
- •М. Б. Столяр релігія радянської цивілізації: сакральне та профанне
- •Передмова
- •1. Методологічна роль кріпторелігійної концепції культури в аналізі феномена радянської псевдо-релігійності
- •2. Стан наукового опрацювання проблеми в межах вчення м. М. Бахтіна та сучасної бахтіністики
- •3. Додаткові методи дослідження радянської сміхової культури
- •Висновки:
- •Література:
- •Додаткова:
- •Интернетресурси:
- •Теми рефератів:
- •Художні джерела для культурологічного аналізу:
- •Додаткова:
- •Інтернетресурси:
- •Теми рефератів:
- •Художні джерела для культурологічного аналізу:
- •Інтернетресурси:
- •Художні джерела для культурологічного аналізу:
- •Художні джерела для культурологічного аналізу:
- •Завдання та питання:
- •Література: Основна:
- •Література:
- •Інтернетресурси:
- •Запитання:
- •Інтернетресурси:
- •Література: Основна:
- •Додаткова:
- •Інтернетресурси:
- •Висновки:
- •Додатки частівки
- •Анекдоти
- •Тематичний план навчальної дисципліни
- •Загальні критерії оцінювання знань, навичок та умінь студентів
- •Словник термінів
- •Список основної літератури
- •Інтернетресурси:
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА
Інститут історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського
Філологічний факультет
Кафедра філософії та культурології
М. Б. Столяр релігія радянської цивілізації: сакральне та профанне
Навчально-методичний посібник
Чернігів
2014
УДК 930.1
ББК 63.2
С – 81
Рецензенти:
Ємець Н. А. кандидат філос. наук, доцент кафедри гуманітарних дисциплін ЧНТУ
Каранда М. В., кандидат філос. наук, доцент кафедри філософії та культурології ЧНПУ
Відповідальний редактор:
Богун М.О., к. філос. н., доцент кафедри філософії та культурології Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка
Столяр М. Б.
С – 81 Релігія радянської цивілізації: сакральне та профанне. Навчально-методичний посібник. [Текст] / М. Б. Столяр. – Чернігів : Вид-во ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка, 2014. – 68 с.
ББК 63.2
УДК 930.1
Навчально-методичний посібник містить рекомендації, що мають допомогти студентам опанувати матеріал спецкурсу на практичних заняттях, під час самостійної роботи та виконати індивідуальні завдання дослідницького характеру. До посібнику увійшли списки літератури, фрагменти першоджерел та контрольні запитання.
Для студентів, викладачів, культурологів, істориків, релігієзнавців, мистецтвознавців та всіх, хто цікавиться вітчизняною історією культури.
Рекомендовано до друку
Вченою радою Чернігівського національного
Педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка
(протокол № 8 від 26 березня 2014 р.)
Столяр М.Б., 2014
ЗМІСТ
Передмова. . . . . . . . . . 4
Методологія дослідження радянської
псевдо-релігійності. . . . . . . . . 6
Практичні заняття. . . . . . . . .33
Самостійна робота. . . . . . . . .38
Додатки. . . . . . . . . . .55
Структура програми спецкурсу . . . . .59
Тематичний план навчальної дисципліни . . . . .60
Загальні критерії оцінювання знань, навичок та умінь студентів .61
Словник термінів . . . . . . . . .63
Список основної літератури . . . . . . .66
Інтернетресурси . . . . . . . . .68
Передмова
Навчальний спецкурс “Релігія радянської цивілізації: сакральне та профанне” розраховано на студентів Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного університету імені Т. Г. Шевченка, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки спеціалістів.
Спецкурс побудований згідно вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджений з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS).
Спецкурс планується на один семестр і передбачає 14 годин лекційних, 4 години практичних занять та 18 годин самостійної роботи. Формою підсумкового контролю якості знань, навичок, вмінь студентів є залік.
Зміст курсу розподілено між двома змістовними модулями.
До першого змістовного модулю відноситься матеріал тих тем, в яких студент знайомиться із методологією дослідження та основними категоріями культурологічного дискурсу в межах кріпторелігійної феноменології та на перетині герменевтичного бачення текстів радянської доби та їх структуралістського аналізу.
В цьому модулі також розкривається специфіка сфери сакрального в радянській цивілізації. Зокрема досліджуються передумови та загальні закономірності процесів сакралізації радянської онтології, наслідком чого є розуміння відповідних культурних практик як священнодій та освячених хронотопних вимірів буття.
Відтак робиться висновок, що марксистська утопія пропонувала людям не просто нову ідеологію. Це була сакралізована ідеологія. Відповідно, сміхова культура протистояла тоталітарним практикам у формі численних профанацій псевдо-сакральної ідеології.
Другий змістовний модуль охоплює зміст тем, у яких виявлено існування двох основних парадигм комічного, розкрито специфіку, сутність, форми та динаміку радянської сміхової культури.
Вивчення такого спецкурсу в Інституті історії, етнології та правознавства, з одного боку, актуалізує знання студентів з різних предметів (історії ХХ ст., історії культури України, філософії, етики та естетики, історії релігії та релігієзнавства, методології історичного пізнання тощо, що вивчалися на протязі попередніх чотирьох років навчання, а з іншого – демонструє евристичні можливості міжпредметного синтезу та підводить студента до розуміння тих проблем, що потребують подальшого дослідження.
Після закінчення курсу студент має оволодіти певними знаннями та уміннями.
Спеціаліст повинен знати:
– основні методи дослідження феномену радянської квазірелігійності та відповідні культурологічні та релігієзнавчі категорії;
– сутність, зміст та форми сакралізації марксистської ідеології;
– псевдо-сакральний аспект дискурсу радянського гуманізму;
– основні бінарні опозиції тоталітарних дискурсів та їх профанацій в сміховій культурі;
– форми сміху в синхронічному та діахронічному аспектах;
зміст двох парадигм комічного в радянській сміховій культурі – титанічної та секуляризованої християнської;
сенс та специфіку радянської сміхової культури у релігійному, ідеологічному, естетичному та етичному вимірах.
Спеціаліст повинен уміти:
аналізувати механізм дії сакралізації радянської онтології на матеріалі конкретних ідеологічних практик;
виявляти відповідні практики як форми профанації певних релігійних сенсів;
розкривати механізм десакралізації радянських тоталітарних практик на прикладі конкретних артефактів сміхової культури;
виділяти провідні форми сміхової культури та пояснювати їх історичну специфіку;
виявляти ієрофанії радянської ідеології та сміхової культури у текстах радянської доби;
– проводити класифікацію артефактів радянської сміхової культури відповідно до певної парадигми комічного;
– досліджувати зміст контрарних відносин тоталітарної моралі та моральнісних сенсожиттєвих настанов в межах сміхової культури;
– аналізувати вплив сміхової культури на відтворення певного типу соціальності та на динаміку суспільства;
– користуватися першоджерелами та монографічною літературою з предмету.
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
РАДЯНСЬКОЇ ПСЕВДО-РЕЛІГІЙНОСТІ
Навчально-методичний посібник із спецкурсу відкриває розділ, що присвячено питанням методології дослідження.
Оскільки обсяг лекційних занять певною мірою обмежує зміст спецкурсу і не дає можливості розгорнуто продемонструвати студентам методологію, яка дозволяє не тільки узагальнювати певний емпіричний матеріал, але й розвивати теоретичні можливості історичного пізнання, автором спецкурсу надається опис використаних методів дослідження. Відповідний методологічний вступ має на меті освоєння студентами логіки наукової роботи в галузі філософії історії, філософії культури; опанування на конкретному прикладі змістом найважливішої частини в структурі дисертаційного дослідження, яка закладає основу тих положень роботи, що мають наукову новизну.
Мова йде про методологічне значення кріпторелігіної концепції культури, метдів дослідження сміхової культури в межах вчення М.Бахтіна та сучасної бахтіністики. Також використовуються методи дослідження сміху, які накопичено на протязі майже всієї історії філософської думки, в тому числі, запропоновано сучасними українськими та зарубіжними філософами.