1.2. Інформаційні правовідносини: поняття та види

 Інформаційні правовідносини - це суспільні відносини, які виникають з приводу одержання, використання, поширення, зберігання та/або захисту інформації, необхідних для реалізації прав, свобод та законних інтересів їх учасників.

Можна виділити наступні ознаки інформаційних правовідносин:

• наявність конкретного основного чи другорядного об'єкту відносин - інформації;

• відносна соціальна значимість інформації – об'єкту відносин (суспільно значима інформація, національно значима, особиста чи економічна значимість інформації тощо);

• первинність інформаційно-правової норми, що регулює конкретні суспільні відносини;

• передбачена правовими актами форма правомірної поведінки суб'єктів відносин щодо конкретної інформації;

• наявність взаємних прав та обов'язків суб'єктів-учасників правовідносин, а також юридичної відповідальності за поведінку, що суперечить правовій нормі;

• інші ознаки, що характерні для правовідносин в цілому.

Суспільні відносини щодо інформації, які не відповідають змісту вищезазначених ознак, не можна вважати правовідносинами: відносини між людьми на побутовому рівні щодо надання певної усної інформації, листування через електронну пошту тощо.

Інформаційні правовідносини, як і будь-які інші суспільні відносини, базуються на певних принципах, що регламентуються на рівні національного законодавства.

Учасники (суб'єкти) інформаційно-правових відносин здійснюють певну діяльність в інформаційній сфері, що має назву інформаційної діяльності.

Інформаційна діяльність – це сукупність певних дій із застосуванням відповідних способів і методів, пов’язаних із створенням, одержанням, збиранням, зберіганням, використанням та поширенням, а також охороною та захистом інформації. Об’єктом в такому разі виступає саме те, на що безпосередньо спрямовані зазначені дії суб’єктів інформаційних правовідносин, а саме – інформація будь-якого характеру.

 Основними напрямами інформаційної діяльності є: політичний, економічний, соціальний, духовний, екологічний, науково-технічний, міжнародний тощо.

Держава зобов'язана постійно дбати про своєчасне створення, належне функціонування і розвиток інформаційних систем, мереж, банків і баз даних у всіх напрямах інформаційної діяльності. держава гарантує свободу інформаційної діяльності в цих напрямах всім громадянам та юридичним особам в межах їх прав і свобод, функцій і повноважень.

Розвиток інформаційного суспільства в Україні оснований на Законі України «Про основні засади розбудови інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 рр.» що є прагненням нашої держави побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, у якому кожен міг би створювати й накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися й обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному й особистому розвиткові та підвищуючи якість життя [3].

Підсумовуючи вищевикладене можна навести наукове визначення: інформаційні правовідносини – це соціальні відносини, врегульовані нормами різних галузей права, що виникають в усіх сферах життєдіяльності людей у процесі обігу (збирання, зберігання, використання і поширення) певної інформації що мас відповідну суспільну значимість. В Україні ці відносини регулюються нормами права. Основним серед правових активів можна назвати Закон України «Про інформацію».