Розділ 4. Облік платників і надходжень податків до бюджету

4.1. Організаційні засади обліку платників податків

Облік платників податків є однією з основних функцій органів Державної податкової служби України, яка створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до державного та місцевих бюджетів.

Облік платників податків регламентується наступними нормативно-правовими актами:

- Главою 6 Розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ;

- Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-ІУ;

- Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур припинення юридичних осіб та підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців за їх рішенням" від 19.05.2011 р. № 3384-УІ;

- Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" від 07.11.2011 р. № 1394;

- Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку обліку платників податків та зборів" від 09.12.2011 р. № 1588;

- Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків" від 06.11.2012 р. № 1147;

- Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до органів державної податкової служби" від 02.04.2012 р. № 426.

Згідно з Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-Р/, державну реєстрацію суб'єктів господарювання від імені держави здійснює уповноважена посадова особа - державний реєстратор. Державна реєстрація проводиться виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у м. Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця. Дані заносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр, ЄДР) - автоматизованої системи збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про суб'єктів господарювання.

За проведення державної реєстрації справляється реєстраційний збору такому розмірі: юридичні особи - 10 НМДГ; фізичні особи-підприємці - 2 НМДГ; благодійні організації - 3 НМДГ.

Виписка з ЄДР підтверджує як факт державної реєстрації суб'єкта господарювання, так і взяття його на облік в органах Державної податкової служби, державної статистики та Пенсійного фонду України. Вона також використовується при відкритті рахунку в банківській установі для підтвердження взяття юридичної особи або фізичної особи - підприємця на облік у відповідних органах.

Виписка надається державним реєстратором суб'єкту господарювання наступного робочого дня від дати його державної реєстрації безоплатно.

Взяттю на облік або реєстрації в податкових органах підлягають всі платники податків незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору - за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Взяття на облік платників податків органами державної податкової служби здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, що проводяться державними реєстраторами, та процедур узяття на облік платників податків, що забезпечуються податковими органами. Органи ДПС здійснюють обмін відомостями (повідомленнями) про здійснення дій з державної реєстрації та взяття на облік (зняття з обліку) юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у порядку взаємодії із державними реєстраторами та Єдиним державним реєстром.

Тобто, державний реєстратор самостійно передає відомості з реєстраційних карток органам ДПС для взяття юридичної особи або фізичної особи - підприємця на податковий облік.

Однак, суб'єкти господарювання, які включені до ЄДР, за власним бажанням можуть подати до податкового органу заяву про взяття на облік - у 10-денний строк після державної реєстрації.

До платників податків, для яких законом установлено особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі, належать:

- фізичні особи, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність;

- відокремлені підрозділи нерезидентів, у тому числі постійні представництва нерезидентів;

- військові частини;

- договори про спільну діяльність;

- договори управління майном;

- дипломатичні місії, які виконують обов'язки податкових агентів щодо сплати податку на доходи фізичних осіб.

Такі особи для взяття на податковий облік подають до податкового органу відповідну заяву - протягом 10 календарних днів після державної реєстрації.

Взяття на облік платників податків за основним місцем обліку проводитьсяне пізніше наступного робочого дня з дня отримання:

а) відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, або заяви платника;

б) заяви - для платників податків, які не включаються до ЄДР. Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Облік платників податків в органах ДПС ведеться за податковими номерами.

Податковим номером платника податків є:

а) код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) для юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів - резидентів та нерезидентів;

б) реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від його прийняття, повідомили про це відповідний орган ДПС і мають відповідну відмітку у паспорті;

в) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється податковим органом і складається з 9 розрядів з діапазону номерів, визначеного центральним органом ДПС.

Реєстраційний (обліковий) номер платника податків надається податковими органами:

а) уповноваженим особам договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи при взятті на облік договору;

б) управителям майна при взятті на облік договорів управління майном;

в) інвесторам (резидентам та нерезидентам), які уклали угоди про розподіл продукції і є платниками податків;

г) виконавцям (юридичним особам - нерезидентам) проектів (програм) міжнародної технічної допомоги;

ґ) іноземним дипломатичним представництвам та консульським установам, представництвам міжнародних організацій в Україні;

д) нерезидентам у разі взяття їх на облік (крім дипломатичних місій);

е) постійним представництвам нерезидентів на території України у разі взяття їх на облік.

Податковий номер платника податків зазначається у всіх свідоцтвах, довідках, патентах, податкових деклараціях, платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах. Він не змінюється протягом усього періоду перебування платника на обліку в податкових органах.

Уповноваженій особі за декількома договорами про спільну діяльність, управителю майна за декількома договорами управління майном чи інвестору за декількома угодами про розподіл продукції податковий номер видається на кожний із зазначених договорів (угод) при взятті їх на облік.

Після зняття з обліку платника податків податковий номер, який надавався органом ДПС, закривається та надалі не використовується.

Отже, облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення податковими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового законодавства.