3/Вимірювання діаметрів стовбура
Вимірювання діаметра (товщини) стовбура, його частин і заготованих круглих сортиментів здійснюється за допомогою мірної вилки, мірної ско¬би, рідше складного метра або стрічки. Діаметри вимірюються як відцаль між двома паралельними дотичними
Лісова мірна вилка (рис. 2.2) є основним приладом, який дуже широко застосовується при здійсненні таксаційних робіт.
Мірна вішка повинна відповідати таким вимогам:
1. Ніжки вилки під час обміру і зняття відліку повинні бути паралельні між собою і перпендикулярні до вимірювальної лінійки.
2. Довжина ніжок повинна бути більшою за половину довжини лінійки.
3. Поділки на лінійці повинні бути чіткими і правильними.
4. Рухома ніжка повинна вільно і плавно пересуватися уздовж лінійки.
5. Вилка повинна бути міцною, легкою, зручною і в користуванні портати-вною.
6. При повному наближенні ніжок внутрішні поверхні їх повинні доторка¬тися одна до одної за всією довжиною.
Матеріалом для виготовлення стандартної мірної вилки може бути дерево, сталь, алюміній, текстоліт. За стандартом мірна вилка виготовляється з деревини.
Внаслідок розбухання та всихання дерев’яних частин вилки пересу-
5Проста формула трьох перерізів (Рікке-Сімпсона)
Об'єм стовбура знаходиться як сума об'ємів хлиста і вершини. Для підвищення точності формули об'єм хлиста обчислюють із використанням діаметрів у нижньому, верхньому відрізках та на середині хлиста:
Помилка при визначенні об'єму для цілого стовбура становить ±5-8% і переважно завищує дійсні об'єми стовбурів.
Визначення об'єму стовбура за іншими простими стереометричними формулами
Численні дослідження різних авторів щодо визначення об'ємів стов¬бурів розрахунковим методом з мінімальною кількістю обмірів діаметрів стовбура й отримання точних результатів призвели до впровадження у те¬орію лісової таксації багатьох простих формул
Помилки визначення об'ємів стовбурів за цими формулами становлять ±5-12%, інколи вони можуть досягати ±25%, тому для визначення об'ємів цілих стовбурів прості стереометричні формули застосовувати не слід. їх бажано використовувати для обчислення об’ємів сортиментів або частин стовбура.
Складні формули для визначення об'ємів
Точніше об’єми стовбурів дерев визначаються за складними форму¬лами. Кожній простій формулі відповідають складні. За простими форму¬лами визначаються об’єми окремих секцій стовбура певної довжини, по¬тім об’єм вершини. Додаванням цих отриманих даних знаходиться об’єм цілого стовбура. Застосування секцій меншої довжини при визначенні об’ємів стовбурів дає точніші результати внаслідок того, що коротші сек¬ції стовбура дерева за своєю формою більше наближаються до форми пра¬вильних тіл обертання.
У практиці лісової таксації стовбур дерева поділяється на секції од-накової довжини. При довжині стовбура більше 15 м приймаються двоме¬трові секції, при меншій довжині або для отримання точніших результатів стовбур дерева поділяється на метрові секції.
6.Збіг стовбура дерева
Діаметри стовбура від кореневої шийки до вершини зменшуються, або збігаються.
Зменшення діаметра стовбура від основи до вершини називаєть¬ся збігом.
Величина збігу в різних частинах одного і того ж стовбура різна; найменшу величину збіг має в середній частині стовбура, а найбільшу - у місцях, де розташована крона і кореневі напливи.
Збіг може виражатися вказівкою абсолютних величин діаметрів че¬рез визначену міру довжини (наприклад через кожні 2 м) або обчислюєть¬ся величина збігу в середньому на 1 м довжини стовбура. Таким чином розрізняється збіг дійсний і середній.
Під дійсним збігом розуміється зміна величини діаметрів стовбу¬ра в сантиметрах через визначені інтервали за довжиною стовбура від основи до верхівки.
Середній збіг - це зміна діаметрів у середньому на одиницю дов-жини стовбура, наприклад на 1 м.
Середній збіг для цілих стовбурів не має великого господарського значення, оскільки не є показником форми стовбура, але може служити для деякої характеристики збіжності партії колод.
Під абсолютним дійсним збігом розуміється зміна діаметрів стовбу¬ра в сантиметрах через визначені інтервали (найчастіше через кожні 2 м). Називається він абсолютним тому, що виражається в абсолютних величи¬нах, тобто в тих самих величинах, що й діаметр (см і мм); а дійсним тому, що цей збіг існує у конкретного стовбура дерева і пов’язаний з визначе¬ним місцем на дереві.
Відносний дійсний збіг - це відношення діаметрів на різних висо¬тах до діаметра стовбура на висоті грудей (1,3 м).
Середній збіг — це зменшення діаметра стовбура від основи до ве¬ршини в абсолютних одиницях (см) в середньому на 1 м довжини. Вінвизначається діленням різниці між діаметрами у нижньому і верхньому відрізах на довжину сортименту:
Дійсний збіг має велике практичне значення. За даними дійсного збі¬гу можна графічно відобразити повздовжній переріз деревного стовбура і на основі масштабного зображення визначити діаметри на будь-якій висо¬ті стовбура, що використовується для визначення виходу сортиментів із стовбурів ростучих дерев різних розмірів і різного збігу.
8.Коефіцієнти форми
Дерева, які ростуть на відкритому просторі, характеризуються біль¬шою збіжистістю, ніж дерева у складі насадження, які є більш повнодере- вними. Тому при однакових діаметрах на висоті 1,3 м і висотах об’єми та¬ких окремих дерев різні, що пояснюється різницею форми їх стовбура.
Лісогосподарська практика вимагала розробки методів характерис¬тики деревних стовбурів, які відображували збіг стовбурів. Для характе¬ристики форми деревних стовбурів запропонували приймати співвідно¬шення діаметрів стовбура, виміряних на різних висотах, які назвали кое-
Класи форми
Проф. Н.В.Третьяковим запропонований другий показник збіжистос- ті стовбура - клас форми, де за вихідний діаметр прийнято діаметр на ві¬дносній висоті, яка дорівнює 'А висоти стовбура. Клас форми у загальному вигляді набуває наступного вигляду:
Клас форми - це відношення діаметрів стовбурів на різних висо¬тах до діаметра на % висоти стовбура.
У лісовій таксації визначають здебільшого два класи форми:
Ці класи форми не залежать від висоти стовбура і тому краще харак-теризують форму стовбура, ніж коефіцієнти форми