54. Проаналізувати особливості загальних та спеціальних здібностей.

Польські науковці поділяють здібності на: - загальні; - спеціальні: психомоторні, артистичні (музичні, художні, малювальні, танцювальні, літературні (поезія, проза), акторські), академічні, лідерські; Здібності людей поділяють на види передусім за змістом і характером діяльності, в якій вони виявляються. Розрізняють загальні й спеціальні здібності. Загальними називають здібності людини, що тією чи іншою мірою виявляються у всіх видах її діяльності. Такими є здібності до навчання, загальні розумові здібності людини, її здібності до праці. Вони спираються на загальні вміння, необхідні в кожній галузі діяльності,  Під спеціальними здібностями розуміють здібності, що виразно виявляються в окремих спеціальних галузях діяльності (наприклад, сценічній, музичній, спортивній тощо). Загальні здібності виявляються в спеціальних, тобто здібностях до якоїсь певної, конкретної діяльності. Згідно з іншим підходом, у структурі здібностей виокремлюють потенційні та актуальні можливості розвитку.  Потенційні здібності - це можливості розвитку особистості, які виявляються щоразу, коли перед нею постає необхідність розв´язання нових завдань.  Проте розвиток особистості залежить не лише від її психологічних якостей, а й від тих соціальних умов, у яких ці якості може або не може бути реалізовано. У такому разі говорять про актуальні здібності. І справді, аж ніяк не кожна людина може реалізувати свої потенційні здібності відповідно до своєї психологічної природи, оскільки для цього може не бути об´єктивних умов і можливостей. Отже, актуальні здібності становлять тільки частину потенційних. Специфічними є шляхи розвитку спеціальних здібностей. Вирізняють такі рівні здібностей: репродуктивний (забезпечує високе вміння засвоювати знання, оволодівати діяльністю) і творчий (забезпечує створення нового, оригінального). Належність особистості до одного з трьох людських типів: «художнього», «мислительного» і «проміжного» (за термінологією І.П. Павлова) суттєвою мірою визначає особливості її здібностей.

55. Пояснити кількісні та якісні характеристики здібностей, проаналізувати проблему діагностики здібностей людини.

Якісна характеристика здібностей дає підстави для висновків, у якій галузі діяльності людині легше проявити себе, досягти успіхів. Здібності - це сукуп¬ність якостей, які взаємодоповнюються і зумовлюють успішне освоєння та здійснення діяльності. Одні і ті самі здібності в різних людей мають відмін¬ності за складом, кожному забезпечуючи досягнення успіху. Якості, які утворюють здібності, динамічні. Від¬сутність одних властивостей нерідко зумовлює посилен¬ня інших, навіть їх компенсацію. На основі кількісної характеристики (рівня розвит¬ку ) виокремлюють: а) обдарованість - сукупність здібностей, що зумов¬люють особливо успішну діяльність людини в певній сфері, яка вирізняє її серед інших людей, котрі опано¬вують чи виконують цю діяльність в аналогічних умо¬вах. б) талант - високий рівень здібностей людини до певної діяльності, який виявляється в оригінальності підходів, досягненні найвищих результатів у конкрет¬ній сфері. в) геніальність - найвищий рівень розвитку здібно¬стей, неповторна творчість. Геній володіє кількома талантами, його творчість має для суспільства історич¬не значення, він відкриває нову епоху у сфері своєї діяльності.  Кількісна та якісна характеристика здібностей ви¬значає їх індивідуальну своєрідність та особливості прояву в діяльності, рівень досягнень людини. Актуальність робіт із психологічної діагностики здібностей визначається в першу чергу великою практичною значимістю цієї проблеми. Існуюче в товаристві поділ праці, що продовжується його диференціація, неухильне збільшення числа професій підвищують важливість вивчення здібностей і схильностей людини у відношенні різних видів діяльності. Такі області практики, як фахова орієнтація і консультація, профвідбір і розміщення кадрів по робочих посадах, виробниче навчання, потребують розробки і застосування надійних, діючих, прогностичних методів діагностики рівня розвитку здібностей. Такі методи необхідні також для ранньої діагностики обдарованості дітей, виявлення в них творчих, музичних, художніх і інших здібностей. Психодиагностика здібностей має виражену гуманістичну спрямованість, оскільки сприяє виборові найбільше підхожим можливостям і схильностям людини професій, шляхів і засобів побудови навчання з урахуванням індивідуальних особливостей. Все це істотно впливає на формування позитивної фахової мотивації і задоволеності працею, а отже, і задоволеності життям у цілому. Проблема здібностей незмінно залучала до себе увагу російських психологів. Добре відомі роботи в цій області наших значних учених Б. Г. Ананьєва, А. Н. Леонтьєва, В. М. Мясищева, К. К. Платонова, С. Л. Рубінштейна, Б. М. Теплова, М. С. Лейтеса й інших. Найбільше чітко визначення здібностей, їхніх основних ознак і чинників розвитку сформульовано Тепловим у його відомій роботі «Здібності й обдарованість» (Теплов Б. М., 1941). У цілому ця концепція здібностей розділяється всіма російськими психологами.