Розділ 3. Шляхи психокорекційної роботи з конфліктністю особистості в юнацькому віці

3.1. Психокорекційні заходи з попередження міжособистісних конфліктів між юнаками та дівчатами (студентами коледжу)

Конфліктність в студентських групах визначається наявністю конфліктних осіб, які за своїми психологічними і соціально-психологічними властивостями схильні провокувати конфлікти серед однолітків. В більшості прикладів, як показує практика, такі конфлікти можна попередити або ефективно згасити, викори­стовуючи культуру і відповідну стратегію поведінки в конфліктній ситуації [71]. Це передбачає розвиток у індивіда відповідних знань, навичок та умінь стосовно конфліктно нейтралізуючої поведінки, розширення уявлень про взаємодію індивідів, особливостей їх комунікативних, перцептивних, інтерактивних якостей, формування адекватної самооцінки. Коли людина краще розуміє мотиви та спонукальні причини інших, то в більшості випадків вона здатна визначити правильні наміри опонента в конфліктній ситуації, правильно вести себе протягом суперечки, щоб не допустити загострення конфлікту. Знання про властивості психіки сприяють виробленню в себе відповідних стратегій і тактик для ефективного згасання майбутніх конфліктів.

У значній мірі цьому сприяють психокорекційні тренінги націлені на розвиток толерантності, терпимості, поваги до іншого, навички саморегуляції та самоконтролю, установки на ефективне спілкування, вибір правильної стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях. Практика надання психологічної допомоги показує, що коли психологічні характеристики та внутрішні установки кожної особи групи не являються значно непримиримими, такі тренінги у переважній більшості випадків допомагають у розвитку уміння особистості сприймати співрозмовника, здійснювати адекватне реагування на його вплив.

Для організації і проведення псикорекційної роботи з числа раніш дослі­дженних юнаків були відібрані 25 осіб (студентів 1 групи) для участі в тренінгах міжособистого спілкування. Цю групу студентів будемо далі називати експериментальною. Друга група потоку виступала контрольною: студенти цієї групи не піддавалися психокорекції. В подальшому це дасть змогу визначити ефективність запропонованих заходів психокорекції, порівнявши результати повторного діагностування студентів обох груп.

На докорекційно-психодіагностичному етапі була узагальнена інформація про психологічні якості колективу та його членів. Така інформація була отримана на попередньому етапі за методиками Q-сортування, методикою «Особистісна агресивність та конфліктність», методикою діагностики основного типу реагування в конфлікті, методикою А. Басса-А.Даркі та тестом К. Томаса. В ході докорекційно-психодіагностичного етапу ця інформація була про­аналізована та використана для формування тренінгової групи, до якої увійшли особи з наступними характеристиками (табл. 3.1.1.). (Додаток 9) Студенти характеризувалися за вибірковими показниками, отриманими за всіма чотирма методиками, використаними в роботі. Для зручності аналізу всі показники переведені у номінальні шкали.

До цієї групи увійшли особи, які виявлені на психодіагностичному етапі як конфліктні та такі, що мають переважним стилем суперництво (5 осіб), а також юнаки, що мають переважним стилем співробітництво (3 чол.) та компроміс (2 чол.). Склад такої групи обумовився наступними причинами: по-перше, психокорекції слід піддавати тих осіб, які не вміють неконфліктно спілкуватися та не мають для цього відповідних якостей та вмінь; по-друге, залучення до психокорекційних занять осіб неконфліктних мало важливе значення для організації та підтримки нормальної робочої атмосфери на заняттях, а також для більшої ефективності їх проведення. Крім того, такі особи в подальшому можуть бути центрами певної профілактики та нейтралізації конфліктів в будь-яких юнацьких колективах, бо будуть мати добре розвинені властивості та поняття стосовно психологічних основ мотивації і поведінки людини в конфліктній ситуації. По-третє, на нашу думку, така група повинна мати у своєму складі тих осіб, які у повсякденній діяльності вчаться разом. Тобто мова йде про конкретну студентську групу,є сформованою та діючою групою. Налагодження в ній неконфліктних стосунків є актуальним завданням для педагогів, які зацікавлені у створенні в групі сприятливого психологічного клімату, а також і для самих студентів, тому що значним чином зросте їх взаємодопомога в групі, полегшаться умови для отримання знань та спілкування.

На основі проведеної аналітичної роботи був зроблений наступний висновок: значна кількість членів групи тренінгу потребують покращення своїх комунікативних властивостей, а також зміни установок з негативного на позитивне ставлення до людей, подолання агресивності, зміни способу реагування у конфліктній ситуації. Відповідно до результатів дослідження було визначено, що увага в ході тренінгів повинна бути найбільш зосереджена на наступних юнаках та дівчатах: Ганна А., Віталій А., Тетяна К., Аліна І., Іванна О., Юрій О.

Відповідно до вимог даного психологічного запиту на основі передового досвіду [29; 58; 69; 71] була розроблена та реалізована програма щодо запобігання виникнення міжособистісних конфліктів серед юнаків та дівчат (студентів коледжу).