Вимоги до оформлення бібліографії
При оформленні списку використаних джерел варто дотримуватися таких універсальних вимог:
Кожна позиція в списку використаних джерел починається з абзацного відступу та порядкового номеру джерела в загальному списку.
Бібліографічні описи нумеруються відповідно до обраного принципу їх розташування. Ці номери використовуються при посиланні на них у тексті: в квадратній дужці вказується порядковий номер джерела [2], порядкові номери кількох джерел [3; 11; 67], може вказуватися номер тому, сторінка / сторінки: [25, т. 2], [25, 17], [2, 7–19].
Мова опису повинна відповідати мові документа. Описи документів, що опубліковані мовами з особливою графікою (грузинською, арабською, китайською, японською тощо), наводять у перекладі або транслітерації. Наприклад:
Дубова С.В. Управлінська діяльність фахівців з документознавства у сфері документних комунікацій в органах державної влади / С. Дубова // Державне регулювання ринку праці: сучасні технології та напрями їх розвитку: Зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 22 грудня 2005 р. – У 2-х ч. Ч.1. – К., 2006. – С. 224-229.
Зусьман О.М. Документоведение: Учеб. пособие / О.М. Зусьман, В.А. Минкина; С.-Петерб. гос. ун-т культуры и искусств. – СПб. : С.-Петерб. гос. ун-т культуры и искусств, 2003. – 107 с.
Ое К. Управління персоналом. – Токіо, 2001. – 154 с. – Япон.
Academic Discourse Across Disciplines / Ed. by Ken Hyland & Marina Bondi. – Bern... Wien : Peter Lang, 2006 – 320 p.
При зазначенні авторів спочатку завжди подається прізвище (повністю, в називному відмінку), а потім ініціали (якщо вказані обидва ініціали – їх так і зазначають). Повністю імена не переносяться у бібліографічний опис, крім псевдонімів, де імена не скорочують (Українка Леся (а не Українка Л.), Мирний Панас (а не Мирний П.) і под.).
Правильно |
Неправильно |
Роджерс Е. Дифузія інновацій [Текст] / Е. Роджерс, пер. з англ. Василя Старка. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська акдемія», 2009. – 591 с. |
Роджерс, Еверетт. Дифузія інновацій [Текст] / Е. Роджерс, пер. з англ. Василя Старка. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська акдемія», 2009. – 591 с. |
Малахов В. Етика: Курс лекцій / В. Малахов. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К. : Либідь, 2000. – 384 с. |
Малахов Віктор Етика: Курс лекцій / В. Малахов. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К. : Либідь, 2000. – 384 с. |
Якщо назва збірника чи книги починається з цифри (наприклад, „ХХІ століття: виклики часу”, „VІ Міжнародний конгрес із захисту інформації” і под.), то в списку використаних джерел їх варто подати на ту букву, з якої починається заголовок, відповідно „двадцять перший...” і „шостий...”, але записати цифрою, як в оригіналі.
Правильно |
Неправильно |
ХХІ століття і проблеми інформаційного розвитку регіонів / відп. ред. З. О. Шило. – К. : Астра, 2009. – 232 с. |
Хміль Ф. І. Ділове спілкування: навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів / Ф. І. Хміль. – К. : Академвидав, 2004. – 280 с.
|
Хміль Ф. І. Ділове спілкування: навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів / Ф. І. Хміль. – К. : Академвидав, 2004. – 280 с.
|
ХХІ століття і проблеми інформаційного розвитку регіонів / відп. ред. З. О. Шило. – К. : Астра, 2009. – 232 с. |
Заголовки видань, статей та інших друкованих матеріалів, власні назви видавництв і періодичних видань подаються без лапок. Лапки використовуються тільки в авторському тексті. Якщо заголовок поданий у лапках (як цитата), то у такому вигляді він переноситься і в бібліографічний опис.
Правильно |
Неправильно |
Тимошик М. Її величність книга: Історія видавничої справи Київського університету 1834–1999/ М. Тимошик. – К. : Наша культура і наука, 1999. – 308 с. |
Тимошик М. «Її величність книга: Історія видавничої справи Київського університету 1834–1999» / М. Тимошик. – К. : «Наша культура і наука», 1999. – 308 с. |
Тимошик М. „Лишусь навіки з чужиною...”: Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) і українське відродження / М. Тимошик. – К. : Наша культура і наука; Вінніпег : Вид-во правосл. Собор св. Покрови, 2001. – 548 с. |
Тимошик М. Лишусь навіки з чужиною...: Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) і українське відродження / М. Тимошик. – К. : «Наша культура і наука»; Вінніпег : «Вид-во правосл. Собор св. Покрови», 2001. – 548 с. |
Назва видавництв, як правило, подається без лапок, за винятком тих випадків, коли в офіційну назву видавництва входять словосполучення „Видавничий дім”, „Видавничий центр” та ін.
Напис на обкладинці книги |
Запис у бібліографічному списку |
Київ Видавничий дім «Києво-Могилянська академія» 2009 |
К. : Вид. дім «Києво-Могилянська акдемія», 2009. |
Санкт-Петербург Издательский Дом „Нева” 2008 |
СПб. : Изд. Дом „Нева”, 2008.
|
Москва Издательство „ОЛМА-ПРЕСС” 2003 |
М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2003. |
У бібліографічному описі застосовують спеціальні скорочення слів і словосполучень (див. далі). Не скорочуються лише прізвища і заголовки.
Дослівний опис |
Бібліографічний опис (із використанням відповідних скорочень) |
Книга Джека Траута „Траут про стратегію: прорватись у свідомість та підкорити ринки”, переклад із англійської здійснений Л. Савицькою, видана у Києві видавничою агенцією „Стандарт” у 2004 р., має 164 сторінки. |
Траут Дж. Траут про стратегію: прорватись у свідомість та підкорити ринки / Пер. з англ. Л. Савицької. – К.: Стандарт, 2004. – 164 с.
|
Слід дотримуватися пробілів (інтервалів) між прізвищем та ініціалами, знаком номера та наступною цифрою, відповідними елементами бібліографічного опису, а також розділовими знаками (такими як коса риска, дві косі риски тощо):
Правильно |
Неправильно |
Дубова С. В. |
Дубова С.В. |
№ 1 |
№ 1 |
Воробьёв Г. Г. Документ: информационный анализ / Г. Г. Воробьёв. – М. : Наука, 1973. – 255 с. |
Воробьёв Г.Г. Документ: информационный анализ/ Г.Г.Воробьёв.–М.: Наука, 1973.–255 с. |
Прокошена Т. Державна програма збереження бібліотечних і архівних фондів / Т. Прокошена, К. Селіверстова, А. Шурубура // Студії з арх. справи та документознавства. – К., 2000. – Т. 6. – С. 7-9. |
Прокошена Т. Державна програма збереження бібліотечних і архівних фондів/Т.Прокошена, К.Селіверстова, А.Шурубура//Студії з арх. справи та документознавства.–К., 2000.–Т. 6.–С. 7-9. |
Потрібно грамотно ставити дефіси (у складних словах) і тире між різними компонентами бібліографічного опису, при позначенні дат, сторінок тощо:
Правильно |
Неправильно |
2009–2010 |
2009-2010 |
– Х. : ХДАК, 1999. – С. 137-143. |
- Х. : ХДАК, 1999. - С. 137-143. |
Нижник Н. Державне управління в Україні: мета реформування // Укр. правов. часоп. – 1999. – Вип. 5. – С. 20-27. |
Нижник Н. Державне управління в Україні: мета реформування // Укр. правов. часоп. - 1999. - Вип. 5. - С. 20-27. |
12. Елементи бібліографічного опису іноземною мовою здійснюються відповідно до прийнятих позначень у відповідній мові:
- сторінки в англійській мові позначають P., p.;
- польською, німецькою і французькою – S., s.;
- том – V. (англ. volume), Т. (пол. тom), Bd (нім. Band).
- під редакцією або перевидання як ed. (editor, edition) тощо.
При цьому сам бібліографічний опис (послідовність, розділові знаки і под.) здійснюється відповідно до прийнятого в Україні стандарту. Наприклад:
The Media in Western Europe: The Euromedia Handbook / Ed. By Bernt Stubbe Ostergaard. – London; New Delhi: Sage Publications, 1994. – 265 p.
13. Якщо існує друкована версія певного електронного джерела – перевага надається опублікованим матеріалам. Лише в тому разі, коли йдеться про особливості електронної версії, електронне джерело має пріоритет у дослідженні й посиланнях. Для джерел, узятих із мережі Інтернет, необхідно завжди зазначати уніфікований вказівник ресурсу (URL), дату появи конкретного матеріалу або останнього оновлення, зміни, перегляду, дату доступу науковецьа до електронного джерела, як-от:
Відкритий електронний архів громадянського суспільства [Електронний ресурс]. – К. : Міжнародний фонд “Відродження”: ІАЦ “Громадянський простір”, 2006. – Режим доступу: http://www.e-archive.org.ua/about.jsp (15 травня 2010 року).
Дата додається для того, щоб у разі зміни Інтернет-ресурсу можна було відстежити, де зберігається це посилання або побачити, що воно більше не доступне.
Електронна адреса має бути повною і правильною (з ідентифікатором шляху доступу – протоколів передавання даних, скажімо, HTTP, FTP, POP3, SMTP, telnet). Коли адреса надто довга і не вміщується в одному рядку, її можна перенести на інший, але після позначення косої риски „ / ”. При цьому знак переносу не ставиться:
Здоровега В. Інформація. Комунікація. Пропаганда [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mediakrytyka.info/drukovani/01/
informatsiya-komunikatsiya-propahanda.html
За необхідності вказують також джерело основного заголовку, приміром: Назва з екрану, Назва з домашньої Інтернет-сторінки і под. Наприклад:
Європейська Хартія регіональних мов або мов меншин [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://conventions.coe.int/treaty/en/Treaties/ Word/148.doc – Назва з екрану: European Charter For Regional Or Minority Languages.
14. НЕ можна включати до бібліографічного списку:
авторські свідоцтва часів СРСР, які не були опубліковані в патентному бюлетені;
службові матеріали (наприклад, з поміткою «ДСК», тобто призначених для службового користування) – без письмового дозволу на це керівників відповідних установ, закладів, організацій;
дисертацій українських авторів – без письмової їх згоди на використання (виклад, цитування тощо) матеріалів дисертаційного дослідження.
включати одну і ту ж публікацію (чи одне і те ж видання) у кілька позицій списку;
зводити дві чи більше різних публікацій в один бібліографічний опис (вказувати в одній позиції списку), за винятком опису багатотомного, серіального, періодичного видання та видання, що продовжується, загалом або групи томів і випусків, що його складають (зведений опис), наприклад:
Історія Києва: [Текст] : У 3 т., 4 кн. – К. : Наук, думка, 1982-1986. – Т. 1: Давній та середньовічний. – Київ. – 1982. – 408 с.; Т. 2: Київ періоду пізнього феодалізму та капіталізму. – 1983. – 464 с. ; Т. З, кн. 1 : Київ соціалістичний. – 1985. – 496 с. ; Т. З, кн. 2: Те саме. – 1986. – 440 с.
Peres J. М. Oceanographia biologique et biologie marine [Text] / J. M. Peres, L. Deveze. – Paris : Presses univ. de France, 1991-1993. – Vol. 1: La vie bentique. – 1951. – 544 p. ; Vol. 2. : La vie pelagique. – 1993. – 518 p.
15. Для міжнародної уніфікації та електронно-обчислювальної обробки бібліографічної інформації в Україні при складанні бібліографічних описів запроваджено систему умовних розділових знаків – знаків пунктуації та математичних символів:
Умовні розділові знаки |
Їх по зна чен ня |
Область використання |
Приклад |
«крапка й тире» (з пробілом до і після тире) |
. – |
між заголовком / підзаголовком і містом видання
|
Непийвода Н. Ф. Автор наукового твору: спроба психологічного портрета // Мовознавство. – 2001. – № 3. – С. 11-23.
|
між заголовком / підзаголовком і містом видання
|
Фуко М. Археологія знання. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. – 326 с. |
||
між заголовком / підзаголовком і вказівкою на повторюваність видання, його переробку, поліпшення тощо |
Кушнаренко Н. Н. Документоведение: Учебник/ Н. Н. Кушнаренко. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 460 с. |
||
після року видання і кількістю сторінок чи конкретною сторінкою |
Lewiston; Queenston; Lampeter: The Edwin Mellen Press, 1996. – 140 p. Lewiston; Queenston; Lampeter: The Edwin Mellen Press, 1996. – Р. 100-105. |
||
після назви періодичного видання (газети, журналу, збірника), перед роком, а також номером / томом / випуском (або датою) і сторінками |
Вісник Книжкової палати. – 2007. – № 2. – С. 11–19. Відомості Верховної Ради України. – 2006. – 20 верес. К. : Наук. думка, 2005. – Т. 4. – С. 5–18. |
||
«двокрапка» (з пробілом після неї)
|
: |
після заголовка перед підзаголовком
|
Пітерс Дж. Д. Слова на вітрі: історія ідеї комунікації / Дж. Д. Пітерс; пер. з англ. А. Іщенка. – К. : Академія, 2004. – 302 с. |
після міста перед назвою видавництва |
К. : Україна, 2007. – 354 с.
|
||
у багатотомних виданнях між заголовком / підзаголовком і вказівкою на кількість томів
|
Економічна енциклопедія : у 3 т. / редкол. : С. В. Мочерний (відп. ред.). – К. : Академія, 2000-2002. – Т. 1. – 2000. – 864 с; Т. 2. – 2001. – 848 с; Т. 3. – 2002. – 952 с. |
||
перед основним заголовком тому чи випуску, якщо йому передує його номер
|
Історія Києва: [Текст] : У 3 т., 4 кн. – К. : Наук, думка, 1982-1986. – Т. 1: Давній та середньовічний. – Київ. – 1982. – 408 с. |
||
«крапка з комою» (з пробілом після знака)
|
; |
якщо у вихідних даних вказано кілька міст видання
|
London; New York : Routledge, 2000. – 316 p.
|
якщо вказано кілька міст видання і видавництв, то між першим видавництвом і наступним містом ставиться крапка з комою і т.д.
|
Cambridge, MA; London, England : Harvard University Press, 1996. – 248 p.
|
||
«навскісна риска» (з пробілом до і після знака)
|
/ |
перед відомостями про відповідальність |
Левченко О. Нобелівська інтелектуальна еліта й Україна / О. Левченко. –Тернопіль: Лілея, 2000. – 280 с. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей / Ж. Рюс; пер. з фр. В. Шовкуна. – К.: Основи, 1998. – 669 с. Public Relations для громадських (недержавних) організацій: Практичні поради на щодень / Упор. А. Куліш. – К. : УОПРР та "Вінрок Інтернешнл", 2001. – 130 с. |
«дві косі риски» (з пробілом до них і після них)
|
// |
перед відомостями про документ в аналітичному описі його складової частини (це заміна сполучення „в книзі”, „в журналі”, „в газеті”), коли подається стаття у колективній монографії (чи розділ), збірнику, журналі, газеті тощо |
Драйден Ґ., Вос Дж. Майбутнє бізнесу / Ґ. Драйден, Дж. Вос // Драйден Ґ., Вос Дж. Революція в навчанні / Перекл. з англ. М. Олійник. – Львів : Літопис, 2005. – С. 465-488. Семиколенов В. Н. Влияние информационных технологий на мораль / В. Н. Семиколенов // Культура народов Причерноморья. – 2004. – № 56. – Т. 2. – С. 141–145. Ярошенко Т. О. Наукові комунікації XXI століття: електронні ресурси для науки та освіти України. / Т. О. Ярошенко // Бібліотечний вісник. – 2006. – № 5. – С. 17–22. |
«круглі дужки»
|
( ) |
використовуються для запису деяких факультативних елдементів (наприклад, назви серії) |
Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2006. – 291 с. – (Вища освіта XXI століття). Психологічна енциклопедія / Автор-упорядник О. М. Степанов. – К. : Академвидав, 2006. – 424 с. (Енциклопедія ерудита). |
«квадратні дужки» |
[ ] |
Для запису відомостей, одержаних не безпосередньо з документа, а запозичених з іншого джерела чи самостійно сформульованих |
Бутенко Н. Ю. Комунікативні процеси у навчанні: підручник [Текст] / Н. Ю. Бутенко. – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 384 с. Сибіга І. І. Лобізм як механізм впливу неурядових організацій на державні структури України / І. І. Сибіга [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vidkryti-ochi.org.ua/2009/08/blog-post_7314.html
|
16. У науковому дослідженні використовуються такі види джерел наукової інформації:
1. Друковані видання (книги)
1.1. Однотомні видання
Книга одного автора
Книга двох чи трьох авторів
Книга чотирьох і більше авторів
Офіційні документи
Перекладні видання
Іншомовні видання
Праці одного автора (кілька публікацій)
Збірники (праці конгресів, симпозіумів, конференцій, семінарів і т.п.)
Словники, довідники, енциклопедії
Антології, хрестоматії
Брошури
Навчальні програми
Перевидання (доповнення, перероблення)
Репринтні, препринтні, факсимільні видання
Розділ у книзі, стаття у збірнику (частина документа)
1.2. Багатотомні видання
2. Неопубліковані джерела
Архівні матеріали
Дисертації
Автореферати
Депоновані рукописи
Інтерв’ю, проведене особисто
Анкета
Лист неопублікований
Буклет, листівка
Матеріали лекції чи презентації
Особисті матеріали (листування, рукописи, чернетки, замальовки тощо)
3. Періодика
Стаття в журналі, періодичному збірнику
Стаття в газеті
4. Електронні джерела
Стаття у періодичному виданні он-лайн
Веб-сайт
Електронна адреса
CD-ROM
База даних в режимі он-лайн
Комп’ютерне програмне забезпечення
Поштовий реєстр (в електронній пошті)
Мережа користувачів
Спілкування в реальному часі