3. Об'єкти авіапаливозабезпечення. Адміністративно-господарські об’єкти. Господарські об’єкти. Об’єкти спеціального призначення.

Споруди для ТО ПК об’єднує АТБ, до складу якої включають ангарний корпус, цехи головного механіка, гарячих і шкідливих виробництв, будинки технічних бригад і майданчики для чергового спецтранспорту. Комплекс АТБ виконує періодичне ТО і поточний ремонт приписаних ПК, а також оперативне ТО всіх ПК, що експлуатуються на аеродромі, та поділяються на три групи, номер яких збігається з класом аеропорту( АТБ 3 групи - в аеропортах 3 і 4 класів).

Ангарний корпус складається з власне ангара і виробничих прибудов. В ангарі розміщують МС, тобто по одній стоянці на групу; МС розташовують в один ряд, а ангар - безпосередньо перед передангарним майданчиком( на аеродромі) на відстані від КДП не менше 300 м. Довжину фронту брами ангара отримують підсумовуванням максимального крила у кожній групі та відповідної кількості значень a - відстані між крилами і від крила до стін ангара, а ширину ангара - як суму максимальної довжини фюзеляжу і відстані 2а. Звідси виникає мінімально потрібна площа ангара.

Прибудови до ангара призначені для майстерень, лабораторій, складів запасних частин, матеріалів, інструменту, адмінісративно-побутових, навчальних та інших приміщень. Будинок прибудов заввишки до п’яти поверхів приєднується до титульного боку або до бокових торців ангара, або охоплює його у вигляді літер Г або П. В аеропорті 5-го класу, що розташований в районі з розрахунковою температурою повітря -20⁰C і нижче, часто замість ангара споруджують ангар-укриття. Він захищає лише якусь частину літака на період ремонтних робіт.

Цех головного механіка потрібний для виготовлення й ремонту засобів механізації, що використовують для ТО літаків. Його розташовують поряд з ангаром не ближче півтори його висоти, тобто приблизно на відстані 25-30 м. Будинок блокують із цехом гарячих та шкідливих виробництв, де виконують термічні, зварювальні, гальванічні, гумовотехнічні роботи, розміщують компресорну і акумуляторно-зарядну станції. Площа приміщень складає близько 2100, 1800, 1300 900 м² в аеропортах відповідно 1, 2, 3 і 4 класів.

Технічні бригади виконують оперативні види ТО ПК на пероні та МТС в радіусі 300 м від свого місця дислокації. Виробничі приміщення для них обладнують в торцях аеровокзалу й ангара. Якщо відстань між цими торцями перевищує 600 м, десь посередині, на межі з аеродромом, споруджують будинок технічних бригад площею 350 м². У ньому розміщують адміністративно-побутові, складські приміщення й майстерню. Будинок можна блокувати з будинками на вантажному дворі чи БАСА.

До об’єктів авіаційного паливозабезпечення відносять склади ПММ і систему ЦЗЛ. У кожному аеропорту передбачають, як правило, один видатковий склад ПММ, що забезпечує прийняття, зберігання, переробку, контроль якості та видавання палив, мастильних матеріалів і спеціальних рідин. Склад призначено як для ПК, так і всього наземного транспорту й обладнання. Доставляння ПММ у склад здійснюють трубопроводами, залізничним або водним транспортом. Довжина залізничної колії (від основної магістралі) не повинна перевищувати 10-15 км до аеропортів 1, 2 класів і 3-5 км- 3, 4 класів. Якщо це неможливо або недоцільно, влаштовують перевалочний склад ПММ( з короткочасним збаріганням матеріалів) з невеликим віддаленням від аеропортів. З нього ПММ доставляють у видатковий склад зовнішніми трубопроводами, а з останнього до ПК- рухомими засобами (паливомастилозаправниками) або по системі ЦЗЛ- підземними трубопроводами( до МС).

Сам склад являє собою комплекс споруд і обладнання. Його розташовують поза СПП на периферії СТТ з підвітряного боку й нижче за рельєфом місцевості, щоб попередити розливання рідин на територію сусідніх об’єктів у випадку аварії резервуарів. З цією ж метою навколо влаштовують обвалування. Внутрішньоскладська дорога повинна бути закільцьованою по можливості - дворядною, мати тверде покриття й виїзди на внутрішньопортові дороги. Через територію складу має проходити залізничний тупик, паралельний, як правило, залізничної колії до складу МТМ і котельної.

Планування ділянки для ЦЗЛ частково нагадує видатковий склад в мініатюрі. Ділянку розташовують біля пасажирського перону і з’єднують із складом і МС (включаючи МТС) підземними трубопроводами.

До адміністративно-громадських об’єктів входять: будинки управління аеропорту, навчально-технічний блок, ІОЦ, профілакторій, ЛПС, МСЧ, службова їдальня, клуб аеропорту і спорткомплекс.

У будинку управління аеропортом знаходяться відділи керівництва, штаби об’єднаного авіазагону (ОАЗ) і його льотних підрозділів, бухгалтерія, планово-економічний, виробничі та інші відділи, ВЕНС і деякі інші наземні служби. Будинок розташовують неподалік від привокзальної площі. Сумарна площа його приміщень складає приблизно 2100, 1600, 1300, 1000 і 650 м² в аеропортах відповідно І, II, III, IV і V класів. Площу забудови отримують діленням цієї площі на кількість поверхів.

В аеропортах І-ІV класів поряд з будинком управління розміщують таких самих розмірів будинок НТБ, іноді блокуючи їх. Він призначений для періодичних навчальних занять з ЛПС і персоналом ряду наземних служб. В аеропортах І-ІV класів поряд з цими будинками або блокованим з ними розташовують будинок ІОЦ. Він призначений для комплексу технічних засобів, які приймають, оброблюють, зберігають і видають інформацію про керування всією виробничо-господарською діяльністю аеропорту.

Для короткочасного відпочинку (здебільшого нічного) екіпажів транзитних ПК призначено будинок профілакторію ЛПС, який часто блокують з готелем. Таким же чином влаштовують будинок МСЧ і санепідемстанції, який може займати і відокремлену територію по можливості неподалік від профілакторію. Службову їдальню рекомендують розміщувати ближче до об'єктів з найбільшою кількістю працівників - АТБ, БАС, гаража, РБД та ін. Площу приміщень їдальні приймають близько 4200, 3000, 2800 і 2500 м в аеропортах відповідно І, II, IІІ і IV класів. Площа забудови будинку менша від цієї площі пропорційно кількості поверхів-переважно двом-трьом. їдальню блокують із заготівельною базою з приготування харчових напівфабрикатів для працівників аеропорту.

Клуб і спортивні споруди для працівників аеропорту розташовують на периферійній ділянці забудови СТТ поблизу профілакторію. Передбачають естрадні та спортивні майданчики для гімнастики, атлетики, . спортивних ігор тощо.

Господарські об'єкти, об'єднують ВТБ ССТ, склади МТМ, котельну, пральню із хімчисткою і водозабірні споруди. Виробнично-технічна база ССТ (гараж) - займає територію площею приблизно 5, 4, 3 і 1 га в аеропортах відповідно І, ІІ, III і IV класів і призначена для стояння й ТО спецавтотранспорту, а також для ТО засобів перонної механізації та транспортних автомашин. На території обладнують адміністративно-побутові, навчальні та складські приміщення, ремонтні майстерні, відкриті стоянки й утеплені бокси, пункти для миття і заправлення машин. Автомобільний парк налічує близько 250-150 автомашин в аеропортах І—III класів і 75 - IV класу. З території влаштовують вільний виїзд на аеродром. Базу бажано розташовувати ближче до АТБ і складських приміщень.

Склад МТМ будують на периферійній зоні СТТ поряд з під'їзною залізничною колією поблизу АТБ і призначають для постачання всіх служб аеропорту (крім зберігання будівельних матеріалів). Набір споруд і структура складу нагадують вантажний двір. Площа забудови складу займає близько 5,0; 3,0; 1,5 і 0,8 тис.м² для аеропортів відповідно І, II, III і IV класів.

Приблизно половину цієї площі відводять під відкриті майданчики з накриттям.

Центральна котельня потрібна для централізованого теплопостачання всіх будинків аеропорту. Розташовують її з підвітряного боку біля залізничної колії. Крім будинку котельні з площею забудови 300-500 м², передбачають димову трубу, мазутонасосну станцію, резервуари для рідкого палива, ділянки для складування твердого палива і звалення шлаку й золи, резервуари з водою для пожежогасіння. Здебільшого поряд зводять будинок пральні із хімчисткою (в аеропортах І—III класів), де прасують і чистять робочий одяг, крісельні чохли і салонні килими. Тут же влаштовують водозабірні споруди: свердловину з насосами, очисні споруди і водонапірну башту. Іноді поряд з котельнею будують будинок резервної електростанції. Загальна площа всієї земельної ділянки складає близько 2,0; 1,5; 1,2 і 1,0 га в аеропортах відповідно І, II, III і IV класів. Територію відводять на периферії СТТ.

До спеціально виробничих об'єктів належать аварійно-рятувальна станція (АРС), БАСА, РБД і ремонтно-експлуатаційні майстерні (РЕМ). Ділянка АРС потрібна для розміщення пожежної та воєнізованої охорони, пошуково-рятувальної і парашутної обслуги, стояння пожежних, санітарних, патрульних автомашин і всюдиходів. Станція складається з двох ділянок (розмірами по 75x40 м)- основну і стартову, кожну з яких розміщують з боку СТТ в районі початку ТЗПС біля патрульної дороги, що йде паралельно МРД. Ділянки з'єднують з нею і з дорогою проїздами й забудовують відповідними будинками. Поряд з основною станцією обладнують майданчик розмірами 150x150 м для тренування особового складу. Іноді на СТТ передбачають додаткові пожежні пости.

Територія БАСА призначена для розміщення споруд з технічного утримування та ремонту аеродрому і розташовується на межі з ним з безпосереднім виїздом на його територію. Загальна площа всієї земельної ділянки складає 13-14, 8-13, 4-8 і близько 4 тис. м² в аеропортах відповідно І, II, III і IV класів. Комплекс будинків і споруд бази містить: адміністративно-побутові приміщення; закриті й відкриті склади для зберігання будівельних матеріалів, хімічних реагентів і добрив, фарб, насіння трав, інвентарю і переносних аеродромних знаків; відкриті й закриті стоянки для аеродромних машин і механізмів з ремонтними майстернями; обладнану ділянку для розігрівання бітуму і мастик.

Територію РБД розміщують біля під'їзної залізничної колії на колишній виробничій базі будівництва аеропорту, використовуючи великій комплекс її будинків і споруд, включаючи будівельні машини, механізми та обладнання. Площа території складає близько 2,5 га в аеропортах І і II класів, 1,9 і 1,0 га — III і IV класів. Ремонтно-експлуатаційні майстерні з ремонту радіо- і світлотехнічного обладнання аеропорту і ПК передбачають в центральній частині СТТ поблизу АТБ. Будинок завширшки близько 12 м має довжину 70-40 м в аеропортах І—III класів.