- •1. Основні групи панівного стану та їх повсякденне життя
- •Литовська і польська шляхта
- •2. Князь Костянтин Острозький
- •1) Прочитайте уривок із книги «Історія України в особах: литовсько-руська доба» про князя к. Острозького і дайте відповіді на запитання.
- •2) Прочитайте уривок зі спогадів папського легата Пізо про Костянтина Острозького та дайте відповіді на запитання.
- •3. Становище православної церкви та духовенства
- •Становий поділ українського суспільства у хіv—хv ст.
Литовська і польська шляхта
Проблемне завдання
Чи міг шляхтич бути біднішим за заможного селянина? Чи втрачав він у такому разі статус шляхтича? Поясніть, чому.
Завдання
Порівняйте становище та вплив магнатів, шляхти і бояр у Великому князівстві Литовському в ХІV—ХVІ ст.
2. Князь Костянтин Острозький
Робота із джерелами
1) Прочитайте уривок із книги «Історія України в особах: литовсько-руська доба» про князя к. Острозького і дайте відповіді на запитання.
…Переглядаючи щаблі придворної кар’єри Костянтина Івановича, мусимо визнати, що жоден з українських аристократів ніколи не досягав у Великому князівстві Литовському такого високого суспільного становища. До самої смерті він на посту гетьмана очолював русько-литовські збройні сили. 1511 р. князь отримав посаду каштелянина столичного Віленського замку, а 1522 р. — троцького (тракайського) воєводи. Два останні пости вважалися найвищими в посадовій ієрархії Великого князівства. За ухвалою 1413 р., їх могли обіймати лише католики, тим часом як князь Костянтин славився як ревний прихильник православ’я… Той факт, що прибульцю з далекої Волині, тобто людині справді «новій» серед вельможної магнатерії, вдалося втриматися на високій хвилі всупереч тому, що за роки його придворного життя помінялося аж три правителі (Казимир Ягайлович, Олександр і Сигізмунд І), свідчить про неабиякі дипломатичні таланти, а простіше кажучи — витримку, обережність і хитрість. З певністю можна сказати й те, що Костянтин Іванович не був безсрібником. Власне, за його життя (і його зусиллями) закладалися економічні підвалини потужності дому Острозьких, чиї статки зросли не менш як удвічі за рахунок великокнязівських пожалувань-вислуг… На 1528 р., коли відбувся перший перепис русько-литовського війська, який дає уявлення про майновий стан тогочасної шляхти, Костянтин Іванович був четвертою за заможністю людиною в країні…
а) Що ви дізналися про князя Костянтина Острозького?
б) Завдяки яким якостям йому вдалося зробити блискучу кар’єру, незважаючи на те, що він був православної віри?
в) Використовуючи матеріал підручника та наведений уривок, складіть історичний портрет К. Острозького.
г) Дайте власну оцінку діяльності князя.
2) Прочитайте уривок зі спогадів папського легата Пізо про Костянтина Острозького та дайте відповіді на запитання.
У себе вдома він благочестивіший за Нуму, а відвагою не поступиться Ромулу. Єдине, чого йому бракує до інших дарів духа й видатних чеснот, це те, що він схизматик (православний), і якби його вдалося навернути до лона святої матері-церкви, за ним потяглося б нескінченне число люду, настільки багато серед своїх важить його ім’я й авторитет.
а) Відсутність якої «чесноти» ставить у провину папський легат Пізо князю К. Острозькому?
б) Аргументовано доведіть, що Костянтин Іванович був непохитним і послідовним захисником православної віри та щедрим покровителем православної церкви.
в) Чому папський легат Пізо прагнув навернути К. Острозького до католицизму?
г) Аргументовано доведіть або спростуйте твердження про те, що ім’я й авторитет князя Костянтина Івановича мали неабияку вагу в українському суспільстві.
Історичний портрет
Костянтин Острозький
Костянтин I Іванович Острозький (1460—1530 рр.) — волинський князь, староста брацлавський, звенигородський і вінницький (від 1497 р.), великий гетьман литовський (1497—1500, 1507—1530 рр.), маршалок волинський і староста луцький (від 1499 р.), каштелян віленський (1513—1522 рр.), каштелян троцький (1522—1530 рр.), світський голова православного населення. Князь почав свою військову кар’єру за часів короля Яна I Ольбрахта та став одним із найвидатніших полководців ХVІ ст. Костянтин Острозький провів 35 битв, із них програв тільки дві. Він брав участь в успішних кампаніях проти татар і Московської держави. За його перемогу біля Очакова проти сил Махмет-Гірея він був нагороджений званням великого гетьмана литовського. Костянтин Острозький був першою людиною, яка здобула це звання. Один із найвизначніших меценатів того часу, до його маєтку входило 100 міст, 40 замків, 1300 сіл. Князь перетворив Острог на осередок слов’янської культури. У битві над Ведрошею 14 липня 1500 р. литовсько-польське військо під керівництвом Костянтина Острозького зазнало поразки від московського війська. Князь був узятий у полон. У 1506 р. Василь III змусив Костянтина Острозького підписати присягу на вірність. Отримавши свободу пересування, у 1507 р. йому вдалося втекти на Волинь. Сигізмунд I Старий повернув князеві чин великого гетьмана литовського. У 1508 р. під Слуцьком і 1512 р. під Вишневцем князь розгромив кримських татар. Після цього тріумфу та переможної битви під Ольшаницею 1527 р. на Київщині він захопив у полон чимало татар та розселив їх в Острозі. У 1527 р. під Ольшаницею звільнив із татарського полону 40 тис. бранців і 7 тис. татар взяв у полон. Вони мали охороняти місто, тому одна з вулиць міста називається Татарською і донині. Збройні протистояння з військами південного сусіда були для Острозького звичним ділом. Він навіть розробив проти них спеціальну тактику ведення бою. 8 вересня 1514 р. в битві під Оршею військо Костянтина Острозького розбило московське військо воєвод Івана Челядніна та Михайла Голиці. У 1514 р. здобув перемогу під Оршею над 80 тис. московитів. 2 серпня 1519 р. відбулася битва під Сокалем, де татари завдали поразки війську Костянтина Острозького. Князь був православним та користувався руською мовою. Він домігся значного обмеження впливу світських урядників на церковне життя та справи. Припинила діяти заборона на будівництво нових православних церков та інших споруд. Костянтин Іванович заклав православний монастир у селі Дермань та Богоявленський собор в Острозі. Окрім того, на честь своїх перемог він будував храми в інших місцях Литовської та Польської держав. А його грошові фундації були чи не найбільшими серед пожертв у всьому князівстві. Як потім написано було, «для немічних притулки, для дітей школи, для людей рицарських в Академії Марсовій списи з шаблями залишив». Помер 11 вересня 1530 р. в Турові, похований у Києво-Печерській лаврі.
Робота із джерелом
Прочитайте уривок зі спогадів німецького дипломата Зігмунда Герберштейна (1486—1566 рр.) про військову тактику Костянтина Острозького та дайте відповіді на запитання.
Костянтин безліч разів розбивав татар; при цьому він не виступав їм назустріч, коли вони ватагою йшли грабувати, а переслідував обтяжених здобиччю. Коли вони діставалися місця, де, на їхню думку, можна було, через віддаленість, нічого не боятися, перевести подих і відпочити, — а це місце бувало йому відоме, — він вирішував напасти на них і наказував своїм воїнам приготувати для себе їжу тієї ж ночі, бо наступної він не дозволить їм розводити велике багаття… Чергового дня Костянтин, коли татари, не помічаючи вночі ніяких вогнів і вважаючи, що вороги повернули назад або розійшлися, відпускали коней пастися, різали худобу й бенкетували, а потім поринали у сон, з першими променями сонця нападав на них і вчиняв їм повний розгром.
1) Що ви дізналися із джерела про військову тактику К. Острозького?
2) Чим була забезпечена перемога князя над татарами?
3) Визначте внесок К. Острозького у справу захисту українських земель від набігів татар.
Мій конспект
Діяльність князя Костянтина Острозького:
Походив із наймогутнішого князівського роду.
Народився близько 1460 р.
Був талановитим полководцем та визначним державним діячем.
Відзначився мужністю під час воєнних дій Литви проти Московського князівства в 1492—1494 рр.
Займався організацією захисту українських земель від нападів татар як намісник замків у Вінниці та Брацлаві.
Здобув блискучі перемоги над татарами під Вишневцем (1512 р.) і Ольшаницею (1514 р.).
Призначений першим гетьманом Великого князівства Литовського.
У 1500 р. потрапив у полон під час війни з Москвою, із якого втік у 1507 р.
Розгромив 70-тисячну московську армію в бою під Оршею (1514 р.).
Обіймав високі державні посади: волинського каштеляна та тракайського воєводи (незважаючи на православне віросповідання).
Виступав ревним захисником православ’я (будівництво й ремонт храмів у Вільні, Турові, Києві й Жидичині).
Помер у 1530 р.; похований в Успенському соборі Києво-Печерського монастиря.
