
- •Питання для підсумкового контролю знань студентів
- •Розкрити психологічну сутність відчуттів, пояснити рецепторну та рефлекторну концепцію відчуттів.
- •Проаналізуйте особливості процесу виникнення відчуттів.
- •Пояснити існуючі класифікації відчуттів.
- •Розкрити загальні закономірності відчуттів.
- •Пояснити сутність феноменів адаптації, синестезії, взаємодії, сенсибілізації.
- •Розкрити поняття чутливість, пояснити особливості її вимірювання.
- •Розкрити психологічну сутність сприймання, проаналізувати особливості зв’язку відчуттів та сприймання.
- •Проаналізувати сприймання як дію, указати функції, види та особливості формування перцептивних дій (о.В.Запорожець).
- •Проаналізувати властивості сприймання.
- •Розкрити особливості сприймання простору.
- •Розкрити особливості сприймання часу.
- •Розкрити особливості сприймання руху.
- •Розкрити психологічну сутність пам’яті, проаналізувати теорії пам’яті.
- •Пояснити сутність біохімічної теорії пам’яті.
- •Проаналізувати зміст фізіологічної теорії пам’яті.
- •Проаналізувати психологічні теорії пам’яті.
- •Пояснити сутність діяльнісної теорії пам’яті (о.М.Леонтьев).
- •Проаналізувати психологічні особливості існуючих видів пам’яті.
- •Розкрити особливості процесів пам’яті.
- •Проаналізувати індивідуальні особливості пам’яті.
- •Проаналізувати психологічні умови ефективного запам’ятовування.
- •Проаналізувати психологічні особливості процесу мислення.
- •Пояснити психологічні теорії мислення.
- •Проаналізувати психологічні особливості різних видів мислення.
- •Проаналізувати процеси та форми мислення.
- •Проаналізувати зв’язок між мисленням та мовленням.
- •Розкрити психологічні особливості мови.
- •Проаналізувати мислення як діяльність по розв’язуванню задач.
- •Розкрити індивідуальні особливості мислення.
- •Розкрити особливості уяви, проаналізувати погляди на природу уяви у різних психологічних парадигмах.
- •Проаналізувати зв’язок між уявою та мисленням.
- •Проаналізувати психологічні особливості видів уяви.
- •Пояснити способи створення образів уяви.
- •Розкрити особливості уваги, проаналізувати погляди на природу уваги у різних психологічних парадигмах.
- •Розкрити зв’язок між увагою та діяльністю (п.Я.Гальперін).
- •Пояснити фізіологічні основи уваги.
- •Проаналізувати види уваги та їх прояв у пізнавальній діяльності людини.
- •Проаналізувати властивості уваги, розкрити методи їх дослідження.
- •Розкрити психологічну сутність емоцій і почуттів.
- •Проаналізуйте теорії емоцій.
- •Розкрити форми емоційних переживань людини.
- •Проаналізувати властивості емоційних явищ.
- •Пояснити сутність вищих почуттів та особливості їх формування.
- •Розкрити психологічну сутність волі.
- •Проаналізувати довільну та вольову дію, розкрити види вольових дій.
- •Проаналізувати етапи вольових дій.
- •Проаналізувати вольові якості особистості, виховання та самовиховання волі.
- •Розкрити психологічну сутність темпераменту. Проаналізувати теорії темпераменту.
- •Проаналізувати сучасні теорії темпераменту.
- •Пояснити фізіологічні основи темпераменту.
- •Проаналізувати психологічні особливості властивостей темпераменту.
- •Проаналізувати вплив темпераменту на діяльність людини.
- •Розкрити психологічну сутність здібностей. Пояснити зв’язок задатків та здібностей (б. М.Теплов).
- •Проаналізувати особливості загальних та спеціальних здібностей.
- •Пояснити кількісні та якісні характеристики здібностей, проаналізувати проблему діагностики здібностей людини.
- •Проаналізувати особливості педагогічних здібностей.
- •Розкрити психологічну сутність характеру, проаналізувати зв’язок між темпераментом та характером.
- •Пояснити психологічну структуру характеру.
- •Проаналізувати особливості формування характеру.
- •Розкрити психологічні особливості акцентуацій характеру (а.Є.Личко).
Проаналізувати вплив темпераменту на діяльність людини.
Діяльність — трудова, навчальна, ігрова — висуває вимоги не лише до знань і рівня розумового та емоційно-вольового розвитку особистості, а й до типологічних особливостей нервової системи, а отже, до темпераменту людини. Залежно від змісту та умов діяльності сила, врівноваженість і рухливість нервової системи (темпераменту) особистості виявляються по-різному, відіграють позитивну або негативну роль. Там, де потрібна значна працездатність, витривалість, краще виявляє себе сильний тип нервової системи, а де слід виявити співчутливість, лагідність, краще виявляє себе слабкий тип нервової системи. Неврівноваженість холерика шкодить там, де потрібно виявити витриманість, терплячість. Надто повільний темп рухів, повільне, монотонне мовлення флегматика не сприяє успішності діяльності, де потрібно виявити рухливість, швидкість впливу на інших. Слабкість збудливості та гальмівні дії, що властиві меланхоліку, спричинюють боязкість, нерішучість, перешкоджає встановленню контактів з іншими. Схильність сангвініка до захоплення новим, до нудьги при одноманітній, хоча й важливій діяльності знижує активність у діяльності, постійно викликає потяг до нового, модного. Дослідженнями доведено, що на основі однакових властивостей вищої нервової діяльності можна сформувати істотно різні динамічні особливості особистості: у слабкого типу нервової діяльності — силу дій, у неврівноваженого — врівноваженість, у інертного — жвавість, рухливість. Такі зміни настають під впливом змістового боку діяльності. Шляхом вправляння можна досягти певного рівня гальмування, слабкості, інертності чи нестриманості рухів, але утворені в такий спосіб позитивні дії — сила, врівноваженість, рухливість — не усувають повністю природженої слабкості, неврівноваженості або інертності нервової діяльності. В екстремальних умовах звичне здебільшого втрачає силу, у дію вступають природні особливості типу нервової системи, властивої людині: слабкість, гальмівність, збудливість, які виявляються в розгубленості, ступорному стані, безпорадності, надмірній збудливості, втраті самовладання. Стиль діяльності кожної людини значною мірою залежить від типу вищої нервової діяльності, що входить до структури її темпераменту. Отже, у професійній орієнтації та підготовці до праці молоді потрібно зважати на особливості темпераменту.
Розкрити психологічну сутність здібностей. Пояснити зв’язок задатків та здібностей (б. М.Теплов).
Вітчизняні психології вважають, що здібності залежать від будови мозку і органів чуття, які різняться у людей вже при народженні. Ці особливості визначаються як «задатки». Задатки- це вроджені анатомо-фізіологічні особливості кожного окремого індивіда, генетично детерміновані і є передумовами розвитку здібностей (Б. М. Теплов). Задатки являють собою лише можливості та передумови розвитку здібностей, але ще не гарантують, не зумовлюють появу і розвиток тих чи інших здібностей. Вони багатозначні, тобто, в залежності від діяльності та відповідних умов, на їх основі можуть розвиватися різні здібності. Здібності - задатки, які проявляються в діяльності. Здібності вперше з\'являються в діяльності. Здібності можуть не зводитися до реалізації задатків.