Живопис та скульптура

Стиль давньоримського живопису відображає грецький вплив, і зразками, що збереглися, є переважно фрески, які використовувалися для прикрашання стін та стелі заміських вілл. Декілька зразків римського живопису було знайдено в Помпеях, і на основі цих зразків історики поділяють розвиток давньоримського живопису на 4 періоди. Первісний стиль імітував мармур чи кам'яну кладку, хоча іноді зустрічалися зображення міфологічних персонажів. Другий стиль намагався відобразити реалістичні тривимірні архітектурні деталі та ландшафти. Третій стиль відмовився від реалізму попереднього стилю на користь звичайного орнаменту. Четвертий стиль зображував сцени з міфології, хоча малюнки архітектурних деталей чи абстрактні візерунки ще залишалися. Портретна скульптура використовувала як класичні, так і енергійні пропорції, з часом перетворившись на суміш реалізму та ідеалізму. Вдалими були також рельєфні скульптури, які зображували перемоги римлян.

Література та музика

Латинська література із самого початку знаходилася під впливом грецької. Деякі з найдавніших існуючих творів являють собою історичні епоси, що розповідають про ранню римську воєнну історію. Із розвитком Республіки, автори почали створювати поезію, комедії, трагедії та історичні твори.

Римська музика значною мірою базувалася на грецькій і грала важливу роль у багатьох аспектах життя давніх римлян. У римських збройних силах музичні інструменти використовувалися для подачі різноманітних команд та для церемоніальних потреб. Музика гралася у амфітеатрах між боями та в театрах. Деякі музичні історики вважають, що музика використовувалася майже в усіх публічних церемоніях.

Виникнення театрального мистецтва в Римі пов'язане з святами збору урожаю. Самобутнім римським театральним жанром були побутові комічні сценки, що включали діалоги, спів, музику і танці (своєрідний прообраз сучасної оперети). Пізніше почали ставитися комедії та трагедії за грецьким зразком. Акторами були вільновідпущеники чи раби. У Римі уперше виникають професійні акторські трупи та камерні (для невеликого числа глядачів) театральні вистави.

Архітектура

Життя у римській державі вирувало навколо міста Риму. У місті була велика кількість монументальних споруд (Колізей, Форум Траяна та Пантеон), існували фонтани із свіжою питною водою, яка постачалася за допомогою акведуків, театри, гімназії, банні комплекси із бібліотеками та магазинами, ринкові площі та каналізації. Житлова архітектура коливалася від скромних будинків до заміських вілл. У столиці розташовувалася резиденція імператора; до речі, слово «палац» (як і англійське palace) походить від назви пагорба — Палатин.

Циркус Максімус - найбільший римський іподром - використовувався для скачок і перегонів на колісницях, а коли Циркус заповнювався водою, то проводилися морські бої. У ньому могло перебувати до 385 000 чоловік — можна було вмістити все населення Риму. Циркус Максімус був також майданчиком для торгівлі та азартних ігор. Циркус Максімус був споруджений у 600 р. до н.е. і провів останні кінські скачки у 549 році.

Римська інженерна справа, як і військова техніка, складала значну частину римської технологічної переваги та спадщини, та сприяла спорудженню сотень доріг, мостів, акведуків, лазень, театрів та арен. Багато визначних споруд, таких, як Колізей, Пон-дю-Ґар (акведук) та Пантеон, ще досі залишаються доказами римської інженерної справи та культури.

Хоча існувало багато відмінностей від грецької архітектури, Рим значно запозичив у греків їх схильність до точних, шаблонних конструкцій та пропорцій споруд. У I ст. до н. е. римляни починають широко використовувати бетон, який витіснив мармур з позиції провідного римського будівельного матеріалу та зробив можливими багато зухвалих архітектурних схем. Бетон дав змогу будувати міцні дороги, багато з яких використовувалися ще тисячу років після падіння Риму. Воду до міста Рим постачали 11 акведуків, загальною довжиною 350 км. Більшість акведуків були споруджені під поверхнею землі, а на поверхні залишалися дуже невеликі відрізки, які підтримувалися арками.