Ознаки держави :

Територія - держава має чітко локалізовану територію, на яку поширюється влада, та населення, яке на ній проживає. Таке населення перетворюється в підданих чи громадян цієї держави;

Громадянство – правовий зв'язок між фізичною особою і державою, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.;

Суверенітет є властивістю державної влади і полягає у її верховенстві та незалежності. Верховенство державної влади означає універсальність її владної сили, що поширюється на все населення, партії та громадські організації. Самостійність і незалежність полягає у її винятковому, монопольному праві вільно вирішувати усі справи в межах кордонів;

Право - як сукупність правил поведінки, юридично оформляє державу та державну владу і тим самим робить їх легітимними, тобто законними;

Податкова система – платежі обов’язкового характеру загальнодержавного чи місцевого значення, що встановлюються насамперед для утримання державного апарату, а також для виконання загально соціальних функцій держави у сфері освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення та ін.

Апарат управління і примусу втілюється в чиновниках – професійних управлінцях. Такий апарат – сукупність органів держави – становить її матеріальне тіло і, загалом, може бути ототожнений з нею.

Вказані ознаки держави є основними, і, втративши хоча б одну з них, вона припиняє своє існування. Разом з тим, кожна окрема держава має низку додаткових ознак, які, проте, не визначають її сутності. Серед них: наявність грошової одиниці, системи податків, державної символіки тощо.

2. Форма держави та її елементи.

Форма держави – порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні.

ЕЛЕМЕНТИ ФОРМИ ДЕРЖАВИ

Форма державного правління - порядок утворення і організації вищих органів влади в державі.

Форма державного режиму - порядок здійснення державної влади у певні способи певними методами і засобами (сукупність способів та методів здійснення політичної влади)

Ф орма державного устрою - порядок поділу території держави на певні складові частини і співвідношення влади між ними і державою у цілому (територіальна або національнотериторіальна організація держави з відповідним розподілом влади).

Держави відрізняються між собою формою державного правління . Перш за все, існує дві найпоширеніші їх форми: монархія і республіка. Світ розвивався таким чином, що монархії змінювалися республіками і навпаки. Але у минулому все ж таки переважала форма монархічного правління, яке подекуди збереглося і сьогодні.

Отже, за формою державного правління держави поділяються на монархії та республіки.

Монархія – це така форма державного правління, при якій державна влада зосереджена цілком або частково в руках однієї особи – монарха, передається в спадщину, не залежить від населення. Тобто, уся вища влада в державі (законодавча, виконавча і судова) належить одній особі – монарху і як правило, переходить у спадщину.

Монархів офіційно називають по різному: царями і царицями, імператорами й імператрицями, великими князями й великими княгинями, принцами і принцессами, султанами, шахами, імператорами, султанами.

Основними ознаками класичної монархічної держави є:

• існування одноосібного глави держави, який користується своєю владою довічно (цар, король, імператор, шах)

• спадковість верховної влади

• юридична безвідповідальність монарха.

Види монархій:

Абсолютна монархія - форма правління, за якої верховна державна влада цілком належить одній особі. Тобто монарх здійснює владу неконтрольовано.

Ознаки абсолютної монархії:

• Монарх не обмежений конституцією;

• здійснює законодавчу діяльність;

• керує урядом, який формує сам;

• контролює правосуддя, місцеве самоврядування, тобто вся державна влада зосереджена в його руках.

Класичні приклади – Російська імперія часів Петра І.

В сучасних умовах абсолютна монархія — надзвичайна рідкість. Як приклад можна згадати Саудівську Аравію, Оман. Такі держави можуть сьогодні мати навіть символічні конституції, проте ці акти не є конституціями в повному розумінні слово, оскільки не обмежують владу монарха. Такою конституцією була, наприклад, Тимчасова конституція Катару 1970 року.

Монархи в Саудівській Аравії і Омані вважаються також вищими духовними особами, що ще більше посилює їхню владу. Проте все ж таки ця влада не безмежна: особлива роль належить правлячій сім'ї, яка на своїй раді вирішує, зокрема, питання престолонаслідування (успадковує не обов'язково син колишнього монарха), може примусити монарха відректися від престолу.

Для абсолютної монархії характерний авторитарний політичний режим, а державний режим іменується абсолютизмом.

Яскравим прикладом абсолютної монархії була Франція за часів Людовика XIV (1638-1715)

Його правління - апогей французького абсолютизму (легенда приписує Людовику XIV вираз: «Держава - це я»). Проте численні війни, значні витрати королівського двору, високі податки викликали народні повстання, а відтак і повалення абсолютизму

Різновид абсолютно монархії:

А ) Теократична монархія — це різновид абсолютної монархії, за якої політична влада належить голові церкви або релігійному лідерові. (Ватикан)