Тема 16. Облік витрат діяльності підприємства

16.1. Формування та облік собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

За дебетом рахунка 90 “Собівартість реалізації” відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів, страхових виплат відповідно до договорів страхування (Дт90 Кт26,23,28 тощо), за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 “Фінансові результати” (Дт79 Кт90).

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду - 92 “Адміністративні витрати”, 93 ”Інші витрати операційної діяльності”.

Рахунок 90 “Собівартість реалізації” має такі субрахунки:

На субрахунку 901 “Собівартість реалізованої готової продукції” ведеться облік виробничої собівартості реалізованої готової продукції.

На субрахунку 902 “Собівартість реалізованих товарів” відображається собівартість реалізованих товарів, яка визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.

На субрахунку 903 “Собівартість реалізованих робіт, послуг” ведеться облік собівартості реалізованих за звітний період робіт, послуг.

На субрахунку 904 “Страхові виплати” підприємства, які є страховиками відповідно до Закону України “Про страхування”, узагальнюють інформацію про страхові суми і страхові відшкодування за умовами договору страхування при настанні страхового випадку.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з:

• виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом

звітного періоду;

• нерозподілених постійних загальновиробничих витрат;

• наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

змінні загальновиробничі витрати та постійні розподілені загально виробничі витрати.

16.2. Облік загальновиробничих витрат

До складу загальновиробничих витрат включають: витрати на управління виробництвом; амортизацію основних засобів і нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення; витрати на утримання, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на вдосконалення технології і організації виробництва; на утримання виробничих приміщень; на обслуговування виробничого процесу; на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища; втрати від браку, оплату простоїв тощо.

Для обліку загальновиробничих витрат використовується рахунок 91 „Загальновиробничі витрати”. Цей рахунок не має залишків на початок та на кінець періоду, в балансі не відображається. Витрати збираються по дебету цього рахунку, а в кінці звітного періоду перерозподіляються (списуються).

Порядок розподілу і включення до собівартості продукції загальновиробничих витрат залежить від їх зв'язку з обсягом виробництва. По відношенню до обсягу виробництва розрізняють постійні і змінні загальновиробничі витрати.

Постійні загальновиробничі _витрати - витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.

Змінні загальновиробничі витрати - виграти на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності.

Згідно з П(С)БО 16 "Витрати" підприємства самостійно визначають перелік та склад змінних та постійних загальновиробничих витрат.

П(С)БО 16 передбачено порядок віднесення змінних загальновиробничих витрат на собівартість продукції з використанням бази розподілу (заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) виходячи із фактичної потужності звітного періоду. А це означає, що змінні загальновиробничі витрати повністю включаються до складу виробничої собівартості готової продукції.

Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу при нормальній виробничій потужності.

Згідно П(С)БО 16 нормальна виробнича потужність – це очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Виходячи з нормальної потужності роботи підприємства постійні загальновиробничі витрати поділяються на розподілені та нерозподілені. Методика розподілу постійних загальновиробничих витрат на розподілені та нерозподілені наведена в П(С)БО 16 "Витрати".

Розподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до виробничої собівартості продукції (Дт 23), а нерозподілені – списуються на собівартість реалізованої продукції (Дт 90).

Типові бухгалтерські проводки

№ п/п	Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Відображені загальновиробничі витрати	91”Загальновиробничі витрати”	20 “Виробничі запаси” 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” 131 “Знос основних засобів” 661 “Розрахунки за заробітною платою” 65 “Розрахунки за страхуванням” тощо
2.	Списані змінні загальновиробничі витрати на собівартість продукції	23”Виробництво”	91 ”Загальновиробничі витрати”
3.	Списані розподілені постійні загальновиробничі витрати на собівартість продукції	23”Виробництво”	91 “Загальновиробничі витрати”
4.	Списані нерозподілені загальновиробничі витрати	901 ”Собівартість реалізованої готової продукції”	91 “Загальновиробничі витрати”