
- •Питання для підсумкового контролю знань студентів
- •Розкрити психологічну сутність відчуттів, пояснити рецепторну та рефлекторну концепцію відчуттів.
- •Проаналізуйте особливості процесу виникнення відчуттів.
- •Пояснити існуючі класифікації відчуттів.
- •Розкрити загальні закономірності відчуттів.
- •Пояснити сутність феноменів адаптації, синестезії, взаємодії, сенсибілізації.
- •Розкрити поняття чутливість, пояснити особливості її вимірювання.
- •Розкрити психологічну сутність сприймання, проаналізувати особливості зв’язку відчуттів та сприймання.
- •Проаналізувати сприймання як дію, указати функції, види та особливості формування перцептивних дій (о.В.Запорожець).
- •Проаналізувати властивості сприймання.
- •Розкрити особливості сприймання простору.
- •Розкрити особливості сприймання часу.
- •Розкрити особливості сприймання руху.
- •Розкрити психологічну сутність пам’яті, проаналізувати теорії пам’яті.
- •Пояснити сутність біохімічної теорії пам’яті.
- •Проаналізувати зміст фізіологічної теорії пам’яті.
- •Проаналізувати психологічні теорії пам’яті.
- •Пояснити сутність діяльнісної теорії пам’яті (о.М.Леонтьев).
- •Проаналізувати психологічні особливості існуючих видів пам’яті.
- •Розкрити особливості процесів пам’яті.
- •Проаналізувати індивідуальні особливості пам’яті.
- •Проаналізувати психологічні умови ефективного запам’ятовування.
- •Проаналізувати психологічні особливості процесу мислення.
- •Пояснити психологічні теорії мислення.
- •Проаналізувати психологічні особливості різних видів мислення.
- •Проаналізувати процеси та форми мислення.
- •Проаналізувати зв’язок між мисленням та мовленням.
- •Розкрити психологічні особливості мови.
- •Проаналізувати мислення як діяльність по розв’язуванню задач.
- •Розкрити індивідуальні особливості мислення.
- •Розкрити особливості уяви, проаналізувати погляди на природу уяви у різних психологічних парадигмах.
- •Проаналізувати зв’язок між уявою та мисленням.
- •Проаналізувати психологічні особливості видів уяви.
- •Пояснити способи створення образів уяви.
- •Розкрити особливості уваги, проаналізувати погляди на природу уваги у різних психологічних парадигмах.
- •Розкрити зв’язок між увагою та діяльністю (п.Я.Гальперін).
- •Пояснити фізіологічні основи уваги.
- •Проаналізувати види уваги та їх прояв у пізнавальній діяльності людини.
- •Проаналізувати властивості уваги, розкрити методи їх дослідження.
- •Розкрити психологічну сутність емоцій і почуттів.
- •Проаналізуйте теорії емоцій.
- •Розкрити форми емоційних переживань людини.
- •Проаналізувати властивості емоційних явищ.
- •Пояснити сутність вищих почуттів та особливості їх формування.
- •Розкрити психологічну сутність волі.
- •Проаналізувати довільну та вольову дію, розкрити види вольових дій.
- •Проаналізувати етапи вольових дій.
- •Проаналізувати вольові якості особистості, виховання та самовиховання волі.
- •Розкрити психологічну сутність темпераменту. Проаналізувати теорії темпераменту.
- •Проаналізувати сучасні теорії темпераменту.
- •Пояснити фізіологічні основи темпераменту.
- •Проаналізувати психологічні особливості властивостей темпераменту.
- •Проаналізувати вплив темпераменту на діяльність людини.
- •Розкрити психологічну сутність здібностей. Пояснити зв’язок задатків та здібностей (б. М.Теплов).
- •Проаналізувати особливості загальних та спеціальних здібностей.
- •Пояснити кількісні та якісні характеристики здібностей, проаналізувати проблему діагностики здібностей людини.
- •Проаналізувати особливості педагогічних здібностей.
- •Розкрити психологічну сутність характеру, проаналізувати зв’язок між темпераментом та характером.
- •Пояснити психологічну структуру характеру.
- •Проаналізувати особливості формування характеру.
- •Розкрити психологічні особливості акцентуацій характеру (а.Є.Личко).
Проаналізуйте теорії емоцій.
У філософії визначалося дві протилежні позиції щодо природи емоцій. 1) Раціоналістична (Гербарт)- органічні прояви емоцій є наслідком психічних явищ. 2) Сенсуалістична точка зору (Дюфур) він вважав, що органічні зміни є причиною емоцій. Ця точка зору знайшла своє продовження в еволюційній теорії Ч. Дарвіна-1872р. праця «Вираз емоцій у людини та тварин». Цінним є положення про те, що є пряма дія нервової системи на вияв емоцій незалежно від волі та звичок. Теорія Дарвіна слугувала основою для розвитку перевірочної теорії емоцій. У 1894, 1895 В. Джеймс і К. Ланге окремо розробили цю теорію. На думку Джеймса тілесне збудження,що слідує за сприйманням ефекту, який його викликав, спричинює усвідомлення цього збудження, що і є емоцією.К. Ланге (Судинно рухова теорія емоцій) визначав такий порядок: 1 сприймання фактора 2 вісциральна реакція (судинно-рухова) 3 усвідомлення цієї реакції (емоції). Центральна теорія емоцій ( У. Кенно, Ф. Бардо) Вісциральна діяльність не має значення до переживання емоцій. Це підтвердив експеримент: тварини продовжували реагувати емоційно навіть після того як їх внутрішні органи були хірургічним способом виділені з ЦНС. Інформаційна теорія емоцій Сімонова Е=-П(Ин-Ис) Е-емоція П-потреба Ин-інфо. про необхідні засоби задоволення потреби Ис-інфо про засоби, якими володіє людина.
Розкрити форми емоційних переживань людини.
Емоційний тон – найпростіша форма емоцій, яка має вигляд невиразних відчуттів, що супроводжують життєво важливі впливи смакового, температурного, больового та ін. характеру. Емоції – форма відображення, що є відображенням ситуаційного ставлення до певних об’єктів. Афект – дуже сильні, бурхливі і відносно нетривкі емоц стани, що виникають, коли людина не здатна знайти вихід з надзвичайної і несподіваної ситуації. Прояв афекту пов\'язаний з провідною потребою людини. Встані афекту людина може поводити себе всупереч соц. нормам, втрачає контроль. Афекти порушують пізнав діяльність, мають вигляд рухових, погано координованих реакцій. Пристрасті – сильні й тривалі емоції, які зв’язані із стійким прагненням людини до певного об’єкту. Предметом може бути людина або якась ідея чи річ. Настрій – це заг емоц стан людини, що характеризує її життєвий тонус протягом певного часу. Він є похідним від тих емоцій, що переважають в людині. Стрес – стан напруги, який виникає під впливом сильних подразників(стресорів). Стрес полягає у неспецифічній реакції організму на вимоги, що до нього висуваються. Г.Сельє виділив 3 стадії прояву стресу: 1. тривоги – забезпечує мобілізацію захисних сил організму; 2. адаптації організму до шкідливих умов; 3. виснаження – дистрес. Сам стрес має позитивне значення, а окрема фаза (дистрес) – негативне. Фрустрація – негативний емоц стан, що супроводжується усвідомленням неможливості досягти поставленої мети. Він виникає у ситуаціях, що перешкоджають реалізації актуальних потреб людини. Почуття – емоц стани, в яких виявляється стійке й узагальнене ставлення до певних об’єктів.