23.Роль та склад допоміжних виробництв. Планування забезпечення виробництва технологічним оснащенням

Необхідними умовами нормального перебігу виробничих процесів на підприємстві є: постійне підтримання в робочому стані устаткування та інших засобів праці своєчасне забезпечення робочих місць сировиною , матеріалами , інструментами , енергією , виконання транспортних операцій тощо . Все це повинно здійснювати ефективно діюча система технічного обслуговування виробництва . Роботи з технічного обслуговування виробництва виконуються спеціальними господарствами ( підрозділами ) . Сукупність підрозділів , які не беруть безпосередньої участі у створенні профільної продукції , але своєю діяльністю створюють умови , необхідні для роботи основних виробничих цехів , називають виробничою інфраструктурою підприємства . Планування обслуговування виробництва безпосередньо впливає на показники ефективності виробничо- господарської діяльності підприємства , конкурентоспроможності продукції , а постійне його вдосконалення робить істотний вплив на економіку кожного підприємства і набуває все більшого значення. Зростання ролі і значення виробничої інфраструктури пояснюється тим , що : підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів збільшує обсяги і складність робіт з ремонту та експлуатації обладнання , зростає потреба в розширенні номенклатури технологічної оснастки; науково -технічний прогрес та інтенсифікація технологічних режимів роботи обладнання підвищують вимоги до якості і кількості енергії , використовується ; вдосконалення виробничих процесів і поглиблення внутрішньовиробничих зв'язків між підрозділами збільшують навантаження на транспортні служби тощо . також страхового і перехідного запасів в центральному і інструментальному складі . На основі розрахованої потреби підприємства в оснащенні розробляється програма її виготовлення в інструментальних цехах і складається замовлення на придбання з боку .

Основним завданням господарюючого підприємства є визначення потреби в п-тва у технол. оснастці, а також планування джерел її придбання та забезпечення в-ва.

Систематизація великої кількості оснастки прводиться за допомогою методу її класифікації та індексації.

Класифікація – планування технол оснастки за певними ознаками відповідних груп.

Індексація – надання кожному інструменту відповідного позначення.

За характером використання оснастка поділяється на універсальну, стандартну і спеціальну.

Забезпеченість оснасткою планується у певній послідовності. Номенклатура універсальних(стандартних) видів оснастки у серійному та масовому виробництвах встановлюється по картах застосування, в одиничному і дрібносерійному виробництвах – по картах типового оснащення місця. Номенклатура спеціальних видів оснастки визначається по картах технологічних процесів.

Потреба в інструменті на плановий період визначається виходячи з витратного фонду інструменту, необхідного для виконання виробничої програми, та різниці між необхідним оборотним фондом (плановим) і фактичним на початок планового періоду.

Витратний фонд інструменту – це та кількість інструменту, яка повністю вийде з ладу при виконанні виробничої програми планового періоду.