
- •Питання для підсумкового контролю знань студентів
- •Розкрити психологічну сутність відчуттів, пояснити рецепторну та рефлекторну концепцію відчуттів.
- •Проаналізуйте особливості процесу виникнення відчуттів.
- •Пояснити існуючі класифікації відчуттів.
- •Розкрити загальні закономірності відчуттів.
- •Пояснити сутність феноменів адаптації, синестезії, взаємодії, сенсибілізації.
- •Розкрити поняття чутливість, пояснити особливості її вимірювання.
- •Розкрити психологічну сутність сприймання, проаналізувати особливості зв’язку відчуттів та сприймання.
- •Проаналізувати сприймання як дію, указати функції, види та особливості формування перцептивних дій (о.В.Запорожець).
- •Проаналізувати властивості сприймання.
- •Розкрити особливості сприймання простору.
- •Розкрити особливості сприймання часу.
- •Розкрити особливості сприймання руху.
- •Розкрити психологічну сутність пам’яті, проаналізувати теорії пам’яті.
- •Пояснити сутність біохімічної теорії пам’яті.
- •Проаналізувати зміст фізіологічної теорії пам’яті.
- •Проаналізувати психологічні теорії пам’яті.
- •Пояснити сутність діяльнісної теорії пам’яті (о.М.Леонтьев).
- •Проаналізувати психологічні особливості існуючих видів пам’яті.
- •Розкрити особливості процесів пам’яті.
- •Проаналізувати індивідуальні особливості пам’яті.
- •Проаналізувати психологічні умови ефективного запам’ятовування.
- •Проаналізувати психологічні особливості процесу мислення.
- •Пояснити психологічні теорії мислення.
- •Проаналізувати психологічні особливості різних видів мислення.
- •Проаналізувати процеси та форми мислення.
- •Проаналізувати зв’язок між мисленням та мовленням.
- •Розкрити психологічні особливості мови.
- •Проаналізувати мислення як діяльність по розв’язуванню задач.
- •Розкрити індивідуальні особливості мислення.
- •Розкрити особливості уяви, проаналізувати погляди на природу уяви у різних психологічних парадигмах.
- •Проаналізувати зв’язок між уявою та мисленням.
- •Проаналізувати психологічні особливості видів уяви.
- •Пояснити способи створення образів уяви.
- •Розкрити особливості уваги, проаналізувати погляди на природу уваги у різних психологічних парадигмах.
- •Розкрити зв’язок між увагою та діяльністю (п.Я.Гальперін).
- •Пояснити фізіологічні основи уваги.
- •Проаналізувати види уваги та їх прояв у пізнавальній діяльності людини.
- •Проаналізувати властивості уваги, розкрити методи їх дослідження.
- •Розкрити психологічну сутність емоцій і почуттів.
- •Проаналізуйте теорії емоцій.
- •Розкрити форми емоційних переживань людини.
- •Проаналізувати властивості емоційних явищ.
- •Пояснити сутність вищих почуттів та особливості їх формування.
- •Розкрити психологічну сутність волі.
- •Проаналізувати довільну та вольову дію, розкрити види вольових дій.
- •Проаналізувати етапи вольових дій.
- •Проаналізувати вольові якості особистості, виховання та самовиховання волі.
- •Розкрити психологічну сутність темпераменту. Проаналізувати теорії темпераменту.
- •Проаналізувати сучасні теорії темпераменту.
- •Пояснити фізіологічні основи темпераменту.
- •Проаналізувати психологічні особливості властивостей темпераменту.
- •Проаналізувати вплив темпераменту на діяльність людини.
- •Розкрити психологічну сутність здібностей. Пояснити зв’язок задатків та здібностей (б. М.Теплов).
- •Проаналізувати особливості загальних та спеціальних здібностей.
- •Пояснити кількісні та якісні характеристики здібностей, проаналізувати проблему діагностики здібностей людини.
- •Проаналізувати особливості педагогічних здібностей.
- •Розкрити психологічну сутність характеру, проаналізувати зв’язок між темпераментом та характером.
- •Пояснити психологічну структуру характеру.
- •Проаналізувати особливості формування характеру.
- •Розкрити психологічні особливості акцентуацій характеру (а.Є.Личко).
Проаналізувати психологічні особливості існуючих видів пам’яті.
За змістом пам’ять може бути:
Рухова- це вид пам’яті, що забезпечує формування практичних навичок ходіння, письма, танцю. Вона забезпечує розвиток всіх інших видів пам’яті. Образна- забезпечує відображення минулого у формі переважно слухових, зорових, нюхових, смакових та дотикових мнемічних образів. На відміну вііід сенсорних та перцептивних образів, ці є менш деталізованими та більш узагальненими. Словесно-логічна-це специфічна людська пам’ять на думи та висловлювання. Цей вид характеризує вищий етап онтогенезу пам’яті. Ця пам’ять характеризується не лише мнемічними діями, але і мислитель ними, що зближує її з мисленням. Емоційна- це пам’ять що дає можливість зберігати емоційні переживання та почуття. Змістом емоц. пам’яті є самі почуття, а події та обставини, які їх викликали.Емоц. пам’ять є найбільш міцною.
За часом збереження матеріалу: сенсорна, короткочасна, довготривала. Сенсорна(миттєва)- характеризується дуже незначним часом збереження матеріалу, до 2 сек. Іконічна пам’ять- тимчасове збереж. інформ. в зоровому сприйманні. Ехоічна- збереження інформ. при слуховому сприйманні. Короткочасна- забезпечує оперативне утримання, що надходить з сенсорної пам’яті. Вона обслуговує сепаративні задачі, що вимагають негайного застосування матеріалу. Об’єм короткочасної пам’яті є обмеженим 7-+2( Міллер) Довготривала- забезпечує збереження матеріалу значного обсягу від годин до десятиліть. Умовою адекватного збереження матеріалу є міра його особистісної значущості, зв’язок матеріалу з практичним досвідом та використання в діяльності. Оперативна- обслуговує психічні операції при реалізації психічних дій, має короткочасний х-тер існування.
В залежності від наміру ,щодо запам’ятовування:мимовільна, довільна. Мимовільна- це просеси пам’яті, що відбуваються без мети щодо запам’ят. Довільна- сукупність мнемічних ді, які реалізуються при наявності свідомого наміру щось запам’ятати. Критерієм розвиненості довіільної пам’яті є міра усвідомлюваності індивідом мети та смислу того, що запам’ятовується.
Метапам’ять- найвищий рівень онтогенезу пам’яті, який спостерігається в інтелеккктуальній праці. Цьомц виду притаманні: симультанність(миттєвість) запам’ят., повнота, точність, висока організація мнемічних дій, готовність до вибіркового відтворення.
Розкрити особливості процесів пам’яті.
Пам\'ять є складною системою процесів, які здійснюють повний цикл перетворень інформації суб\'єктом: запам\'ятовування, зберігання, відтворення і забування. Запам\'ятовування - це процес пам\'яті, який забезпечує прийом, відбір і фіксацію інформації завдяки утворенню асоціацій та мнемічних слідів у нейронних структурах мозку. Мимовільне запам\'ятовування діє тоді, коли людина не ставить собі за мету закріплювати інформацію і в подальшому її використовувати. Для повного засвоєння і відтворення знань, умінь, навичок необхідним є довільне запам\'ятовування. Цей процес пов\'язаний з постановкою суб\'єктом мнемічної цілі запам\'ятати, завчити і зберегти певний обсяг матеріалу для наступного відтворення у формі словесних звітів чи вмінь, навичок у діяльності. Мимовільне і довільне запам\'ятовування взаємопов\'язані, є формами мнемічної активності. За умов однакових способів роботи з матеріалом мимовільне запам\'ятовування є продуктивнішим для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, а для підлітків і дорослих -довільне. Механічним є таке запам\'ятовування, що здійснюється формально, без розуміння суті і логіки побудови матеріалу. Смислове (логічне) запам\'ятовування ґрунтується на утворенні зв\'язків, які відображають істотні і закономірні відносини між об\'єктами. Смислова переробка матеріалу забезпечує ефективність як мимовільного, так і довільного запам\'ятовування. Зберігання - це процес, що забезпечує утримання матеріалу в мозку протягом тривалого часу. Тривалість зберігання пам\'яті детермінована низкою об\'єктивних і суб\'єктивних чинників, а саме: обмеженою тривалістю зберігання інформації, її значущістю, настановою на наступне відтворення та ін. Відтворення - процес пам\'яті, що проявляється в актуалізації знань, умінь, навичок, засвоєних при запам\'ятовуванні. Воно здійснюється у вербальній і руховій формі; є показником міцності запам\'ятовування і водночас наслідком цього процесу. Впізнавання - це найпростіше відтворення в умовах повторного сприймання. Впізнавання пов\'язує наш досвід зі сприйманням об\'єктів і дає нам змогу правильно орієнтуватися в навколишній дійсності Власне відтворення - мимовільне або довільне відтворення матеріалу запам\'ятовування. Мимовільне відтворення становить потік асоціацій, викликаних наявними думками, образами, емоціями, діями. Пригадування - довільне відтворення, що вимагає від людини активних вольових і розумових зусиль. Спогади - локалізовані в часі та просторі відтворення індивідом образів свого життєвого шляху. Забування - це мнемічний процес, який призводить до втрати чіткості й зменшення обсягу запам\'ятованого, виникнення помилок у відтворенні і, нарешті, унеможливлює впізнання.