Література: Основна:

1. Булавка Л. А. Феномен советской культуры / Л. А. Булавка. – М. : Культурная революция, 2008. – 288 с.

2. Веллер М. И. Легенды Невского проспекта / М. И. Веллер. – Харьков : Фолио; Спб. : Пароль, 2004. – 415 с.

3. Войнович В. Н. Жизнь и необычайные приключения солдата Ивана Чонкина: роман / В. Н. Войнович. – М. : Эксмо, 2004. – 544 с.

4. Гройс Б. Тоталитаризм карнавала / Б. Гройс // Бахтинский сборник. Вып. 3. – М. : Лабиринт, 1997. – С. 76–80.

5. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов / Диоген Лаэртский. – М. : Мысль, 1986. – 571 с.

6. Кримський С. Б. Енциклопедія гумору від академіка Кримського – 1 / С. Б. Кримський // Про софійність, правду, смисли людського буття : зб. наук.-публіцист. і філософ. статей. – К., 2010. – С. 92–97.

7. Кримський С. Б. Енциклопедія гумору від академіка Кримського – 2 / С. Б. Кримський // Про софійність, правду, смисли людського буття : зб. наук.-публіцист. і філософ. статей. – К., 2010. – С. 98–104.

8. Райкин А. И. Воспоминания / А. И. Райкин. – М. : Культ-информ-пресс, 1993. – 448 с.

9. Пролеєв С. Сміх і панування / С. Пролеєв // Δόξα  / ДОКСА. Зб. наук. праць з філософії та філології. – Одеса, 2005. – Вип. 7. Людина на межі смішного і серйозного – С. 51–58.

10. Столяр М. Советская смеховая культура / М. Столяр. – К. : Стилос, 2011. – 304 с.

Підтема 4: РАДЯНСЬКА ІДЕОЛОГІЯ ТА ПОЛІТИЧНИЙ АНЕКДОТ:

ОПОЗИЦІЯ ЧИ КОНВЕНЦІЯ

(2 години)

Мета:

• пояснити причини існування анекдоту на різних етапах радянської історії;

• виявити період радянської історії, коли анекдот стає провідною формою сміхової культури;

• з’ясувати, якою мірою анекдот є формою протистояння ідеології;

• виявити конвенційні відносини між сміховою культурою та ідеологією на матеріалі анекдоту різних періодів історії;

• виявити спорідненість частівки та анекдоту 70-90 рр. ХХ ст.

План:

1. Анекдот та свобода слова.

2. Анекдот як форма протистояння сміхової культури тоталітарному страху.

3. Десакралізація титанічної парадигми в анекдотах про героїв та перших осіб держави.

4. Конвенційні аспекти співвідношення сміхової культури та ідеології на матеріалі

анекдоту.

Література:

1. Столяр М. Советская смеховая культура / М. Столяр. – К. : Стилос, 2011. – 304 с.

2. Бардина Н. В. Анекдот в системе дискурсной формации / Н. В. Бардина // Δόξα / ДОКСА. Зб. наук. праць з філософії та філології. – Одеса, 2002. – Вип. 2. Про природу сміху. – С. 113–120.

3. Безнисько В. Политическия анекдот как форма разоблачения политического мифа / В. Безнисько // Δόξα: зб. наук. праць з філософії та філології. – Одеса, 2004. – Вип. 5. Логос і Праксіс сміху. – С. 206–214.

4. Борев Ю. Б. О комическом / Ю. Б. Борев. – М. : Искусство, 1957. – 232 с.

5. Воробьева М. В. Анекдот как феномен повседневной культуры советского общества (на материале анекдотов 1960–1980-х годов): автореф. дис. на соискание учен. степени канд. культурологии / М. В. Воробьева. – Екатеринбург, 2008. – 24 [1] с.

6. Краснухина Е. К. Анекдотичность истины / Е. К. Краснухина // Анекдот как феномен культуры. Материалы круглого стола 16 ноября 2002 г. – СПб., 2002. – С. 77–80.

7. Столович Л. Н. Анекдот и миф / Л. Н. Столович // Анекдот как феномен культуры : материалы «Круглого стола», Санкт-Петербург, 16 ноября 2002 г. – СПб., 2002. – С. 46–53.

8. Физики продолжают шутить : сборник переводов. – М. : Мир, 1968. – 318 с.

9. Химик В. В. Анекдот как уникальное явление русской речевой культуры / В. В. Химик // Анекдот как феномен культуры. Материалы круглого стола 16 ноября 2002 г. – СПб., 2002. – С. 17–31.