Урок

Формування й розвиток привілейованих верств українського суспільства

Мета: охарактеризувати соціальну структуру українського населення в XIV—XVI ст.; проаналізувати процес формування й розвитку привілейованих верств українського суспільства; показати роль духовенства; сприяти формуванню навичок самостійної роботи учнів; продовжувати розвиток вмінь складати схеми, працювати із джерелом, порівнювати, аналізувати, робити висновки.

Очікувані результати: учні зможуть: аналізувати соціальну структуру суспільства; називати групи панівного стану та описувати їх повсякденне життя; складати політичний портрет князя Костянтина Острозького, давати власну оцінку його діяльності; визначати причини погіршення становища православної церкви та духовенства.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, посібник «Експрес-контроль», тексти джерел, ілюстрації (литовська і польська шляхта).

Поняття: князі, шляхта, міщани, козацтво, селяни.

Персоналії: Костянтин Острозький.

Дати: 1460—1530 рр. — роки життя князя К. Острозького, 1512 р. — перемога К. Острозького над татарами під Вишневцем, 1514 р. — перемога К. Острозького над московським військом у битві під Оршею, 1527 р. — перемога К. Острозького над татарами під Ольшаницею.

I. Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Тестова перевірка домашнього завдання

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Основні групи панівного стану та їх повсякденне життя.

2. Князь Костянтин Острозький.

3. Становище православної церкви та духовенства.

1. Основні групи панівного стану та їх повсякденне життя

Розповідь учителя

Упродовж другої половини XIV — XV ст. на етнічних українських землях помітно прискорилися процеси формування суспільної структури. Чіткіше виявлялися відмінності між суспільними верствами та групами. За своєю суттю тогочасне суспільство було феодальним. Для нього характерним був поділ на стани — великі соціально-правові групи людей, що різнилися між собою спадковим, закріпленим у законах становищем у суспільстві, певними правами, привілеями та обов’язками.

Рольова гра

Учні, які підготували випереджальне домашнє завдання, виступають від імені представника тієї чи іншої групи панівного стану, розповідаючи про їхні заняття, спосіб життя, побут.

Завдання

Складіть схему, яка б відображала основні групи панівного стану українського суспільства ХІV—ХV ст.

Розповідь учителя

У Польському королівстві та Великому князівстві Литовському соціальна структура населення мала певні відмінності. Так, у Польщі всі панівні прошарки суспільства, тобто феодали, називалися шляхтою. Спершу це були рицарі, які перебували на державній військовій службі, отримуючи в користування земельну власність. У 1374 р. король Людовік Анжуйський, що одночасно був королем Польщі та Угорщини, ухвалив привілей, за яким їхні землеволодіння стали спадковими. Поступово шляхта стала панівною верствою в Польщі. Через свої представницькі органи (місцеві сеймики та загальний сейм) вона визначала політику держави.

У Великому князівстві Литовському панівна верства була більш розмаїтою. Тут поєднувалися елементи власне Литви, Київської Русі та Польщі. У другій половині ХІV — на початку ХVІ ст. відбувається формування єдиної панівної верстви з єдиними правами, привілеями та обов’язками, яка стала називатися шляхтою.

Головним обов’язком шляхти була військова служба власним коштом і сплата невеликого грошового збору. За відбуття військової служби шляхта отримувала різні привілеї.

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із роману Ю. Опільського «Сумерк» і дайте відповіді на запитання.

Ігрища і урядив воєвода тому, бо бажав притягнути до великокняжої справи волинських панів, так як зумів уже зворохобити галицьке та холмське хлопство. За Свидригайлом заявилися поки що тільки княжі роди, як Острозькі, Сокольські, Курцевичі, Головні, Мосальські, Буремські, Кропотки, Велицькі, Ружинські. Нижче боярство ішло у дружинах князів, але пани, тобто обагачені наданнями, знатні бояри, не бажали іти ні з князями, бо ці вважалися здебільшого чимось знатнішим від бояр, ні з боярами, бо бояри були служилими людьми, а багаті вельможі не вчисляли себе до служби. Юрша знав, однак, що вони підуть за воєводою великого князя без спротиву і тому попрохав їх у Луцьк на рицарське ігрище. Зразу бажав був навіть уладити турнір, але пора року була невідповідна. До того руське боярство не любило проливати крові для забави і гляділо скоса на ці західні видумки…

1) Пригадайте, що вам відомо про князя Свидригайла. Який слід в українській історії він залишив?

2) Які групи панівного стану згадуються в наведеному уривку?

3) Використовуючи інформацію, отриману під час рольової гри, визначте, які права та привілеї мали ці категорії привілейованого стану.

4) Про які розваги представників панівного стану йдеться в уривку із твору?

Творче завдання

1) Використовуючи ілюстрації, що зображують литовську та польську шляхту, опишіть зовнішній вигляд шляхтича.

2) Напишіть твір-роздум за темою «Один день із життя українського шляхтича». (Можна дати як домашнє завдання.)