні набувають досвіду творчої діяльності, комунікативних умінь і навичок. Ці три етапи характеризують процес вивчення і рідної, і другої мови. На перших двох етапах засвоєння другої мови відбувається порівняно легко, бо тут вимагається від учнів розуміння й відтворення (повторення почутого й прочитаного). Полегшує вивчення української мови і велика кількість спільних рис у двох споріднених мовах.

На третьому етапі засвоєння матеріалу, який передбачає активне володіння українською мовою, учні зустрічають певні труднощі, подолання яких вимагає від них не тільки переносу знань, умінь і навичок рідної мови на вивчення української, але високого рівня самосвідомості і самоконтролю, розуміння необхідності вивчати і знати державну мову.

18. Поняття «мова» та «мовлення». Особливості усної та писемн.Форм мовлення.

Мова - це; 1) універсальний засіб навчання і виховання людини; 2) енциклопедія людського досвіду; 3) першооснова нагромадження культурних цінностей, засіб вираження змісту культури; 4) один із компонентів духовної культури суспільства; Мовлення - це: 1) спосіб існування і вияву мови, «мова в дії», мовний процес у багатьох його видах і формах (говоріння, писання, слухання, читання), мовчазна розмова із самим собою, обдумування майбутнього свого чи сприйнятого від інших повідомлення; 2) вияв процесу формулювання думки.

Мовлення поділяють на усне та писемне.

Наведені відомості учні мають не заучувати, а засвоювати у процесі навчання. У результаті повинно виробитись свідоме ставлення до власних усних і писемних висловлювань, прагнення уникати помилок, дотримання етики мовлення – невід’ємної частини культури спілкування. Робота над досягненням цієї мети починається на спеціально відведених уроках і продовжується при вивченні всіх тем і розділів програми, на заняттях з розвитку зв'язного мовлення.