23

2.9.6.1 Посилання

Посилання – це вказівка на те чи інше джерело інформації, на інший документ чи частину документа; запис, що пов’язує між собою частини документа, бібліографічні записи, класифікаційні індекси чи предметні рубрики.

Розрізняють внутрішні посилання (посилання на іншу частину того самого документу) і зовнішні посилання (посилання на інший документ).

Посилання, з одного боку, інтегрують текст дослідження в єдину документно-інформаційну систему, а з іншого – пов’язують наукову працю з різноманітними масивами наукової та спеціальної предметної інформації. Правильно оформлений запис посилання підкреслює цінність інформації, сприяє створенню якісного навчально-дослідного продукту, уможливлює і прискорює перевірку фактів чи тверджень, дозволяє читачеві звертатися до вказаних джерел для подальшого чи глибшого ознайомлення, створює атмосферу довіри до молодого науковця.

Загальні правила посилання на первинні джерела інформації такі:

• посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал не ввійшов до останнього видання;

• якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, що включено до списку використаних джерел у випускній кваліфікаційній роботі;

• посилання в тексті наукової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком джерел, виділеним двома квадратними дужками. Наприклад:

Правильно	Неправильно
«У працях [1–7] стверджується...” „Поняття розглядається у дослідженнях українських і зарубіжних науковців [2; 7; 22; 69]” „Автор підкреслює... [19,  35]”.	„Поняття документообігу розглядається в [142]” „Про це йдеться також у [18, 20, 48]”

• якщо в тексті наукової праці необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, цю інформацію подають у квадратних дужках після зазначення номера джерела у списку використаних джерел, наприклад: [1, 344-346].

• посилання на ілюстрації випускної кваліфікаційної роботи вказують відповідно до їхнього порядкового номера, наприклад,  «рис. 1.2».

• посилання на формули, використані в науковій роботі, оформлюють, вказуючи порядковий номер формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)».

• на всі таблиці випускної кваліфікаційної роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл. 1.2».

• у повторних посиланнях на таблиці чи ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Список використаних джерел

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних у дослідженні джерел і подається після висновків.

Бібліографічний опис – це сукупність відомостей про документ, що наведені за встановленими правилами та призначені для ідентифікації і загальної характеристики документа.

Процес складання бібліографічного опису здійснюється поетапно:

1. виявляються бібліографічні відомості;

2. визначається необхідний набір елементів опису;

3. вибирається перший елемент бібліографічного запису;

4. фіксуються виявлені відомості за встановленими правилами з використанням універсальних розділових знаків.

Кожен бібліографічний опис складається з бібліографічних елементів – слова, словосполучення чи групи слів, що подають певну бібліографічну інформацію.

Всі бібліографічні елементи мають стандартну послідовність розміщення

1.  заголовок (переважно це автор) і відомості про відповідальність;

2. область назви, відомості, які стосуються підзаголовка, а також відомості про відповідаль­ність; колектив авторів, установа, організація, яка видає;

3. область видання (повторність чи інша інфор­мація про видання – стереотипне, факсимільне тощо);

4. область вихідних даних (місце видання, видав­ництво, рік видання, том, номер журналу, число та місяць газети);

5. область кількісної характеристики (кількість сторінок, конкретна сторінка, кількість бібліогра­фічних одиниць, ілюстрацій тощо);

6. 6.                область серії;

7. область приміток;

8. область стандартного номера й умов доступ­ності.

У науковому дослідженні обов’язковими є такі головні елементи областей 1-5:

1. прізвище та ініціал (ініціали) автора (чи авторів, якщо їх кілька); автор може бути відсутній:

Швецова-Водка Г. Документ і книга в системі соціальних комунікацій: Монографія / Г. Швецова-Водка. – Рівне : Рівнен. держ. гуманітар. ун-т, 2001. – 437 с.

Грімстед К. П., Боряк Г. Доля українських культурних цінностей під час другої світової війни: винищення архівів, бібліотек, музеїв. – К. : Львів: Червона калина, 1992. – 120 с.

Ділові папери та документи підприємницької діяльності / Упоряд. В. Л. Кулініченко. – К. : Укр. центр духов. культури, 1996. – 144 с.

Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві: матеріали міжнар. наук. конф., 21-22 листопада 2003 р. / Харк. держ. акад. культури. – Х. : ХДАК, 2003. – 239 с.

2. назва видання (основна назва, паралельна назва – за наявності, підназва):

Швецова-Водка Г. Документ і книга в системі соціальних комунікацій: монографія / Г. Швецова-Водка. – Рівне : Рівнен. держ. гуманітар. ун-т, 2001. – 437 с.

Грімстед К. П., Боряк Г. Доля українських культурних цінностей під час другої світової війни: винищення архівів, бібліотек, музеїв. – К. : Львів: Червона калина, 1992. – 120 с.

Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві: матеріали міжнар. наук. конф., 21-22 листопада 2003 р. / Харк. держ. акад. культури. – Х. : ХДАК, 2003. – 239 с.

3. вказівка на якісний стан:

Макаренко С. А. Інформаційне суспільство, політика, право в програмній діяльності ЮНЕСКО [Текст]. – К. : Науково-видавничий центр “Наша культура і наука”, 2002. – 360 с.

Про інформацію: Закон України № 2657-ХІІ від 02.10.1992 // Відом. Верхов. Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2657-12.

4. жанрове позначення матеріалу:

Гомотюк О. Є. Злет і трагедія українознавства на зламі епох           (90-ті рр. ХІХ – перша третина ХХ ст.) : монографія / О. Є. Гомотюк. – Тернопіль: Економічна думка, 2007. – 551 с.

Дацків І. Б. Дипломатія українських державних утворень у захисті національних інтересів 1917 – 1923 рр. : монографія / І. Б. Дацків. – Тернопіль: Астон, 2009. – 520 с.

Швецова-Водка Г. Документ і книга в системі соціальних комунікацій: монографія / Г. Швецова-Водка. – Рівне : Рівнен. держ. гуманітар. ун-т, 2001. – 437 с.

Шкіцька І. Ю. Лінгвістичні основи документознавства: навч.-метод. посібник для студ. вищих навч. закладів спеціальності "Документознавство та інформаційна діяльність"  / І. Ю. Шкіцька. – Тернопіль : Воля, 2008. – 256 с.

Струганець Л. Культура мови : Словник термінів / Л. В. Струганець. – Тернопіль : Навчальна книга–Богдан, 2000. – 88 с.

Сельченкова С. В. Переліки документів у діловодстві: історія, класифікація, концептуальні та методичні засади підготовки: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. істор. наук. 07.00.10 / С.В. Сельченкова. – К. : Укр. наук.-дослід. ін-т архівної справи та документознавства,  2005. – 20 с.

Типові норми часу і виробітку на основні види робіт, що виконуються у державних архівних установах : [нормат. зб.] / Держкомархів України, УНДІАСД ; уклад.: Л. В. Кузнєцова, П. М. Марченко, О. М. Коваль. – К., 2008. – 148 с.

Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві: матеріали міжнар. наук. конф., 21-22 листопада 2003 р. / Харк. держ. акад. культури. – Х. : ХДАК, 2003. – 239 с.

4. відомості про відповідальність – вказівка на особу (осіб), що несе (несуть) інтелектуальну чи іншу відповідальність за документ (автор, колектив авторів, керівник авторського колективу, редактор, упорядник, перекладач):

Ярема С. На теми української наукової мови / С. Ярема. – Львів : Наук. тов. ім. Шевченка, 2002. – 44 с.

Чорна тінь Голодомору 1932–1933 років над Тернопіллям: Книга памʼяті / Вступ. ст.; упоряд.: Б. Д. Лановик, М. В. Лазарович, Р. М. Матейко. – Тернопіль : Джура, 2003. – 292 с.

Українська мова: практичний посібник на щодень / Уклад.: М. Д. Гінзбург, І. О. Требульова, , С. Д. Левіна, І. М. Корніловська; за заг. ред. д-ра техн. наук, проф., акад. УНГА М. Д. Гінзбурга. – Х. : Торсінг, 2003. – 592 с.

Організація комп’ютерного діловодства в установах. Програмно-апаратне забезпечення: Методичні рекомендації / ГАУ при Кабінеті Міністрів України; УДНДІАСД, відділ документознавства; Упоряд. А.Л. Маньковський. – К., 1998. – 25 с.

Застосування ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання" в роботі науково-довідкових бібліотек архівних установ : метод. рекомендації / Держкомархів України, УНДІАСД ; уклад.: Л. П. Одинока (відп. виконавець), С. С. Артамонова, А. А. Майстренко, Р. В. Романовський. – К., 2008. – 51 с.

5. додаткові відомості про видання (виправлене, доповнене, стереотипне, перероблене, факсимільне тощо).

Богиня Д. Б., Грішнова О. А. Основи економіки праці: Навч. посібник / Д. Б. Богиня, О. А. Грішнова. – 2-ге вид., доповн. – К. : Знання-Прес, 2001. – 313 с.

Пономарів О. Стилістика сучасної української мови: підручник / О. Пономарів. – 3-тє вид, переробл. і доповн. –  Т. : Навчальна книга–Богдан, 2000. – 248 с.

Стадник В. В. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник / В. В. Стадник, М. А. Йохна. – 2-ге вид. стер. – К. : Академвидав, 2006. – 464 с.

6.  Вихідні відомості (місце видання, видавництво, рік видання (навіть коли відомості про нього в документі відсутні, вказують приблизну дату видання в квадратних дужках за знаком питання; позначення «б. р.» (без року) в описі не використовують), дату видання, том, номер журналу, число та місяць газети.

Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців. – К. : Головдержслужба, 2001. – 110 с.

Етичний і моральний кодекс державних службовців Львівського міськвиконкому // Командор. – 1997. – № 3-4. – С. 29-30.

Про інформацію: Закон України, 2 жовтня 1992 р. // Го­лос України. – 1992. – 13 листопада.

Слободяник М. Структура сучасного документознавства // Вісник Книжкової палати. – 2003. – № 4. – С. 18-21.

7. Кількісна характеристика документу (кількість сторінок, конкретна сторінка / сторінки).

Швецова-Водка Г. Документ і книга в системі соціальних комунікацій: Монографія / Г. Швецова-Водка. – Рівне : Рівнен. держ. гуманітар. ун-т, 2001. – 437 с.

Грімстед К. П., Боряк Г. Доля українських культурних цінностей під час другої світової війни: винищення архівів, бібліотек, музеїв. – К. : Львів: Червона калина, 1992. – 120 с.

Гадяцький В. Конференції-читання як форма псевдонаукової комунікації в неототалітарних корпораціях /В. Гадяцький // Людина і політика. – 2003. – № 4 (28). – С. 142-144.

Galtung J., Ruge M. The Structure of Foreign News /  J. Galtung, M. Ruge // Journal of Peace Research. – 1995. – № 1. – P. 64-90.

 

У науковому дослідженні залежно від об’єкта опису використовується кілька видів бібліографічного опису, фіксація елементів якого передбачає різні схеми:

Вид бібліографічного опису	Схема фіксації елементів опису	Приклад
однорівневий – складають на окремо виданий документ (книгу, окре­мий том або випуск багатотомного, серіального видання, окремо виданий стандарт, географічну карту тощо)	Автор. Основна назва = Паралельна назва: Підназва / Відомості про відповідальність. – Відомості про видання. – Місце видання: Видавництво, Дата видання. – Кількість сторінок.	Роджерс Е. Дифузія інновацій [Текст] / Е. Роджерс, пер. з англ. Василя Старка. – К. : Вид. дім «Києво–Могилянська акдемія», 2009. – 591 с.
багаторівневий – складають на багатотомне та серіальне видання, тобто на декілька томів, випусків, що становлять єдине видання	Автор. Основна назва = Паралельна назва: Підназва / Відомості про відповідальність. – Відомості про видання. – Місце видання: Видавництво, Дата видання. Номер тому: Основна назва = Паралельна назва: Підназва / Відомості про відповідальність. – Відомості про видання. – Місце видання: Видавництво, Дата видання. – Кількість сторінок.	Українська загальнонародна організація (Україн­ський національний фронт-2) [Текст] : дослідж., док., матеріали : [У 2 т. / Упоряд. і відп. ред. Ю. Зайцев] ; HAH України; Ін-т українознав. ім. І. Крип’якевича. – Львів : Афіша, 2005. Т. 1. – 2005. –703 с.
аналітичний –  складають на частину документа (окрема робота зі збірки, окрема стаття з журналу або газети, окрема глава чи розділ твору тощо)	Відомості про складову документа // Відомо­сті про документ, у якому вміщено складову.	Роджерс Е. Інновативність та категорії впроваджувачів // Роджерс Е. Дифузія інновацій [Текст] / Е. Роджерс, пер. з англ. Василя Старка. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. – С. 300-332.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим (архівним, електронним тощо) твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків без пропусків будь-яких елементів, перекручень чи недоцільних скорочень.

Джерела розміщують одним із таких способів:

1)         у порядку появи посилань у тексті (вважається найбільш зручним для користування та використовується при написанні наукових праць);

2)         в алфавітному порядку прізвищ першого автора або заголовків документів. При цьому спочатку подаються документи українською мовою і мовами з кириличною графікою (відповідно до розташування за українським алфавітом), а потім – мовами з латинською графікою.

Для підготовки наукового дослідження рекомендується використовувати алфавітну побудову списку опрацьованої літератури.