ЛЕКЦІЯ № 1
Основи теорії держави
Загальні закономірності виникнення держави.
Поняття держави та її ознаки.
Форма держави та її елементи.
Теорії походження держави.
Загальні закономірності виникнення держави
Первісно-общинний лад був найтривалішим періодом в історії людства.На думку Скакуна О.Ф. у далекій давнині держави не було. Умовно цей період можна назвати додержавним суспільством, яке поетапно було:
● праобщиною (первісне людське стадо)
Праобщина (первісне людське стадо) — умовна назва першої суспільної форми обєднання людей. Первісний колектив прийшов на зміну зоологічному групуванню предків людини
● родовою общиною
Родова община — це форма організації первісного суспільства, що становила колектив кровних родичів і характеризувалась зрівняльним розподілом здобичі, колективізмом, суспільною владою.
● селянською общиною
Селянська община — територіальна спільність людей, які не пов'язані родинними зв'язками, але займають певну обмежену територію колективно оброблюваних земель. Сусідська община прийшла на зміну родовій общині в епоху розпаду первісного суспільства.Вона складалася з окремих сімей, не пов'язаних між собою родинними зв'язками.
Община - універсальна форма організації аграрних та інших ранніх суспільств, через яку пройшли (або проходять) усі народи світу.
В період існування праобщини закінчився біологічний розвиток людини, виникли штучні житла і знаряддя праці з метою самозбереження і життєзабезпечення. Люди об'єднувалися в колективи, збудовані на кровнородинних зв'язках, із владою ватажка. Оскільки знаряддя праці були примітивними, а продуктивність праці - низькою, родова община користувалася усім спільно - мала спільну власність, рівномірний розподіл засобів до життя (дільба порівну).
Головну роль у родовій общині спочатку відігравала жінка (матріархат), вона піклувалася про дітей і господарювала. Споріднення дотримувалося за материнською лінією.
Початки суспільних об’єднань. Родина-рід-плем’я — як первісні форми суспільних груп.
Первісне стадо поступається місцем досконалішому об’єднанню людей – первісній родині, тобто колективу людей, що походили від одного пращура і вели спільне господарство. Родина (сім’я) — це така людська група, яка об’єднує батьків та їхнє потомство. Сім’я є першою найнижчою формою суспільного об’єднання.
Рід — це ширше об’єднання. Він об’єднує собою вже не тільки батьків і потомство, але й певну кількість сімей. Чинником, що зв’язує рід, є не фізичне існування спільних батьків, але пам’ять, традиція спільного походження від спільного предка чи предків.
Наступна форма об’єднання людей – плем’я. У племені присутнє почуття кровної спорідненості, приналежності. Cаме кровна спорідненість є основою для розуміння “свій” і “чужий”, тобто такий, що не пов’язаний з племенем кровним зв’язком. .
Відомо, що суспільство виникло набагато раніше, ніж держава. Корисним було б охарактеризувати владу й норми, котрі існували у первісному суспільстві. Будь-яке суспільство є соціальним організмом, яке відрізняється ступенем врегулювання суспільних відносин. Відповідно, для кожного суспільства характерними є певні норми, що регулюють життя індивідів за допомогою загальних правил. Соціальна влада додержавного періоду характеризувалася наступними ознаками:
Влада трималася на сімейних відносинах, розповсюджувалася в межах роду;
Була організована на функціях самоуправління;
Опиралася на традиції членів роду;
Здійснювалася як суспільством на віче, так і його представниками – старійшинами, вождями тощо.
Органи управління первісної общини:
Збори дорослих членів роду;
Вождь обирався на зборах роду;
Старійшини;
Військовий проводир(ватажок);
Жерці.
Причини виникнення держави і права:
три великі поділи праці;
поява надлишкового продукту, приватної власності на засоби виробництва і, як наслідок , майнової нерівності;
утворення суспільних економічних класів з протилежними інтересами, конфліктами між ними;
неспроможність суспільної влади первісного суспільства управляти ним за наявності класових суперечностей.
Відомо, що держави виникають на певному щаблі розвитку суспільства, їхнє виникнення пов'язане з трьома великими суспільними поділами праці.