2. Санітарно-мікробіологічний моніторинг ізоляції бактеріальної мікрофлори в птахівничих господарствах України.

2.1. Ретроспективний аналіз виділення умовно-патогенної мікрофлори в різних регіонах України

Нами був проведений ретроспективний аналіз виділення умовно-патогенної мікрофлори у 63 птахогосподарствах України різного технологічного напрямку (племені, бройлерні, з виробництву яєць, по розведенню качок, індиків та перепелів) з 1985 по 2004 роки. Крім того ретроспективний аналіз виділення умовно-патогенної мікрофлори проводили у фермерських господарствах по розведенню перепелів та бронзових індиків.

По технологічному напрямку були ураховані практично всі напрямки промислового птахівництва. При цьому найбільшу вагу займають господарства по виробництву яєць – 42% (рис.1).

Тому ми більш уваги наділяли саме цим господарствам, крім того, важливо те, що це саме та структура, де птиця находиться довгий час в одних і тих же приміщеннях з високою концентрацією птахопоголів`я, яке зосереджено на невеликих площадях.

Найбільша кількість птахівничих господарств, в яких проводились дослідження були розташовані у центральному, північному та південному регіонах.

Ми встановили, що зосередження на обмеженій території різновікових груп птиці неминуче призводить до накопичення і значної активізації збудників умовно-патогенної інфекції. В таких умовах інфекційні хвороби перебігають в різних формах, їх асоціації стають стаціонарними. Разом з тим, виникають нові чи атипові форми хвороб птиці, які важко діагностувати, а тим паче займатись їх профілактикою. Продукція птахівництва, яка отримана із таких господарств є небезпечною для людей.

Рис.1. Співвідношення птахогосподарств різного технологічного напрямку, де було проведено ретроспективний аналіз господарства:

1 – по виробництву яєць; 2 – племені; 3 – бройлерні; 4 – по вирощуванню качок; 5 – по вирощуванню індичок; 6 – по вирощуванню страусів

За 18 років спостереження ми вивчили динаміку ізоляції умовно-патогенної мікрофлори в птахівничих господарствах України. При цьому враховували результати бактеріологічних досліджень по кишковій паличці, коковій мікрофлорі, а також по збудниках, роль яких у патології птиці недостатньо вивчена. Дані про кількісний та мікробіологічний склад мікрофлори, яка була ізольована у господарствах різного технологічного напрямку, представлені на рисунках 2 – 8.

Аналізуючи отримані дані ми можемо сказати, що найбільший відсоток ізольованої мікрофлори в господарствах різного технологічного напрямку припадає на ешерихії. Їх питома вага складала 51,8%.

Рис.2 Порівняння частоти виділення різних груп умовно-патогенних бактерій в обстежених господарствах(середні дані)

1. Е.coli;

2.Staphylococcus+Streptococcus;

3.P.aeruginosa+ Proteus+Klebsiella+Citrobacter+Enterobacter+Yersinia+

Campylobacter+Clostridium

Кокової мікрофлори було ізольовано 28,1%. Була ізольована значна кількість культур протею, синьогнійної палички, клебсієл, ієрсиній, кампілобактера, ентеробактера, цитробактера та клостридій (20,1%).

В відсотковому співвідношенні – спостерігали відмінність в ізоляції умовно-патогенної мікрофлори в залежності від типу господарства.

Р ис. 3. Порівняння частоти виділення різних груп умовно-патогенних бактерій в племінних господарствах (середні дані)

1. Е.coli;

2.Staphylococcus+Streptococcus;

3.P.aeruginosa+ Proteus+Klebsiella+Citrobacter+Enterobacter+Yersinia+

Campylobacter+Clostridium

Кокова мікрофлора домінувала в племінних господарствах – 52,6%, а саме у ДППЗ “Рудня” Київської області, ДППЗ ім. Фрунзе Кримської автономної республіки, ДППЗ “Роздільнянський” Донецької області незалежно від зони їх географічного розташування.

Р ис. 4. Порівняння частоти виділення різних груп умовно-патогенних бактерій в бройлерних господарствах (середні дані).

1. Е.coli;

2.Staphylococcus+Streptococcus;

3.P.aeruginosa+ Proteus+Klebsiella+Citrobacter+Enterobacter+Yersinia+

Campylobacter+Clostridium

Потрібно акцентувати увагу на значному відсотку виділення протею, синьогнійної палички, клебсієл, ієрсиній, кампілобактера, ентеробактера, цитробактера та клостридій в бройлерних господарствах – 40,4%.

Рис.5. Порівняння частоти виділення різних груп умовно-патогенних бактерій в господарствах по виробництву яєць (середні дані).

1. Е.coli;

2.Staphylococcus+Streptococcus;

3.P.aeruginosa+ Proteus+Klebsiella+Citrobacter+Enterobacter+Yersinia+

Campylobacter+Clostridium

В господарствах по виробництву яєць частота ізоляції кишкової палички була високою ­ 48,7%, а кокової флори досягала ­ 39,1%, 12,2% займали культури синьогнійної палички, протею, клебсієл, цитробактерій, ентеробактерій, ієрсиній, кампілобактерій та клостридій.

Р ис. 6. Порівняння частоти виділення різних груп умовно-патогенних бактерій в господарствах по вирощуванню качок (середні дані).

1. Е.coli;

2.Staphylococcus+Streptococcus;

3.P.aeruginosa+ Proteus+Klebsiella+Citrobacter+Enterobacter+Yersinia+

Campylobacter+Clostridium

Високий відсоток ізоляції кишкової палички відмічали в господарствах по вирощуванню качок ­ 52,2%, декілька менше виділяли кокову флору ­ 30,0%.

Р ис. 7. Порівняння частоти виділення різних груп умовно-патогенних бактерій в господарствах по вирощуванню індиків (середні дані).

1. Е.coli;

2.Staphylococcus+Streptococcus;

3.P.aeruginosa+ Proteus+Klebsiella+Citrobacter+Enterobacter+Yersinia+

Campylobacter+Clostridium

В птахівничих господарствах по вирощуванню індиків у 65,4% виділялась кишкова паличка і тільки 20,3% кокової флори і 14,3% іншої умовно-патогенної мікрофлори.

Рис. 8. Порівняння частоти виділення різних груп умовно-патогенних бактерій в господарствах по вирощуванню перепелів.

1. Е.coli;

2.Staphylococcus+Streptococcus;

3.P.aeruginosa+ Proteus+Klebsiella+Citrobacter+Enterobacter+Yersinia+

Campylobacter+Clostridium

Як видно з рис. 8 в господарствах де вирощують перепелів кишкової палички виділяється 63,2%, 24,5% займають культури синьогнійної палички, протею, клебсієл, цитробактерій, ентеробактерій, ієрсиній, кампілобактерій та клостридій і 12,3% приходиться на кокову флору.

Таким чином, незважаючи на те, що птиця в цих господарствах знаходиться короткий час, але накопичується значна кількість збудників бактеріальних інфекцій.

Починаючи з 1985 року, ми вивчили динаміку ізоляції умовно-патогенної мікрофлори у птахогосподарствах різного технологічного напрямку України і виявили роки підвищеної ізоляції збудників бактеріальних хвороб птиці.

З представлених на рис. 9 – 11 даних ми бачимо , що за 18 років виявились 5 піків підвищення ізоляції мікрофлори всіх трьох груп - 1988-1990, 1992, 1994-1996, 1999, 2001-2002, 2003-2004, 2004-2005 роки.

Інтервали між підвищенням складала 2-4 роки.

Найбільш високий рівень та найбільш високі піки приходяться на спалахи ешерихіозу. Це вказує на тривале довге персистировання цього збудника в господарствах системи промислового птахівництва і на те, що ешерихіоз займає одне з провідних місць в бактеріальній патології птиці.

Найбільш високий рівень та найбільш високі піки приходяться на спалахи ешерихіозу. Це вказує на тривале довге персистировання цього збудника в господарствах системи промислового птахівництва і на те , що ешерихіоз займає одне з провідних місць в бактеріальній патології птиці.

На рис. 10 – 11 відмічено також постійну ізоляцію таких збудників, як стрептококи, стафілококи, протей, синьогнійна паличка, клебсієла, ієрсинія, кампілобактер, ентеробактер, цитробактер та клострідії.

Рис. 9. Динаміка виділення ешерихій у птахогосподарствах України за 18 років (1985 – 2003)

Рис. 10. Динаміка виділення стафілококів та стрептококів у птахогосподарствах України за 18 років (1985 – 2003).

Р ис. 11. Динаміка виділення умовно-патогенної мікрофлори (синьогнійна паличка, протей, ієрсинія, клебсієла, кампилобактер, цитробактер, ентеробактер, клострідії) у птахогосподарствах України за 18 років (1985 – 2003)

Ми також провели аналіз досліджень по виділенню умовно-патогенної мікрофлори в залежності від віку птиці і встановили, що у всіх вікових груп циркулює аналогічна мікрофлора (рис.12 – 15).

Рис. 12. Співвідношення виділеної умовно-патогенної мікрофлори від птиці віком 1 – 30 днів.

1. Е.coli;

2.Staphylococcus+Streptococcus;

3.P.aeruginosa+Proteus+Klebsiella+Citrobacter+Enterobacter+Yersinia+

Campylobacter+Clostridium

Від птиці до 30 – добового віку частіше виділяли культури ешерихій – 49,5%, 32,4% приходилась на кокові бактерії і 13,5% на культури синьогнійної палички, протею, ієрсиній, клебсієл, кампилобактера, цитробактера, ентеробактера та клострідій.

Р ис.13. Співвідношення виділеної умовно - патогенної мікрофлори від птиці віком 31 – 60 днів.

1. Е.coli;

2.Staphylococcus+Streptococcus;

3.P.aeruginosa+ Proteus+Klebsiella+Citrobacter+Enterobacter+Yersinia+

Campylobacter+Clostridium

П ри досягненні птицею 30, 60 добового віку знижується виділення культур ешерихій до 41,3% і декілька збільшується відсоток кокової мікрофлори і інших умовно-патогенних бактерій.

Рис. 14. Співвідношення виділеної умовно - патогенної мікрофлори від птиці віком 61 – 150 днів.

1. Е.coli;

2.Staphylococcus+Streptococcus;

3.P.aeruginosa+ Proteus+Klebsiella+Citrobacter+Enterobacter+Yersinia+

Campylobacter+Clostridium

Змінюється спектр бактерій, які виділяються від птиці 60  ­- 150 діб. Відсоток ізоляції ешерихій досягає 61,2%, різко знижується кількість стафілококів та стрептококів до 12,1%.

Рис. 15. Співвідношення виділеної умовно - патогенної мікрофлори від птиці віком 150 днів та старше.

1. Е.coli;

2.Staphylococcus+Streptococcus;

3.P.aeruginosa+ Proteus+Klebsiella+Citrobacter+Enterobacter+Yersinia+

Campylobacter+Clostridium

Але від птиці старше 150-добового віку представники кокової флори виділяються в значній мірі і досягають 47,4%, крім того відзначається високий відсоток (28,2%) ізоляції протею, синьогнійної палички, клебсієл, ієрсиній, кампілобактера, ентеробактера, цитробактера та клостридій. Що стасовно ешерихій то їх кількість дещо знижується до 24,3%.

Аналізуючи отримані дані можна зробити висновки, що умовно-патогенна мікрофлора – кишкова паличка, кокова флора, протей, синьогнійна паличка, клебсієли, ієрсинії, кампілобактер, ентеробактер, цитробактер та клострідії широко циркулюють у птахогосподарствах різного технологічного спрямування і серед всіх вікових груп.

В умовах зосередження на обмеженій території різновікових груп птиці накопичуються і значно активізуються збудники умовно-патогенних інфекцій за рахунок постійного надходження до пташників нових партій добового молодняку і наявності на цьому ж майданчику птиці старшого віку, яка підготовлена до забою.

Інфекційні хвороби в таких умовах проявляються у різних формах, стають стаціонарними, оскільки немає можливості „розірвати” ланки епізоотичного ланцюга у циклі розвитку збудників без повної зупинки виробництва. Інтенсивне накопичення збудників бактеріальних інфекцій відбувається як у приміщеннях, так і в оточуючому середовищі.

Ми встановили незначну різницю у процентному співвідношенні виділених умовно-патогенних бактерій, яке ми обумовлюємо конкретною ситуацією в кожному господарстві.

Цей факт підтверджує наявність широкого розповсюдження хвороб птиці, що спричинені умовно-патогенною мікрофлорою, в птахівничих господарствах України і необхідність звернути на них належну увагу. А також на своєчасне проведення мікробіологічного контролю продукції птахівництва, на виключення контамінації їх збудниками цих бактеріальних агентів.