- •Конспект лекцій
- •Короткий історичний нарис виникнення залізобетонних конструкцій
- •1.3 Властивості та галузі застосування залізобетонних конструкцій
- •1.4 Поняття про попередньо напружені конструкції
- •Лекція №2
- •Класифікація залізобетонних конструкцій за напруженим станом і призначенням. Види збк за способом їх спорудження
- •2.2 Матеріали для кам’яних і армокам’яних конструкцій. Частини будинків і споруд, які виконують із каменю
- •Матеріали для залізобетонних і кам’яних конструкцій та їх фізико-механічні властивості Лекція № 3 фізичні властивості, міцність бетону
- •3.1 Види бетону. Структура бетону та її вплив на міцність і деформативність
- •3.2 Міцність бетону
- •Лекція №4 деформативність бетону
- •4.1 Несилові деформації бетону
- •4.2 Силові деформації бетону
- •Лекція №5 арматура для залізобетонних конструкцій
- •5.1 Види арматури за призначенням
- •5.2 Фізико-механічні властивості арматурної сталі
- •5.3 Класифікація арматури
- •5.4 Арматурні вироби
- •5.5 Стики й перетини арматури
- •Лекція №6 фізико-механічні властивості залізобетону
- •6.1 Усадка та повзучість залізобетону
- •6.2 Зчеплення арматури з бетоном
- •6.3 Анкерування арматури
- •6.4 Захисний шар бетону
- •6.5 Корозія залізобетону
- •Лекція №7 кам'яна та армокам'яна кладка
- •7.1 Міцнісні характеристики кам'яної кладки
- •7.2 Деформативність кладки
- •7.3 Армування кладки
- •Загальні положення про розрахунок будівельних конструкцій Лекція № 8 методи розрахунку за допустимими напруженнями та руйнівними зусиллями
- •8.1 Види та етапи розрахунків, їх завдання
- •8.2 Поняття про стадії напружено-деформованого стану залізобетонних елементів
- •8.3 Основні положення методу розрахунку збк за допустимими напруженнями
- •8.4 Основні положення методу розрахунку збк за руйнівними зусиллями
- •Лекція № 9 основні положення методу розрахунку за граничними станами
- •9.1 Суть методу
- •9.2 Характеристичні та розрахункові значення навантажень. Сполучення навантажень
- •9.3 Характеристичні та розрахункові значення опорів матеріалів
- •9.4 Коефіцієнти надійності за відповідальністю
- •9.5 Суть розрахунку за граничними станами
- •Основи проектування (розрахунку і конструювання) залізобетонних і кам'яних конструкцій Лекція №10 розрахунок міцності згинальних елементів за нормальНиМи перерізами згідно сніп [8]
- •10.1 Передумови розрахунку
- •Лекція №11 розрахунок міцності згинальних елементів за нормальними перерізами згідно дбн [10, 11]
- •11.1 Недоліки розрахунку міцності за сНіП
- •11.2 Залежності «напруження – деформації» для бетону й арматури
- •11.3 Розрахунок елементів прямокутного профілю з одиничним армуванням
- •Лекція № 12
- •12.1 Розрахунок елементів прямокутного перерізу з подвійним армуванням
- •12.3 Конструктивні вимоги до армування елементів, що згинаються
- •Лекція №13 розрахунок міцності згинальних елементів за похилими перерізами
- •13.1 Можливі випадки руйнування похилого перерізу
- •13.2 Еволюція методів розрахунку похилого перерізу
- •Розрахунок похилих перерізів на дію згинального моменту [8]. Умову міцності похилих перерізів за згинальним моментом (рис. 57, б)записують як
- •Міцність похилої стиснутої смуги[8]. Експериментально встановлено, що додержання умови
- •13.3 Розрахунок несучої здатності залізобетонних перерізів, похилих до поздовжньої осі згідно дбн [10, 11]
- •Лекція №14 розрахунок міцності залізобетонних елементів прямокутного поперечного перерізу при стиску
- •14.1 Правила проектування
- •Лекція №15 розрахунок елементів кам'яних конструкцій
- •15.1 Стіни із неармованої кам'яної кладки при дії вертикальних навантажень.
- •15.1 Стіни із неармованої кам'яної кладки при дії вертикальних навантажень
- •15.2 Кам'яні стіни при зосереджених навантаженнях
- •15.3 Кам'яні стіни при зсувних і горизонтальних навантаженнях
- •Список літератури
15.2 Кам'яні стіни при зосереджених навантаженнях
Розрахункова
величина зосередженого навантаження
,
котре прикладене до кам'яної стіни,
повинна бути не більше або дорівнювати
розрахунковій величині опору зосередженому
вертикальному навантаженню стіни
.
(87)
Якщо стіна виконана із елементів кам’яної кладки 1-ої групи
,
(88)
коефіцієнт збільшення зосередженого навантаження приймається як
,
(89)
при цьому має виконуватися вимога
,
(90)
де
α1
–
відстань від краю стіни до найближчого
краю навантаженої площі;
–
висота стіни до рівня навантаження, що
прикладається; ефективна площа
,
в
якій
–
ефективна довжина площі розподілення
навантаження під опорою, котра вимірюється
в основі трапеції на 1/2 висоти стіни або
пілястри;
– не
повинно перевищувати 0,45. Для стін із
елементів кам’яної кладки 2-ої – 4-ої
груп
не може перевищувати 1. Ексцентриситет
прикладання навантаження від нейтральної
лінії перерізу стіни не повинен
перевищувати
/4.
Якщо локальне навантаження передається через розподільну подушку, шириною, що дорівнює товщині стіни, висотою більше 200 мм і довжиною, котра більше ніж утричі перевищує довжину ділянки передачі зосередженого навантаження, розрахункова величина напруження стиску безпосередньо під місцем прикладання навантаження не повинна перевищувати 1,5 .
Рисунок 62 – Стіни при дії зосередженого навантаження
15.3 Кам'яні стіни при зсувних і горизонтальних навантаженнях
При розрахунках несучої здатності кам’яних стін при зсувних навантаженнях повинна виконуватися умова
,
(91)
при цьому розрахункова величина міцності при зсуві визначається як
,
(92)
– розрахункова
величина міцності кладки на зсув залежно
від середнього значення вертикального
напруження в стиснутій частині стіни,
котра забезпечує опір зсуву;
– довжина стиснутої частини стіни
(повинна розраховуватися із умови
лінійного розподілу напруження стиску
з урахуванням отворів, пазів).
При розрахунках стін на згинання від дії горизонтального навантаження слід додержуватися умови
.
(93)
Розрахункова
величина згинального моменту цегляної
стіни
на одиницю її висоти або довжини
,
(94)
–
розрахункова
величина межі міцності при згині у
відповідній площині;
– пружний момент опору перерізу на
одиницю висоти або довжини стіни.
При
наявності вертикального навантаження
його сприятлива дія може бути врахована
підвищенням значення міцності на згин
,
(95)
– розрахункова
величина міцності кладки, площина котрої
паралельна горизонтальним швам кладки;
–
розрахункова величина напруження
стиску, що діє на стіну (не може перевищувати
0,2
).
