Урок

Економічний розвиток українських земель.

Становище міщан і селян

Мета: визначити причини та характер змін у господарському житті; засвоїти знання про становище міщан і селян на українських землях у XIV—ХV ст. у складі Великого князівства Литовського та інших держав; проаналізувати процес подальшого закріпачення селянства; визначити місце магдебурзького права в житті українських міст; з’ясувати наслідки, до яких привів розвиток ремесла й торгівлі.

Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати стан економічного розвитку українських земель у ХІV—ХV ст.; розповідати про розбудову міст та їх самоврядування; описувати становище та повсякденне життя селянства й міського населення.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, тексти джерел, заготовки таблиці, схема «Система самоврядування за магдебурзьким правом», картки із завданнями, ілюстрація (український міщанин).

Поняття: землеробство, трипілля, ремесла, цехи, партачі, фільварки, закріпачення, панщина, магдебурзьке право, магістрат, рада, лава, бурмістр, війт.

Дати: 1503 р. — заборона польським сеймом селянам переселятися без дозволу пана.

I. Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Дидактична гра «Так чи ні?»

Визначте, чи правильні твердження.

1. Магнати — це великі землевласники, представники давніх князівських або боярських родин. (Так)

2. У Польщі православні були рівноправними з католиками. (Ні)

3. Литовський статут закріплював привілеї шляхти. (Так)

4. Шляхта мала чималі привілеї в Литві й Польщі. (Так)

5. Зем’янами називали найбідніших селян. (Ні)

6. Литовське суспільство поділялося на стани. (Так)

7. Панцирні бояри мусили носити панцирі. (Ні)

8. Католики зазнавали утисків на руських землях. (Ні)

9. Пан мав володіти власною землею, а не отриманою за службу. (Так)

10. Князі мали право на власне військо. (Так)

11. Назва «шляхта» закріпилася за міщанами. (Ні)

12. Найчисленнішою верствою населення в українських землях у ХІV—ХVІ ст. були магнати. (Ні)

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Господарське життя.

2. Сільське господарство. Становище й повсякденне життя селян.

3. Зростання міст. Магдебурзьке право.

4. Міське населення та спосіб його життя.

1. Господарське життя

Робота з підручником

Випишіть основні заняття населення, які становили основу господарського життя українських земель у ХІV—ХV ст.

Проблемне завдання

Доведіть, що в другій половині ХІV — ХV ст. українські землі переживали економічне піднесення.

2. Сільське господарство. Становище й повсякденне життя селян

Робота з підручником

За допомогою підручника складіть схему, яка б відображала основні категорії селян та характеризувала їхнє становище.

Мій конспект

Галузь господарства	Особливості розвитку
Сільське господарство	— Удосконалення землеробства (поширення трипільної системи обробітку землі, витіснення сохи й рала плугом, використання довгої коси тощо). — Вирощування жита, ячменю, вівса, пшениці, гречки, гороху тощо. — Розведення волів, корів; збільшення поголів’я свиней. — Розвиток городництва та садівництва; фактичне зникнення до середини ХІV ст. вільних общинних земель у зв’язку зі зростанням великих феодальних господарств. — Зростання селянських податків та повинностей; панщина — 14 днів на рік. — Поширення фільваркового господарства — шляхетського багатогалузевого господарства, яке базувалося на праці селян-кріпаків і було орієнтованим на ринок. — Закріпачення селян — установлення залежності селян, що полягала в прикріпленні до землі, підлеглості адміністративній і судовій владі свого господаря (1503 р. — заборона польським сеймом селянам переселятися на інші землі без дозволу шляхти)
Промисли	— Рибальство. — Мисливство. — Бджільництво. — Солеваріння (у Прикарпатті), видобування руди (на Волині й Поліссі). — Виробництво дьогтю, смоли й поташу. — Виготовлення сукна й полотна, гончарного посуду, предметів із металу й дерева для домашнього вжитку

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання.

…Село пана Семена Кмітича…: чоловіків 70, дають панові на рік 19 кіп грошів, ходять робити на пашню дворову протягом усього літа, орати — день, а два дні жати; в тому селі млинів два, корчми дві, із якої 4 копи грошів. А якщо який-небудь чоловік із тих сіл геть іде, то він повинен дати панові 6 кіп відхідного.

Село… П’ятничне: чоловіків 30, дають на рік 3 копи і 40 грошів, а слуг у тому селі 8, котрі кінно служать; ще в тому селі чоботарів два і коваль один; ці роблять на двір даром…

Село… Демидовці: чоловіків 37, дають на рік 4 копи і 28 грошів; літом день косять; другий день жнуть…

Село… Кам’яногірка: людей усіх 30 чоловіків; з них 23 чоловіки дають на рік по 12 грошів, а також по два третинники вівса (1 третинник — приблизно 130 кг), по два вози сіна; робіт ніяких не виконують…

1) Які повинності були поширені серед українського селянства?

2) Як наведене джерело відображає становище селян?

Робота з підручником

За допомогою підручника заповніть таблицю «Перехід до фільваркового господарства».

Зразок заповненої таблиці

Перехід до фільваркового господарства

План характеристики	Характеристика
Визначення поняття	Фільварок — багатогалузеве господарство, що ґрунтується на праці кріпосних селян та орієнтоване на ринок
Причини переходу до фільваркового господарства	— Зростання потреби феодалів у грошах. — Збільшення попиту на сільськогосподарську продукцію (перш за все на хліб)
Відмінності фільварків від типових маєтків шляхтичів	— Велика кількість орної землі. — Виробництво частини продукції на продаж. — Розвиток багатогалузевого господарства (крім землеробства в ньому розвивалися скотарство, рибальство, винокуріння, пивоваріння, млинарство та інші галузі)
Наслідки розвитку фільваркового господарства	— Зростання кількості фільварків в українських землях. — Збільшення сільськогосподарського виробництва загалом. — Збільшення залежності селян (закріпачення селян, збільшення панщини тощо)