Три великі поділи праці:
1) виділення скотарства як відокремленої сфери суспільної діяльності (засобом обміну стала худоба, яка набула функції грошей);
2) відокремлення ремесла від землеробства (винахід ткацького верстата, оволодіння навичками обробки металів);
3) поява групи людей (купців), зайнятих лише обміном (зосередження багатства в їх руках завдяки посередницькій місії).
У результаті суспільного поділу праці змінилося господарське життя родової общини (залучення військовополонених як робочої сили з метою здобуття додаткового продукту). Жіночий рід зміняється чоловічим (патріархат), де споріднення ведеться за батьківською, а не за материнською лінією. На зміну груповому шлюбу приходить парний шлюб. Інтереси патріархальних сімей вже не повністю збігаються з інтересами роду. З появою сім'ї почалося розкладання родової общини. Виникла селянська община.
Наявність надлишкового продукту дозволила зосередити деяким сім'ям, їх главам, старійшинам, воєначальникам знаряддя праці, запаси товарів, стати власниками відокремлених ділянок землі і рабської сили, захопленої в результаті війн.
Розвивалася соціальна неоднорідність суспільства. Майнова нерівність (спочатку - міжродова, а згодом внутрішньородова) стала причиною розшарування суспільства і появи груп людей, які "спеціалізувалися" на виконанні загальносоціальних справ (адміністратори, контролери, скарбники та ін.).
Іншою стає організація влади. Замість зборів членів роду все частіше проводилися лише збори чоловіків. Поступово усвідомлювалася важливість гарного управління, керівництва. Відбувся поділ функцій влади на світську (управління), військову (військове керівництво), релігійну. Рада старійшин стає органом повсякденного управління.
З'являється племінна бюрократія (управлінська, військова, релігійна), яка здійснює управління суспільством вже не лише в його загальних інтересах, але й у власних, групових, класових інтересах.
Знадобилася якісно нова організація, спроможна зберігати і забезпечувати життя суспільства як цілого організму. Виникла необхідність у публічній владі, відокремленій від суспільства, з особливими загонами людей, які займаються лише управлінням і мають можливість здійснювати організований примус. Такою організацією стала держава.
2. Поняття держави та її ознаки.
З
давніх
часів мислителі намагалися відповісти
на запитання, що таке держава. Ще Марк
Тулій Цицерон запитував і одночасно
відповідав: «Та
що таке держава, як не загальний
правопорядок?»
Багато вчених характеризували державу як організацію правопорядку, вбачали у його забезпеченні її сутність та головне призначення.
У буржуазну епоху широкого поширення одержало визначення держави як сукупності людей, території, займаної цими людьми, та влади. «Під поняттям держави, – писав Г.Шершеневич, – розуміється союз людей, що осіли у відомих кордонах і підлеглі одній владі». Таке визначення, хоча воно і правильно відображає деякі риси держави, було підставою для різних спрощень. Посилаючись на нього, одні автори ототожнювали державу з країною як географічним поняттям, інші – із суспільством, треті – з колом осіб, що здійснюють владу.
Розглянемо теоретичні питання, які стосуються держави. На мал. 1 перелічені питання, які потрібно знати про державу взагалі. Сюди входять: поняття держави, причини її виникнення, теорії походження держав, шляхи їх утворення, форми державного правління, державний устрій, функції держави, а також види політичних режимів.
Існує багато різних визначень держави. Державу визначають як особливу політичну організацію суспільства, з публічною владою над населенням певної території, яка має для цього спеціальний апарат управління, свої закони, фінансово-грошову систему, стягує податки для нормального функціонування суспільства. Це основний політичний інститут класового суспільства.
Держава – це складна політико-правова форма організації суспільного життя. Це продукт виникнення і розвитку людської цивілізації.с. 10 Правоведение: Учебник для вузов / Под редакцией М.И. Абдулаева –
М.: Финансовый контроль, 2004. – 561 с. – (Серия «Учебники для вузов»).
Важливим фактором є те, що державна організація, як форма, що приходить на зміну племінному союзу має справу вже не з населенням, об’єднаним за племінними зв’язками, а з певним народом.
Отже, можна виокремити три основні ознаки будь-якої держави: чітко обмежена територія, відокремлена від основної маси населення влада з засобами примусу і податкова система.
Мал.1. Що потрібно знати про державу.
З цього робимо висновок, що населення будь-якої держави поділяється не за належністю до певного етносу, а за територіальним принципом. Тому люди однієї національності можуть бути громадянами різних держав, що і спостерігається часто-густо у сучасному світі.
Для того, щоб управляти населенням держави існуюча в ній влада виробляє певні правила, за якими повинні жити громадяни. Але для того, щоб цих правил дотримувалися усі, потрібні певні механізми контролю за діями громадян і в разі необхідності засоби примусу стосовно тих, хто не схоче дотримуватися встановлених правил поведінки.
Тобто, влада повинна мати апарат управління, який може забезпечити порядок і спокій у суспільстві на кожному клаптику державної території. Тому, в кожній державі існує ціла ієрархія управлінських структур: організаційних, контролюючих і примусових.
Щоб забезпечити нормальне функціонування суспільства, державна влада повинна мати певні кошти необхідні як для забезпечення усіх соціальних потреб громадян, так і на утримання усього апарату державного управління. Для цього кожна держава виробляє свою податкову систему. Стягуючи податки з громадян, підприємств і організацій на своїй території, держава формує бюджет, кошти якого і витрачаються на все необхідне для свого функціонування.
Таким чином можемо зробити висновок про те, що держава є складним, ієрархічним людським угрупуванням, в якому на чітко визначеній території проживає населення, яким керує відокремлена від нього влада, що має податкову систему і важелі примусу для дотримання певного порядку у суспільстві..
Держава — це суверенна політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціально неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна з допомогою права робити свої веління загально-ховими для населення всієї країни, а також здійснювати управління загальносуспільними справами. (Копєйчіков Правознавство с. 45)
Поняття держави, її характеристика конкретизуються при розкритті ознак, які відрізняють державу від недержавних суспільних утворень. Які ж ці ознаки?