40. Проаналізуйте теорії емоцій.

У філософії визначалося дві протилежні позиції щодо природи емоцій. 1) Раціоналістична (Гербарт)- органічні прояви емоцій є наслідком психічних явищ. 2) Сенсуалістична точка зору (Дюфур) він вважав, що органічні зміни є причиною емоцій. Ця точка зору знайшла своє продовження в еволюційній теорії Ч. Дарвіна-1872р. праця «Вираз емоцій у людини та тварин». Цінним є положення про те, що є пряма дія нервової системи на вияв емоцій незалежно від волі та звичок. Теорія Дарвіна слугувала основою для розвитку перевірочної теорії емоцій. У 1894, 1895 В. Джеймс і К. Ланге окремо розробили цю теорію. На думку Джеймса тілесне збудження,що слідує за сприйманням ефекту, який його викликав, спричинює усвідомлення цього збудження, що і є емоцією.К. Ланге (Судинно рухова теорія емоцій) визначав такий порядок: 1 сприймання фактора 2 вісциральна реакція (судинно-рухова) 3 усвідомлення цієї реакції (емоції). Центральна теорія емоцій ( У. Кенно, Ф. Бардо) Вісциральна діяльність не має значення до переживання емоцій. Це підтвердив експеримент: тварини продовжували реагувати емоційно навіть після того як їх внутрішні органи були хірургічним способом виділені з ЦНС. Інформаційна теорія емоцій Сімонова Е=-П(Ин-Ис) Е-емоція П-потреба Ин-інфо. про необхідні засоби задоволення потреби Ис-інфо про засоби, якими володіє людина.

41. Розкрити форми емоційних переживань людини.

Емоційний тон – найпростіша форма емоцій, яка має вигляд невиразних відчуттів, що супроводжують життєво важливі впливи смакового, температурного, больового та ін. характеру. Емоції – форма відображення, що є відображенням ситуаційного ставлення до певних об’єктів. Афект – дуже сильні, бурхливі і відносно нетривкі емоц стани, що виникають, коли людина не здатна знайти вихід з надзвичайної і несподіваної ситуації. Прояв афекту пов\'язаний з провідною потребою людини. Встані афекту людина може поводити себе всупереч соц. нормам, втрачає контроль. Афекти порушують пізнав діяльність, мають вигляд рухових, погано координованих реакцій. Пристрасті – сильні й тривалі емоції, які зв’язані із стійким прагненням людини до певного об’єкту. Предметом може бути людина або якась ідея чи річ. Настрій – це заг емоц стан людини, що характеризує її життєвий тонус протягом певного часу. Він є похідним від тих емоцій, що переважають в людині. Стрес – стан напруги, який виникає під впливом сильних подразників(стресорів). Стрес полягає у неспецифічній реакції організму на вимоги, що до нього висуваються. Г.Сельє виділив 3 стадії прояву стресу: 1. тривоги – забезпечує мобілізацію захисних сил організму; 2. адаптації організму до шкідливих умов; 3. виснаження – дистрес. Сам стрес має позитивне значення, а окрема фаза (дистрес) – негативне. Фрустрація – негативний емоц стан, що супроводжується усвідомленням неможливості досягти поставленої мети. Він виникає у ситуаціях, що перешкоджають реалізації актуальних потреб людини. Почуття – емоц стани, в яких виявляється стійке й узагальнене ставлення до певних об’єктів.