4. Міське населення та спосіб його життя

Робота з підручником

За допомогою підручника складіть схему, яка б відображала склад міського населення.

Зразок схеми

Мій конспект

Галузь господарства	Характеристика
Ремесла	— Збільшення ремесел (існування 150—200 ремісничих спеціальностей). — Об’єднання ремісників у цехи — самоврядні громади вільних ремісників однієї або кількох спеціальностей на чолі з виборним цехмістром; цехи мали власні статути, які визначали особливості виробництва, спосіб життя ремісників; виникнення перших цехів наприкінці ХІV ст. в Галичині та Закарпатті. — Діяльність партачів — позацехових ремісників
Торгівля	— Розвиток торгівлі у зв’язку зі зростанням міст. — Важливі центри торгівлі — Львів, Київ, Кам’янець-Подільський. — Розвиток ярмаркової торгівлі. — Вивезення за кордон полотна, шапок, хутряних виробів, холодної зброї, ювелірних прикрас, волів, зерна. — Поширення від кінця ХV ст. в українських містах магдебурзького права — міського права, яке виникло в ХІІІ ст. в Німеччині та передбачало звільнення міста від управління, судової та адміністративної влади місцевих феодалів-власників міст і створення міського самоврядування (першим отримали це право міста Сянок та Володимир; у другій половині ХV ст. цим правом почали користуватися Львів, Кам’янець-Подільський, Берестя, Холм)

Робота з ілюстративним матеріалом

1) За наведеною ілюстрацією опишіть зовнішній вигляд міщанина ХV—ХVІ ст.

2) Охарактеризуйте основні заняття міщан.

Український міщанин

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із книги М. Аркаса «Історія України-Руси» та дайте відповіді на запитання.

…Усі ремісники здобували собі по тому (магдебурзькому) праву теж деякі вільготи: ремісники кожного ремесла складали громаду, що звалася «цехом» або «братством», і кожне таке братство орудувало справним своєї громади та мало свій скарб (казну); з нього давали помочі своїм громадянам і брали гроші тоді, коли треба було на які гуртові свої справи… Кожний город мав із таким магдебурзьким правом свій герб і свою корогву, а кожен «цех» — свою.

1) Дайте визначення поняття «цех».

2) Які пільги отримували цехові ремісники?

3) Використовуючи матеріал підручника, випишіть ремесла, поширені в українських землях.

4) Поясніть, яке значення мав розвиток ремесла для господарського життя українських земель.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання на закріплення

1. Визначте, про кого йдеться.

1) Селяни, які сплачували данину (грошима або продуктами чи сировиною) за користування землею та угіддями. (Данники)

2) Селяни, що мали відпрацьовувати панщину зі своїм «тяглом» (худобою та реманентом). (Тяглові)

3) Селяни, що водночас і займалися господарством, і несли військову службу. (Слуги)

2. Заповніть пропуски в тексті, підкресливши правильні відповіді із варіантів, зазначених у дужках.

Селяни були… (найчисленнішою, найменшою) верствою населення і в Литві, і в Польщі. Вони об’єднувалися в… (цехи, общини, гільдії), які спільно володіли та користувалися пасовиськами, лісами та іншими угіддями. Село поділялося на… (копи, дворища, дими), які об’єднували по кілька господарств окремих сімей. Для розв’язання суперечливих питань селяни користувалися… (копним судом, феодальним судом, арбітражем), який… (призначав феодал, призначав священик, обирався селянами).

3. Виправте історичні помилки в тексті.

У ХІV ст. (ХV—ХVІ ст.) відбулося закріпачення українського селянства. У цей час поширюється велике землеволодіння, яке називають копним (магнатським). Щоб розширити свої володіння, землевласники відбирали церковні й монастирські землі (общинні землі). Більшість великих господарств були фільварковими, тобто вони купували в Західній Європі сировину та переробляли її (переробляли власну продукцію та продавали її).

Тестове завдання

Установіть відповідність між визначеннями та поняттями. (Завдання заздалегідь оформлене на дошці.)

1 адміністративний орган, суд у цивільних справах

2 посадова особа, що керувала діяльністю ради

3 орган міського самоврядування

4 кримінальний суд

А магістрат

Б рада

В лава

Г бурмістр

Д війт

Відповідь: 1Б 2Г 3А 4В.

Рольова гра

Учні отримують ролі (селянин, міщанин, ремісник, купець) і готують розповідь про свій побут, господарське життя й соціальне становище. Учасники гри мають зустрітися в Києві на ярмарку.