- •Дайте визначення поняттю типу і виду видання
- •4.Новизна змісту,мова і спосіб опрацювання авторського тексту.
- •2.Сформулюйте поняття типології видання
- •3.Сформулюйте два основних значення поняття книга
- •4.Яким є вік українського друкарства та книговидання
- •5.Назвіть і схарактеризуйте типи періодичних видань
- •6.Що таке брошура чи не є вона різновидом книги?
- •7.Логічні основи поділу книжних видань на види
- •8.Види книг за тематикою і читацькою адресою.
- •9.Види книг за складом творів:
- •10.Види книжкових видань за знаковою природою інформації:
- •11.Види книг за новизною змісту, мовою, способом опрацювання авторського
- •15.Види книг за способом фінансування, матеріального забезпечення і розповсюдження
- •17.Елементи книжкового тексту
- •18.Охарактеризуйте матеріальну частину видання
- •19.Охарактеризуйте структурно-змістову частину книги
- •20.Що таке службова частина видання і які її основні елементи?
- •21.Охарактеризуйте елементи титульного листа і його звороту
- •23. Відомості про автора книги.
- •28. Охарактеризуйте варіанти вступної змістової частини книги.
- •29. Структура основної змістової частини видання
- •30. Охарактеризуйте варіанти заключної змістової частини книги.
- •31. Особливості сучасного етапу розвитку книговидавничої справи в Україні
- •32. В чому полягають причини заполонення українського ринку російською книгою і які шляхи виходу з цієї ситуації?
- •33. Ситуація на ринку книги і проблема національної безпеки. Чому так стоїть питання?
- •34. Місце наукового стилю серед функціональних стилів української мови.
- •35. Назвіть основні риси наукового стилю.
- •36.Які ви знаєте підвиди наукового стилю?
- •37.Які ви знаєте види наукових видань?
- •38.Вимоги до редагування сучасних наукових творів.
- •39.Актуальні проблеми розвитку сучасного наукового стилю.
- •40.Особливості редакторського аналізу наукового твору.
- •41.Оцінка редактором вибору теми.
- •42.Висновки редактора щодо композиції твору.
- •43. Оцінка фактичного матеріалу і методи роботи над ним
- •44. Аналіз рівня мовно-стилістичного виконання твору
- •45. Лексико-фразеологічні засоби мови в науковому стилі
- •46. Терміни і поняттєво-термінологічні системи
- •47. Дайте визначення терміна і поняття
- •48. Завдання і хід упорядкування українських терміносистем на сучасному етап
- •Сутність проблеми
- •49. Робота редактора з термінами і терміносистемами
- •50. Складні терміни і фразеологізми наукового твору, їх відмінність від фразеологізмів в інших стилях мови.
- •51. Система процесових понять у наукових текстах.
- •1. Назви опредметнених дій
- •2 Віддієслівні прикметники
- •52. Способи віддачі калькованих активних дієприкметників у наукових текстах української мови.
- •53. Синтаксичні особливості творів наукової і навчально-методичної літератури; робота редактора над ним.
- •54. «Науковий жаргон» як проблема наукового стилю і роль редактора в боротьбі з ним.
- •55. Система правил ділового та наукового стилів у держстандартах України.
- •3. Зворотну форму дієслова, відповідно до її прямої призначеності, треба вживати лише на позначення неперехідної дії.
- •5. Потрібно розмежовувати засобами української мови дію, подію та наслідок події, уживаючи для них різні віддієслівні іменники, утворені відповідно від дієслів недоконаного та доконаного виду.
- •6. Віддієслівні іменники, що означають дію, потрібно вживати тільки в однині
- •8. Потрібно правильно вживати іншомовні терміни на –ція, ‑зія, ‑інг, ‑мент
- •10. Потрібно вживати за прямою призначеністю віддієслівні прикметники та дієприкметники.
- •56. Лексико-фразеологічні та синтаксичні відмінності в українському та російському науковому стилі.
- •57. Логічне мислення автора і логічна культура редактора.
- •58. Аналіз тексту з погляду логіки
- •59. Прийоми виявлення логічних зв’язків у науковому творі
- •60. Закон тотожності і його вимоги до суджень у наукових творах.
- •61. Помилки, пов’язані з порушенням логічних правил визначення понять.
- •62. Операції поділу понять та авторські помилки при їх здійсненні.
- •63. Обґрунтованість і доказовість наукового твору. Логічна операція доказу та її елементи.
- •64 Судження, його види, структура
- •65 Структура доведення в науковому творі
- •66Вимоги логіки до тези, аргументів, демонстрації
- •67 Закон достатньої підстави
- •68Значення модальності в системі наукових доведень
52. Способи віддачі калькованих активних дієприкметників у наукових текстах української мови.
1) перетворення дієприкметника на дієслово з тією ж основою (з відповідною перебудовою речення): освіжаюча - повна свіжості;
2) застосування різного типу підрядних речень з дієсловами з різними сполучниками (не лише "який" і "що"): поїхавшого – який поїхав)
3) використання субстантивованого прикметника (тобто такого, який виконує роль іменника): “невірний, але вірний” (хоча ця форма в укр. мові не дуже поширена);
4) перефразування з займенником і іменником: “сказав сими словами” (замість “глаголючим”);
5) перефразування з уникненням дієприкметника: не несучий [глек води], а з глеком води.
6) використання дієприслівника або дієприслівникового звороту: "брат, смакуючий подробиці, каже" − "смакуючи подробиці, брат каже"; "пролетіла співаюча пташка" − "співаючи, пролетіла пташка".
7) Кальку може заступати віддієслівний прикметник з кінцівкою /ув/альний: обмежувальна лінія - обмежуюча).
8) прикметником (найчастіше синонімічним) з іншим суфіксом (-лив-, -н-, -ч-, -ивн- та ін.). загрозливий (а не загрожуючий); працююча - увімкнена;
9) показаним вище варіантом прикметника з наголошеними суфіксами –уч-, -юч-, -ущ-, -ющ-, -ач-, -яч-, -ящ-: випрохуючий милостиню − жебру́щий; гинучий умиру́щий; вислизаючий − вислизу́щий; хоча й кваліфікує їх якдієприкметники, властиві українській мові; брязкотю́чий, брязку́чий; (а не брязкаючий); сліпу́чий; (а не засліплюючий) − спалаху́щий.( не спалахуючий).
10) Караванський визначає ще два окремі способи віддачі активного дієприкметника іншим дієприкметником. Йдеться про використання − давнього дієприкметника: зникаючий і гинучий − знико́мий; розуміючий що − свідомий чого; − активного дієприкметника минулого часу: прилягаючий − прилеглий.
11) Використання прислівників-посилювачів: чимраз, щодалі, щораз, дедалі.: щораз вищі ціни (не зростаючі); дедалі слабший (не слабнучий) і под.
12) Перефразування, де дієприкметник перетворюють на іменник і створюють двоіменникову словосполуку: Розсіюючий фактор − фактор розсіювання (або розсіювальний фактор); контролюючі органи − органам контролю, засіб знеболення (не знеболюючий), словесне оточення (замість оточуючіслова).
13). Заміна на прикметник з видозміною морфологічної форми слова (напр., з додаванням префікса). Ведуча сфера − провідна.
14) Замінена кальки на прикметник з іншою основою, який адекватно відображає необхідний (авторський) зміст: вражаючий ефект могутній ефект, діючий − чинний,активний, діяльний, дійовий, ефективний; існуючий − сучасний, наявний, сущий.
15). Переформулювання фрагмента думки іншими лексико-синтаксичними засобами
16) Замість кальки можна вжити прикметник з суфіксом -ист-: не загрібаючий, а загре́бистий, не підбадьорюючий, а бадьо́ристий; російське "сверкающий" можна передати словом вогни́стий .
17) Віддієслівний прикметник з суфіксами –авч-, -альн-: об’єднуюча риса − об’єднавча, єднальна. 18) Основа − синонімічне слово перетворене на прикметник + суфікс -ч-.(запам'ятовчий, протиборчий)Бажаючі − охочі.
19) На позначення "діяча" дієприкметникову кальку можна замінити на іменник з суфіксами -альн- + -к- (чи –ик?): співчуваючі”−співчувальники.
20) Можуть бути й інші суфікси (закінчення): -ник, -ець, -ар, -ер, -тель тощо: не виконуючий обов'язки, а виконавець обов'язків, невсезнаючий, а всевідець, не колекціонуючий, а колекціонер і под.
21) Уникнення кальки з допомогою прийменників для, на та іменника з тією ж основою, що й у дієприкметника: не гальмуючий пристрій, а пристрійдля гальмування; не шифруючий аппарат, а апарат для шифрування; не записуючі пристрої – пристрої для запису або просто записувачі.
22) Для позначення нюансу про початок процесу можна використати прислівник уже +прикметник з суфіксом -уват-: цей сивіючий чоловік− уже сивуватий.
23) кінець процесу − уже майже + прикметник: відумираючої − напіввимерлої, вимирущої
24) Кальку у вигляді складного іменника заступив іменник, одна з частин якого зазнала синонімічної заміни. інакомислячих − інакодумців.
25) У пригоді стає ідіоматичний − часом образний − зворот: діючий − у дії, в роботі, в ходу; скисаючий − у процесі скисання, недокислий; температурячийхворий − хворий з температурою; покладаючий надії на − з надіями на
26) Калькований зворот заступає дієслово або іменник з прикметником (дієприкметником) готовий, зайнятий, звиклий, здатний, охочий, радий, схильний: агітуючий зайнятий агітацією, нудьгуючий звиклий нудьгувати, обіцяючий радий (охочий) обіцяти, перебільшуючий схильний перебільшувати.
27) Прислуговується традиційна українська словоформа − двочленне складне слово (варіанти Карав.):дурячий світ дурисвіт, закручуючий голову закрутиголова, лижучий блюдо лизоблюд і оточуюче середовище довкілля
28) Можна використати й іменник-прикладку з тією ж самою основою, що була в дієприкметнику, або з його синонімічною заміною: конкуруючі групи - групи-конкуренти (або супротивні групи).граючий тренер − тренер-гравець.
