8. Методичні особливості опрацювання літерат.Творів різних жанрів.

Метою читання є формування першооснов читацької культури школярів, плекання творчого, національного свідомого покоління молоді засобами художнього слова.

Різноманітна тематика текстів у “Читанках” подана творами різних жанрів: оповіданнями, віршами, казками, байками, нарисами, легендами, переказами, малими фольклорними формами. А тому в учнів треба виробити уміння працювати з тестами творів різних жанрів, творчо сприймати їх, а також виховувати в молодших школярів художній смак, естетичне почуття, утверджувати основи моральності і громадянськості, творчого ставлення до слова.

Казка відома дітям з дошкільних років. ЇЇ привабливість – у сюжетності, таємничості, фантастичності. У початкових класах мова може йти лише про набуття загальних уявлень про казку і її відмінностей від інших творів.

Оповідання – це невеликий художній твір. Художній тому, що в ньому дається словесний малюнок подій, пов’язаних з життям і діяльністю людей, або словесно малюється природа. Легенда – народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою.

Переказ – це невелике усне оповідання про визначні історичні події та їх героїв.

9. Зв’язок позакласного читання з класним. Система: етапи навчання.

Уроки читання мають навчити дітей добре читати, що надто важко, тому що існує велика відмінність в начитаності, у володінні технікою читання, в інтересі до предмета.

У процесі планування того чи іншого уроку з позакласного читання слід враховувати, що він має допомагати засвоєнню літературного матеріалу, який вивчається на уроках читання, і розширювати кругозір школярів. Отож поглиблення знань щодо класного читання може здійснюватися за рахунок позакласного.

Жанрова лінія зв'язку класного і позакласного читання включає два напрямки. Перший напрямок – це розширення уявлення учнів про жанрове розмаїття дитячої літератури. Другий напрямок – це поглиблення уявлень учнів про жанри дитячої літератури.

Виховання читацької активності – це одночасно виховання громадянина в широкому значенні цього слова, тобто накопичення знань школярем повинно здійснюватися для того, щоб зробити ці знання своїм надбанням.

10. Класифікація методів навчання мови за способом взаємодії учителя і учнів.

Методи навчання мови:

- усний виклад учителем матеріалу (розповідь, пояснення);

- бесіда вчителя з учнями;

- спостереження учнів над мовою;

- робота з підручником;

- метод вправ.

Методи взаємодіють між собою, але не можуть бути частиною один одного

Методи навчання — це система методичних прийомів, побудова яких визначається цілями навчання, загальнодидактичними принципами, характером навчального матеріалу і особливостями джерел навчальної інформації.

11. Тренувальні вправи як метод форм. Умінь і навичок. Проблеми вправ.

Практичні методи використовуються у взаємодії слова вчителя з різними видами унаочнення. Основним видом практичних методів у початковій школі є вправи - багаторазове повторення навчальних дій з метою формування умінь і навичок. Вправи можуть мати різну психологічну основу виконання. В одних домінують розумові дії, в інших - практичні, одні тренують слухові, інші - зорові або тактильні вміння.

Особливість вправ - їх багаторазове виконання. Однак просте відтворення дій, які формують певне вміння чи навичку, малоефективне й нецікаве для молодших учнів. Педагогічне керівництво виконанням вправ передбачає: мотивацію, доведення до свідомості дитини мети виконання певних дій, їх усталеної послідовності; врахування умов, в яких вони відбуваються; аналіз виконання, виявлення причин допущених помилок; пошук можливостей удосконалення вмінь і навичок з урахуванням індивідуальних досягнень учнів.

Формування вмінь у процесі вправляння відбувається на основі поступового ускладнення умов виконання вправ.