12 Питання

Поняття модернізації, її зміст та форми.

Модернізація — процес трансформації традиційного в сучасне, перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, міського й індустріального.

Сучасна соціологія розвитку виходить з того, що модернізація – це своєрідний комплекс сукупних суспільно-історичних, державно-правових, морально-психологічних та культурологічних зрушень, до яких відноситься, з одного боку, вивільнення науки, мистецтва, освіти з-під контролю релігії, з іншого – зростання поділу праці й питомої ваги промисловості у соціальному розвитку.

Формы модернизации.

1)Первой ее формой является индустриализация — переход от традиционной культуры к капиталистической. 

2) Вторая форма модернизации — аккультурация. Это такое взаимодействие культур, в результате которого культура одного народа полностью или частично воспринимает культуру другого народа. Этот процесс может быть как добровольным, так и навязанным (своей или чужой властью). Как правило, более развитая культура побеждает в таком взаимодействии. 

3) Третьей формой модернизации является вестернизация — целенаправленное навязывание западной культуры в сочетании с бездумным запросом (модой) на эту культуру, что приводит к потере вестернизируемой стороной своей культурной самобытности, что может вызывать социальный протест, враждебное отношение к западной куль-туре как таковой.

Соціальної модернізацією є утворення відкритого суспільства з активною і мінливою соціальною системою. Це суспільство з’явилося й розвивалося, грунтуючись на ринкових відносинах правової системи, вона ж у свою чергу регулювала відносини власників і демократичної системи, досить неідеальної. Демократія даного суспільства (соціуму) потрібна для можливого і швидкого внесення змін в правилах, що існує в таких умовах, ігри в постійно мінливій обстановці і контролювати їх виконання. Прихильники ж політологічного тлумачення модернізації розглядають її як частину загального процесу модернізації, коли перетворення відбуваються в усіх основних складових соціальної системи ( економічній, правовій, політичній, культурній тощо), але вибір модернізаційного розвитку починається і здійснюється саме у сфері політики, з вияву політичної волі до змін. Також існує так звана економічна модернізація, вона передбачає за собою інтенсифікацію процесу економічного виробництва, що досягається за рахунок зростання диференціації праці, енергетичного обладнання у виробництві, наука перетворюється на економічну (виробничу) силу, йде розвиток ефективного, а головне управління виробництвом.

13 Питання

Поняття модернізації, зміст вестернізації.

Модернізація — процес трансформації традиційного в сучасне, перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, міського й індустріального.

Вестернізація (англ. Westernisation, Westernization) — процес переходу особи, групи осіб чи суспільства вцілому від власної традиційної системи цінностей до системи цінностей Західної цивілізації, які базуються на диктатурі закону, домінуванні індивідуальногонад колективним, перевага приватної власності над общинною та прав людини над її обов'язками.

У 18 — 20 століттях вестернізація виступала синонімом модернізації і глобалізації.

Глобалізація — це процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Основними наслідками цього процесу є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства.

Ототожнення модернізації та вестернізації, намагання перебільшувати універсальність модернізаційних процесів як даних, об’єктивних і неминучих у 50-70-ті роки щодо країн, що звільнилися від колоніальної залежності, та протистояння двох суспільно-політичних систем, привело до невдач модернізаційної стратегії як зовнішньополітичної лінії та скомпрометувало сам термін “модернізація”. Вестернізація - це нав’язування західного способу життя всім народам на тій підставі, що західна цивілізація накопичила досвід науково-технічної революції як досвід виживання.  У повоєнний період принципи вестернізації почали активно реалізуватись у 70-80-ті роки ХХ ст. на основі відомої політики здоганяльної модернізації. Ідеться про політику спрямованого розвитку, яка базувалася на визнанні універсальності західного суспільства і його інституційних, економічних і духовних цінностей, перетворення цих цінностей на своєрідний еталон для всіх народів, що виявляли бажання прискорити власну еволюцію. Формування глобального простору здійснювалося на основі саме цієї політики. У своїй основі політика здоганяльної модернізації реалізується і на пострадянському просторі, серед них і в Україні. Наслідки її очевидні: це не лише економічні суперечності, а й глибокий світоглядний вакуум. Вестернізація призводить до посилення соціальних і національних суперечностей у світі, оскільки спирається на ідею ліквідації національних перегородок в економіці, неминуче залучаючи національні економіки до світового ринку, де перемагає найсильніший унаслідок жорсткої конкурентної боротьби. Ідеться про те, що відомий французький соціолог Раймон Арон висунув поширену зараз на Заході гіпотезу, згідно з якою «держава-нація» перестає бути суб’єктом світової історії, а замість цього на передній план виступають структури (економічні й соціальні), що диктуються потребами світового ринку.  «Експансія західного суспільства і поширення західної культури призвели до того, - наголошував А. Тойнбі, - що всі інші живі цивілізації, відійшли до вестернізованої сфери, яка обіймає весь світ...». Як результат «нині, - резюмує він, - всюдисуще західне суспільство тримає в своїх руках долю всього людства». Намагання Заходу силоміць ідентифікувати себе через механізми відповідної політики А. Тойнбі розглядав як один із симптомів надлому західної цивілізації, її кризи. У ситуації, що утверджується, більшість народів глобального світу вимушені зараховувати себе, за словами іменитого вченого, до категорії «внутрішнього пролетаріату»  Як ми бачимо, вестернізація - суперечливий процес. Поширення раціонального господарювання, досвіду використання високих технологій, розвитку демократичних інститутів супроводжується також поширенням психології гедонізму і моралі «вседозволеності», масової культури, яка ґрунтується на інших цінностях, ніж цінності національних культур. Поєднання зазначених чинників з активною зовнішньою політикою щодо захисту США своїх економічних інтересів різними способами спричиняє проти країн «третього світу» (країн, що розвиваються), процесам модернізації суспільства за західним зразком.