- •Питання для підсумкового контролю знань студентів
- •Розкрити психологічну сутність відчуттів, пояснити рецепторну та рефлекторну концепцію відчуттів.
- •Проаналізуйте особливості процесу виникнення відчуттів.
- •Пояснити існуючі класифікації відчуттів.
- •Розкрити загальні закономірності відчуттів.
- •Пояснити сутність феноменів адаптації, синестезії, взаємодії, сенсибілізації.
- •Розкрити поняття чутливість, пояснити особливості її вимірювання.
- •Розкрити психологічну сутність сприймання, проаналізувати особливості зв’язку відчуттів та сприймання.
- •Проаналізувати сприймання як дію, указати функції, види та особливості формування перцептивних дій (о.В.Запорожець).
- •Проаналізувати властивості сприймання.
- •Розкрити особливості сприймання простору.
- •Розкрити особливості сприймання часу.
- •Розкрити особливості сприймання руху.
- •Розкрити психологічну сутність пам’яті, проаналізувати теорії пам’яті.
- •Пояснити сутність біохімічної теорії пам’яті.
- •Проаналізувати зміст фізіологічної теорії пам’яті.
- •Проаналізувати психологічні теорії пам’яті.
- •Пояснити сутність діяльнісної теорії пам’яті (о.М.Леонтьев).
- •Проаналізувати психологічні особливості існуючих видів пам’яті.
- •Розкрити особливості процесів пам’яті.
- •Проаналізувати індивідуальні особливості пам’яті.
- •Проаналізувати психологічні умови ефективного запам’ятовування.
- •Проаналізувати психологічні особливості процесу мислення.
- •Пояснити психологічні теорії мислення.
- •Проаналізувати психологічні особливості різних видів мислення.
- •Проаналізувати процеси та форми мислення.
- •Проаналізувати зв’язок між мисленням та мовленням.
- •Розкрити психологічні особливості мови.
- •Проаналізувати мислення як діяльність по розв’язуванню задач.
- •Розкрити індивідуальні особливості мислення.
- •Розкрити особливості уяви, проаналізувати погляди на природу уяви у різних психологічних парадигмах.
- •Проаналізувати зв’язок між уявою та мисленням.
- •Проаналізувати психологічні особливості видів уяви.
- •Пояснити способи створення образів уяви.
- •Розкрити особливості уваги, проаналізувати погляди на природу уваги у різних психологічних парадигмах.
- •Розкрити зв’язок між увагою та діяльністю (п.Я.Гальперін).
- •Пояснити фізіологічні основи уваги.
- •Проаналізувати види уваги та їх прояв у пізнавальній діяльності людини.
- •Проаналізувати властивості уваги, розкрити методи їх дослідження.
- •Розкрити психологічну сутність емоцій і почуттів.
- •Проаналізуйте теорії емоцій.
- •Розкрити форми емоційних переживань людини.
- •Проаналізувати властивості емоційних явищ.
- •Пояснити сутність вищих почуттів та особливості їх формування.
- •Розкрити психологічну сутність волі.
- •Проаналізувати довільну та вольову дію, розкрити види вольових дій.
- •Проаналізувати етапи вольових дій.
- •Проаналізувати вольові якості особистості, виховання та самовиховання волі.
- •Розкрити психологічну сутність темпераменту. Проаналізувати теорії темпераменту.
- •Проаналізувати сучасні теорії темпераменту.
- •Пояснити фізіологічні основи темпераменту.
- •Проаналізувати психологічні особливості властивостей темпераменту.
- •Проаналізувати вплив темпераменту на діяльність людини.
- •Розкрити психологічну сутність здібностей. Пояснити зв’язок задатків та здібностей (б. М.Теплов).
- •Проаналізувати особливості загальних та спеціальних здібностей.
- •Пояснити кількісні та якісні характеристики здібностей, проаналізувати проблему діагностики здібностей людини.
- •Проаналізувати особливості педагогічних здібностей.
- •Розкрити психологічну сутність характеру, проаналізувати зв’язок між темпераментом та характером.
- •Пояснити психологічну структуру характеру.
- •Проаналізувати особливості формування характеру.
- •Розкрити психологічні особливості акцентуацій характеру (а.Є.Личко).
Проаналізувати індивідуальні особливості пам’яті.
ослідники відзначають істотне розмаїття індивідуальних особливостей у людей, що виявляється у швидкості, точності, міцності запам\'ятовування та готовності до відтворення. Швидкість запам\'ятовування визначається кількістю повторень, необхідних для запам\'ятовування нового матеріалу. Точність запам\'ятовування характеризується відповідністю відтвореного тому, що запам\'ятовувалося. Міцність запам\'ятовування виявляється у тривалості збереження заученого або повільності його забування. Готовність до відтворення - у тому, як швидко та легко в потрібний момент людина може пригадати необхідні їй знання, вміння, навички. Індивідуальні відмінності пам\'яті зумовлені типом вищої нервової діяльності (ВНД). При зіставленні показників ефективності пам\'яті з виразністю основних трьох безумовних властивостей ВНД (сили, лабільності, врівноваженості) було встановлено поступові взаємозв\'язки. Люди з сильною нервовою системою мають кращі показники пам\'яті при роботі в ускладнених умовах, бо у них більш вираженою є швидкість утворення умовних рефлексів. Вони виявляють переваги в заучуванні складного матеріалу з недостатньою логічністю. У людей зі слабкою нервовою системою існують переваги при запам\'ятовуванні логічно пов\'язаної вербальної інформації. Індивідуальні якісні відмінності в пам\'яті виявляються в тому, що в одних людей ефективніше закріплюється образний матеріал (предмети, зображення, звуки, кольори та ін.), в інших - словесний логічний матеріал (поняття, зображення, думки, числа тощо), у ще інших - немає явного переважання в запам\'ятовуванні певного матеріалу. Тому у психології розрізняють наочно-образний, словесно-абстрактний і проміжний, або змішаний, типи пам\'яті. Ці типи частково зумовлені співвідношенням першої та другої сигнальних систем у вищій нервовій діяльності людини, головні чинники - умови життя та вимоги професійної діяльності. Наочно-образний тип пам\'яті характерний для живописців, письменників, музикантів, словесно-абстрактний - для науковців. Змішаний тип пам\'яті спостерігається в людей, у діяльності яких не помітні переваги певного типу. Кожен із типів пам\'яті ґрунтується на певних природних задатках, але формується і в процесі діяльності.
Проаналізувати психологічні умови ефективного запам’ятовування.
Важливою умовою ефективного запам'ятовування є сприятливий психічний стан для засвоєння нового матеріалу. Погано сприймає матеріал людина втомлена, роздратована, пригнічена. Відомі випадки осяяння пам'яті перед сном і після пробудження вранці. Позитивний ефект досягається стимуляцією пам'яті, що пояснюється приведенням організму в актуальний стан і сприятливою дією механізму релаксації.
Найважливішим методом осмисленого запам'ятовування матеріалу і досягнення високої міцності його збереження є метод повторення. Дуже важливо правильно розподілити повторення в часі. У психології відомі два способи повторення: концентроване і розподілене. При першому способі матеріал заучується в один прийом, повторення слід одне за іншим без перерви. При розподіленому повторенні кожне читання відокремлене від іншого деяким проміжком. Розподілений повторення раціональніше концентрованого. Воно економить час і енергію, сприяючи більш міцному засвоєнню знань.
Дуже близький до методу розподіленого заучування метод відтворення під час заучування. Його суть полягає у спробах відтворити матеріал, який ще повністю не вивчений. Наприклад, вивчити матеріал можна двома способами: а) обмежитися тільки читанням і читати до тих пір, поки не виникне впевненість, що він вивчений, б) прочитати матеріал одне-два рази, потім спробувати його вимовити, після чого знову прочитати його кілька разів і знов спробувати відтворити.
Необхідною умовою запам'ятовування є розуміння матеріалу, утворення смислових зв'язків, якщо вони недостатні, та використання ефективних прийомів запам'ятовування. Незрозумілий матеріал, як правило, не викликає інтересу й запам'ятовується гірше, ніж систематизований, зрозумілий. Для поліпшення умов запам'ятовування варто зробити матеріал зрозумілим і привабливим.