
- •Дайте визначення поняттю типу і виду видання
- •4.Новизна змісту,мова і спосіб опрацювання авторського тексту.
- •2.Сформулюйте поняття типології видання
- •3.Сформулюйте два основних значення поняття книга
- •4.Яким є вік українського друкарства та книговидання
- •5.Назвіть і схарактеризуйте типи періодичних видань
- •6.Що таке брошура чи не є вона різновидом книги?
- •7.Логічні основи поділу книжних видань на види
- •8.Види книг за тематикою і читацькою адресою.
- •9.Види книг за складом творів:
- •10.Види книжкових видань за знаковою природою інформації:
- •11.Види книг за новизною змісту, мовою, способом опрацювання авторського
- •15.Види книг за способом фінансування, матеріального забезпечення і розповсюдження
- •17.Елементи книжкового тексту
- •18.Охарактеризуйте матеріальну частину видання
- •19.Охарактеризуйте структурно-змістову частину книги
- •20.Що таке службова частина видання і які її основні елементи?
- •21.Охарактеризуйте елементи титульного листа і його звороту
- •23. Відомості про автора книги.
- •28. Охарактеризуйте варіанти вступної змістової частини книги.
- •29. Структура основної змістової частини видання
- •30. Охарактеризуйте варіанти заключної змістової частини книги.
- •31. Особливості сучасного етапу розвитку книговидавничої справи в Україні
- •32. В чому полягають причини заполонення українського ринку російською книгою і які шляхи виходу з цієї ситуації?
- •33. Ситуація на ринку книги і проблема національної безпеки. Чому так стоїть питання?
- •34. Місце наукового стилю серед функціональних стилів української мови.
- •35. Назвіть основні риси наукового стилю.
- •36.Які ви знаєте підвиди наукового стилю?
- •37.Які ви знаєте види наукових видань?
- •38.Вимоги до редагування сучасних наукових творів.
- •39.Актуальні проблеми розвитку сучасного наукового стилю.
- •40.Особливості редакторського аналізу наукового твору.
- •41.Оцінка редактором вибору теми.
- •42.Висновки редактора щодо композиції твору.
- •43. Оцінка фактичного матеріалу і методи роботи над ним
- •44. Аналіз рівня мовно-стилістичного виконання твору
- •45. Лексико-фразеологічні засоби мови в науковому стилі
- •46. Терміни і поняттєво-термінологічні системи
- •47. Дайте визначення терміна і поняття
- •48. Завдання і хід упорядкування українських терміносистем на сучасному етап
- •Сутність проблеми
- •49. Робота редактора з термінами і терміносистемами
- •50. Складні терміни і фразеологізми наукового твору, їх відмінність від фразеологізмів в інших стилях мови.
- •51. Система процесових понять у наукових текстах.
- •1. Назви опредметнених дій
- •2 Віддієслівні прикметники
- •52. Способи віддачі калькованих активних дієприкметників у наукових текстах української мови.
- •53. Синтаксичні особливості творів наукової і навчально-методичної літератури; робота редактора над ним.
- •54. «Науковий жаргон» як проблема наукового стилю і роль редактора в боротьбі з ним.
- •55. Система правил ділового та наукового стилів у держстандартах України.
- •3. Зворотну форму дієслова, відповідно до її прямої призначеності, треба вживати лише на позначення неперехідної дії.
- •5. Потрібно розмежовувати засобами української мови дію, подію та наслідок події, уживаючи для них різні віддієслівні іменники, утворені відповідно від дієслів недоконаного та доконаного виду.
- •6. Віддієслівні іменники, що означають дію, потрібно вживати тільки в однині
- •8. Потрібно правильно вживати іншомовні терміни на –ція, ‑зія, ‑інг, ‑мент
- •10. Потрібно вживати за прямою призначеністю віддієслівні прикметники та дієприкметники.
- •56. Лексико-фразеологічні та синтаксичні відмінності в українському та російському науковому стилі.
- •57. Логічне мислення автора і логічна культура редактора.
- •58. Аналіз тексту з погляду логіки
- •59. Прийоми виявлення логічних зв’язків у науковому творі
- •60. Закон тотожності і його вимоги до суджень у наукових творах.
- •61. Помилки, пов’язані з порушенням логічних правил визначення понять.
- •62. Операції поділу понять та авторські помилки при їх здійсненні.
- •63. Обґрунтованість і доказовість наукового твору. Логічна операція доказу та її елементи.
- •64 Судження, його види, структура
- •65 Структура доведення в науковому творі
- •66Вимоги логіки до тези, аргументів, демонстрації
- •67 Закон достатньої підстави
- •68Значення модальності в системі наукових доведень
5.Назвіть і схарактеризуйте типи періодичних видань
Періодичне видання — це підвид серіального видання, що постійно виходить з певною часовою періодичністю (один раз у квартал, місяць, тиждень через день, щоденно і т. д.) з наростаючою нумерацією, з неповторюваним інформаційним матеріалом, під однією назвою, в однотипному художньому оформленні.
На відміну від періодичного, продовжуване видання виходить у світ без чітко визначених наперед проміжків часу, а за мірою накопичення та редакційно-видавничої підготовки матеріалів, однак, має свою нумерацію і типове художньо-технічне оформлення.
Періодичні і продовжувані видання мають власний типологічний ряд. Його головними складовими є:
газета;
журнал;
бюлетень;
календар.
Газета це періодичне видання, що має постійну назву, виходить через короткі проміжки часу, містить, відповідно до своєї програми, оперативну інформацію, різножанрові текстові та зображальні матеріали.
За системністю викладу матеріалів газети поділяють на:
загальнополітичні (домінуюча тема — внутрішня та зовнішня політика держави, міжнародне життя);
спеціалізовані (домінуючі теми — окремі проблеми громадського, суспільного, світського життя, науки, культури, освіти, інших сфер життєдіяльності; призначені певним категоріям читачів).
Газети також розрізняють за:
місцем випуску (загальнодержавні, місцеві, районні, міські);
ім'ям засновника (держава; партія; підприємство; наукова, просвітня, культурна, релігійна, військова організації, приватна особа);
читацькою адресою (для дітей та юнацтва, для пенсіонерів тощо).
Журнал (інша назва — часопис) — це періодичне зброшуроване видання, що має постійну назву, виходить через триваліші проміжки часу (здебільшого місяць), містить, відповідно до своєї програми, різноманітні матеріали як інформаційного, так і аналітичного характеру, зазвичай у обкладинці.
На відміну від газети, співвідношення інформаційних і аналітичних матеріалів у журналі на користь останніх. Явища, події і факти в цьому виді видання розглядаються у більш широкому плані.
Типологічний ряд цього виду періодичних видань такий:
громадсько-політичний журнал (актуальні матеріали громадсько-політичної тематики, адресовані широкому колу читачів);
науковий журнал (статті учених і дослідників — фахівців певної галузі знань, у яких містяться результати теоретичних та прикладних досліджень); такі журнали можуть мати науково-практичний, наукового-мето- дичний та науково-теоретичний характер;
науково-популярний журнал (написані у популярній формі і розраховані на непідготовленого читача статті та матеріали з різних галузей знань);
виробничо-практичний журнал (призначені для працівників відповідної галузі статті, матеріали та методичні рекомендації з проблем організації виробництва та практичної діяльності);
популярний журнал (призначені широкому колу читачів статті та матеріали різноманітної проблематики);
літературно-художній журнал (публікація різножанрових творів художньої літератури і публіцистики);
реферативний журнал (опрацьовані за певною формою реферати вже оприлюднених творів друку).
Бюлетень — видання оперативного характеру з постійними рубриками (періодичне або продовжуване), що містить різноманітні матеріали організації-засновника.
Слово бюлетень походить від французького Ьиііеііп, що первинно означало записку, аркуш. Розрізняють такі види бюлетенів:
нормативний (матеріали нормативного, директивного чи інструктивного характеру, що видаються здебільшого державним органом);
довідковий або інформаційний (інформаційні або довідкові матеріали, розміщені за алфавітним чи про- блемно-тематичним принципами);
рекламний (реклама для населення послуг, товарів, заходів);
бюлетень-хроніка (регулярні повідомлення про діяльність організації-засновника);
бюлетень-таблиця (різноманітні фактичні дані, викладені у вигляді таблиці);
статистичний (статистичні дані з тієї чи іншої сфери життя та діяльності суспільства).
Календар — періодичне або неперіодичне видання, в якому у чіткій послідовності зазначаються дні, тижні, місяці конкретного року, а також вміщується різноманітна інформація, що має безпосереднє відношення до тієї чи іншої дати.
Розрізняють такі види календарів:
відривний або перекидний календар (як правило, щорічник, на окремих аркушах якого зазначається число,
назва місяця, дня тижня тощо; такі аркуші відривають або перекидають;
табель-календар (аркушеве видання, на якому у формі таблиці наведено перелік днів року, розташованих за місяцями);
календар книжкового типу (матеріали на сторінках, розміщених у вигляді книги, підібрані відповідно до певної дати);
календар знаменних і пам'ятних дат (вибірковий перелік дат, подій, імен, вибраних за тематичним принципом; друкується у вигляді річника, щоквартальника, щотижневика).