28. Проаналізувати мислення як діяльність по розв’язуванню задач.

Мислення виникає у проблемній ситуації – ситуація яка містить у собі певні протиріччя наприклад між новою метою та старим засобом її досягнення. Розрізняють проблемну ситуацію та задачу – усвідомлення людиною протиріччя, яке існує у проблемній ситуації. Етапи розв’язання задач: 1. Усвідомлення умов задачі, міркування над її змістом; 2. Знаходження шляху, принципу або способу розв’язання задачі. Ідея цього виникає у вигляді гіпотези або припущення; 3. Перевірка гіпотези; 4. Оцінка і контроль отриманих результатів – співставлення отриманого результату з умовами задачі. Процес розв’язання задачі являє собою безперервну взаємодію суб’єкта з об’єктом, в якій суб’єкт через аналіз і синтез розкриває об’єктивні відношення між даним і шуканим.

29. Розкрити індивідуальні особливості мислення.

Мисленнєва діяльність завжди індивідуально своєрідна, вона виділяється в індивідуально-психологічних характеристиках, що впливають на протікання мисленнєвої діяльності: глибина, широта, гнучкість, самостійність, швидкість, послідовність тощо. їх називають якостями розуму. Глибина розуму полягає у здатності суб\'єкта виділити суттєві характеристики об\'єкта і зробити відповідне узагальнення. Поверховість розуму - протилежна якість, що виявляється у вирізненні поверхових, несуттєвих, випадкових особливостей і зв\'язків між ними, на основі яких не можна зробити правильних висновків. Гнучкість розуму - це властивість, яка означає вміння змінити припущення, обраний шлях у вирішенні проблеми, коли змінились її умови і вибір не підтвердився. Протилежною до цієї якості є інертність розуму, що виявляється в малорухомості мислення, у здатності мислити звичним способом, за звичною схемою. Стійкість розуму - це якість, яка виражається в постійному орієнтуванні на закономірні характеристики об\'єкта. Нестійкість означає необґрунтований відхід від орієнтації на закономірні характеристики, явища, посилання суб\'єкта на неістотне в об\'єкті тощо. Усвідомленість мисленнєвої діяльності полягає в тому, що суб\'єкт розуміє і може виразити в слові особливості задачі, шляхи розв\'язання її, особливості міркування та аргументи на користь правильності висновку. Неусвідомленість мислення виявляється в тому, що суб\'єкт відчуває труднощі, пояснюючи, які орієнтири добирав для вироблення припущення, якими прийомами можна перевірити його правильність, яких допущено помилок тощо. Самостійність розуму полягає в тому, що суб\'єкт виявляє прагнення самостійно проаналізувати задачу, прийняти рішення, довести його правильність. Стикаючись із труднощами в цьому процесі, суб\'єкт виявляє чутливість до підказок, за незначної допомоги відносно легко розв\'язує задачу. Наслідувальність розуму виявляється в постійному копіюванні відомих способів міркування, у відсутності потреби зробити самостійні кроки в розв\'язанні проблеми. Навіяння - це цілеспрямований вплив однієї людини на іншу, яка некритично, пасивно, в обхід своїх думок сприймає цей вплив.  Критичність розуміють як усвідомлений контроль за перебігом інтелектуальної діяльності людини, під час якого відбувається оцінка роботи думки, вироблених гіпотез, шляхів їхнього доведення тощо.