Додаткова:

1. Игнатов А. Отрицание и имитация: две стороны коммунистического отношения к религии // Вопросы философии – № 4. – 2001. – С.25–30.

2. Булавка Л. А. Феномен советской культуры / Л. А. Булавка. – М. : Культурная революция, 2008. – 288 с.

3. Карасев Л. В. Вверх и вниз. Достоевский и Платонов. // Вопросы философии. – 2000. – № 6. – С.34–47.

4. Лебедев А.А. «Последняя религия» // Вопросы философии. – № 1. – 1989. – С.35–55.

5. Лекторский В. А. Христианские ценности, либерализм, тоталитаризм, постмодернизм // Вопросы философии. – № 4. – 2001. – С.3–9.

6. Попович М. В. Червоне століття. – К.: АртЕк, 2005. – 888 с.

7. Соловьев Э. Ю. Секуляризация – историцизм – марксизм (тема человекобожия и религии прогресса в философской публицистике С. Н. Булгакова) // Вопр. филос. – № 4. – 2001. – С.31–37.

8. Франк С. Л. Ересь утопизма// Квинтэссенция: Филос. альманах, 1991. – М.: Политиздат, 1992. – С. 378–395.

9. Шеррер Ю. «Марксистське «конструювання Бога» або християнський «пошук Бога»: поняття богобудівництва та богошукання // Філос. і соціологічна думка. – №№ 5–6, 1995. – С.39–62.

10. Элиаде М. Священное и мирское. – М.: Изд-во Моск. университета, 1994. – 144 с.

Интернетресурси:

1. Революционный календарь – борьба большевиков с христианской неделей [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www. Rusidea. Org/?a=25100105

2. Залкинд А. Б. Двенадцать половых заповедей революционного пролетариата // Революция и молодежь. – М.: Изд-во Коммунистического Университета им. Я. М. Свердлова. – 1924. (http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Article/_12SexZap.php)

3. Хрущов Н. С. О культе личности и его последствиях (доклад на закрытом заседании XX съезда КПСС 25 февраля 1956 г.)// http://lib.ru/MEMUARY/HRUSHEW/kult.txt

4. Черемин Г. С. Образ Сталина в советской художественной литературе. – М., 1950 // http://www.lingvotech.com/cheremin-50

5. Могила Ленина — колыбель человечества. Вождя хоронили шесть лет [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://vlasti.net/news/116052

6. Нечаев С. Г. Катехизис революционера // Революционный радикализм в России: век девятнадцатый. Документальная публикация. Ред. Е. Л. Рудницкая. М., Археографический центр, 1997. // [Електронний ресурс] / С. Г. Нечаев. – Режим доступу : http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/nechaev.htm

7. Эпштейн М. Эдипов комплекс советской цивилизации // http://magazines.russ.ru/novyi_mi/2006/1/

Теми рефератів:

1. Революційний аскетизм С. Нечаєва («Катехізис революціонера»)

2. Радянський хронотоп довоєнного періоду (1917– 1941 рр.): сутність та закономірності еволюції (на матеріалі 1 та 7 джерел із списку інтернетресурісів).

3. Питання статевого виховання в межах сакралізованої революційної ідеології.

4. Сакралізація образу Леніна в радянській ідеології та культурі.

5. Сакралізація образу Сталіна в радянській художній літературі.

Художні джерела для культурологічного аналізу:

На матеріалі кінокомедій Ельдара Рязанова та Еміля Брагінського «З легкою парою або Іронія долі» або «Службовий роман» спробуйте відповісти на запитання: чи співпадає хронотоп цих комедій з ідеологічним, комуністичним розумінням часопростору?

Для цього необхідно, по-перше, охарактеризувати основні риси комуністичного хронотопу, спираючись на ідеологічні тексти радянської доби (Програма КПРС, матеріали з’їздів партії, ідеологічні твори мистецтва тощо).

Спробуйте виявити ті ієрофанії, що сакралізують радянський хронотоп. Іншими словами, проаналізуйте артефакти радянської ідеології з точки зору наявності в них певних сакральних характеристик простору та часу. (До категорій, що відображають хронотоп, відносяться поняття «верху» та «низу», «правого» та «лівого», столиці та провінції, кордону, минулого, теперішнього та майбутнього, свята та буднів тощо). З яких джерел запозичено ці ієрофанії?

По-друге, слід виявити хронотоп художніх фільмів, аналізуючи основні риси культурного простору, часові вектори та їх аксіологічний зміст. Зокрема, проаналізуйте, як відносяться головні герої до минулого, теперішнього та майбутнього; який час є для них найбільш важливим і чому. Зверніть увагу на вірші та пісні, що звучать за кадром – які хронотопні акценти вони пропонують глядачу. Сформулюйте вашу точку зору у формі тез та наведіть докази (цитати з фільмів).

По-третє, спробуйте відповісти на питання, яким є відношення хронотопу кінокомедій до сакралізованого ідеологічного хронотопу та здійсніть компаративний аналіз цих двох культурних часопростірів.

Практичне заняття № 2

(2 години)

Тема:

МЕХАНІЗМ ДЕСАКРАЛІЗАЦІЇ РАДЯНСЬКИХ ІДЕОЛОГЕМ У СМІХОВІЙ КУЛЬТУРІ.

Мета:

– Ознайомитися із першоджерелами радянської сміхової культури.

– Розкрити механізм десакралізації радянських ідеологем через сміхові профанації.

– Виділити бінарні опозиції сакрально-ідеологічного та профанно-сміхового в культурі.

План:

1. Філософська сатира та іронія О. Ф. Лосєва як профанація «єдино вірного вчення».

2. «Влада народу» крізь призму феномену радянського недоладного мовлення (на матеріалі сатири 20–30-х років).

3. Профанація ідеалу титанічної особистості в образах Василя Тьоркіна та Івана Чонкіна.

4. Сміхова культура наукової інтелігенції 60–80 рр. як вираз кризи культу науки.

Література:

Основна:

1. Войнович В. Н. Жизнь и необычайные приключения солдата Ивана Чонкина: роман / В. Н. Войнович. – М. : Эксмо, 2004. – 544 с.

2. Зощенко М. Рассказы / М. Зощенко. – М. : Худож. лит., 1987. – 111 с.

3. Кримський С. Б. Енциклопедія гумору від академіка Кримського – 1 / С. Б. Кримський // Про софійність, правду, смисли людського буття : зб. наук.-публіцист. і філософ. статей. – К., 2010. – С. 92–97.

4. Кримський С. Б. Енциклопедія гумору від академіка Кримського – 2 / С. Б. Кримський // Про софійність, правду, смисли людського буття : зб. наук.-публіцист. і філософ. статей. – К., 2010. – С. 98–104.

5. Лосев А. Ф. Философия. Мифология. Культура / А. Ф. Лосев. – М. : Политиздат, 1991. – 525 с.

6. Пролеев С. В. Там, где смеха нет // С. В. Пролеев / Δόξα /ДОКСА. Зб. наук. праць з філософії та філології. – Одеса, 2008. – Вип. 13. Сміх та серйозність: множинність видів та взаємин. – С. 27–32.

7. Пролеєв С. Сміх і панування / С. Пролеєв // Δόξα  / ДОКСА. Зб. наук. праць з філософії та філології. – Одеса, 2005. – Вип. 7. Людина на межі смішного і серйозного – С. 51–58.

8. Столяр М. Різдвяна казка в землі забуття / М. Столяр // Філософська думка. – 2004. – № 3. – С. 125–135.

9. Столяр М. Советская смеховая культура / М. Столяр. – К. : Стилос, 2011. – 304 с.

10. Твардовский А. Т. Василий Теркин / А.Т. Твардовский. – М. : Государственное издательство худож. литературы, 1959. – 382 с.

11. Физики продолжают шутить : сборник переводов. – М. : Мир, 1968. – 318 с.