Лекція №4

„НАКОПИЧЕННЯ ТА ОБРОБКА НАУКОВОЇ І ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ”

План:

1. Первинна та вторинна інформація.

2. Картотека і каталоги.

3. Бібліографія.

4. Довідники, енциклопедії та огляди.

5. Пошук інформації.

1. Первинна та вторинна інформація.

Всі джерела інформації підрозділяють на дві головні групи – первинні і вторинні.

Первинні джерела містять нові оригінальні результати, запис результатів вивчення, дослідження, розробки. До них належать монографії, журнальні статті, описи винаходів (патентів і авторських свідотств), збірники праць конференцій і тематичних збірників, дисертації. Називаючи ці джерела інформації первинними, підкреслю­ють, що інформація в них з'являється вперше. При цьому серед первинних джерел, що публікуються, головними є статті в наукових журналах і патенти (авторські свідоцтва).

Вторинні джерела інформації містять відомості про первинні. Вони є результатом переробки первинних джерел, відображаючи в максимально стислому вигляді їхній зміст. До вторинних джерел інформації належать реферативні журнали, огляди, довідники, бібліографічні покажчики, словники тощо. Ті та інші підрозділяються на опубліковані (друкарський засіб, ротапринт) і неопубліковані (машинописні, рукописні).

Основні види видань. За державним стандартом, твір друку, який пройшов редакційно-видавничу обробку та призначений для передачі інформації, що міститься в ньому, називають виданням.

Видання складаються з трьох основних видів: неперіодичні, що продовжуються, періодичні. До першого виду належать книги.

За читацьким призначенням неперіодичні видання, крім худож­ніх творів, можна розділити на шість умовних типів.

Перший тип - наукова література, призначена для високо кваліфікованих спеціалістів: праці діячів науки, публікації науково-дослідних закладів, товариств, з'їздів, конгресів.

Другий тип - науково-популярна література, що має за поширення знань серед великого кола читачів-неспеціалістів.

Третій тип - виробничо-технічна література, яка містить описи технічних пристроїв і засобів виробництва.

Четвертий тип - підручники і навчальні посібник близькі за змістом до наукової літератури.

П'ятий тип - література довідково-енциклопедичного характеру. Це загальні і галузеві довідники й енциклопедії.

Шостий тип - офіційно-документальна література, яка охоплює широке коло нормативних джерел від збірників законів до постанов і розпоряджень уряду, до збірників і окремих видань стандартів, технічних умов і нормативів.

Для спеціалістів особливу цінність мають тематичні збірники, в них зосереджена повна і точна інформація.

Видається три види збірників: матеріалів нарад, симпозіумів, конгресів тощо; тематичні; праць окремих наукових закладів. В працях і тематичних збірниках повинно бути зібрано усе найбільш нове, що є по темі, що дає назву збірнику. Крім того, у матеріалах нарад іноді наводиться запис дискусій по доповідях.

Зміст праць відображає напрямок і рівень діяльності науково - дослідних організацій, що вирішують певні питання. Ці публікації належать до видань, що продовжуються. Такі видання друкуються с постійним заголовком "Праці" із послідовною нумерацією томів, випусків і містять в основному статті.

До періодичних видань належать журнали, що виходять за визначені проміжки часу, різні за змістом та однотипні за оформленням, що мають однакову назву, обсяг і формат.

Виробничі журнали видаються окремими галузями промисловості.