2.3 Колективний договір – відображення питань охорони праці в колективному договорі

Колективний договір (Додаток О) — угода, яка укладається між власником або уповноваженим органом (особою) і одним або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів — представниками трудящих, обраними та уповноваженими трудовим колективом. Колективний договір є результатом соціального партнерства та діалогу на локальному рівні. Колективний договір укладається відповідно до чинного законодавства (ст. 10—20 Гл. 2 КЗпП України, ЗУ "Про колективні договори і угоди" та ін.) та узятих сторонами зобов'язань і має на меті регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, а також узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. К. д. укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи, а також у структурних підрозділах підприємства, установи, організації в межах компетенції цих підрозділів. У колективному договорі, сторони передбачають забезпечення працівниками соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов’язки а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів. Згідно ст.20 Закону України «Про охорону праці» від 21.11.02р. №229-ІV у колективному договорі передбачають низку соціальних гарантій в області охорони праці, а також комплексні заходи, по досягненню встановлених нормативів безпеки, гігієни праці, запобіганню виробничого травматизму, профзахворювань тощо [38, c. 254].

Основні умови охорони праці зазначені в пунктах колективного договору. У текст колективного договору записуються трансформовані під зобов’язання власника і працівників норми статей Закону. У тексті договору вносяться пункти про створення (при необхідності) комісії про охорону праці, кількість уповноважених трудового колективу з питань охорони праці, які обираються, і затвердження відповідних положень. Також необхідно зазначити порядок і строки звільнення від основної роботи (зі збереженням середнього заробітку) уповноважених членів комісії для виконання ними своїх громадських обов’язків. Керівництво проводить роботу по створенню безпечних умов праці і збереження здоров’я працівників на підприємстві згідно нормативними актами, а також забезпечує додержання прав працівника, гарантованих законодавством про охорону праці. Для цього передбачаються комплексні інженерно-технічні заходи для досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та підвищення рівня охорони праці. Працівник може відмовитись від порученої роботи, якщо склалась виробнича ситуація, небезпечна ситуація для його життя, здоров’я або оточуючих його людей та середовища. За період простою за цими причинами за ним зберігається середній заробіток. Працівник вправі розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо Правління не виконує законодавства про охорону праці та умови колективного договору. У такому разі працівник виплачується вихідна допомога в розмірі який не перевищує його тримісячного заробітку. Відповідно до колективного договору працівник забезпечується щорічною відпусткою, термін якої визначається чинним законодавством.