Розмежування понять «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність».

Відомо, що відносно людини використовуються різні терміни та поняття: людина, індивід, індивідуальність, особистість тощо. Розглянемо, яке значення вкладається у кожне з них.

Суттєвим для соціології є розкриття самого поняття “особистість”. Справді, що таке особистість як предмет аналізу? У якому співвідношенні це поняття знаходиться з поняттям “людина”?

Термін «людина» вживається як родове поняття, що вказує на приналежність до людського роду — вищої сходинки розвитку живої природи на нашій планеті. Тобто поняття людини вказує на якісну відмінність людей від тварин, на людину — продукт природи, і служить для характеристики всезагальних, притаманних всім людям якостей і особли­востей, що знаходить свій вияв у назві «homo sapiens», або «людина розумна». Коли народжується дитина, то говорять, що народилась людина як біологічна істота, та не можна сказати, що народилась особистість.

Таким чином, людина – це найзагальніше поняття, родове, яке вказує на біологічну характеристику виду.

Для повноти характеристики людини як соціальної істоти не можна обійти також поняття “індивід”. Індивід розуміється як окрема, конкретна людина, як одиничний представник людського роду і його “першоцеглина” (від лат. індивід – неподільний, кінцевий).

Однак процес біологічного розвитку людини тісним чином пов‘язаний з набуттям значної кількості соціальних властивостей і якостей, які характеризують її як суспільну істоту.

Таким чином, людина, будучи біологічною істотою, в процесі своєї життєдіяльності, виробляє і розвиває в собі безліч соціальних властивостей і якостей, які характеризують її суспільну сутність. Ось чому вона (людина) розглядається в науці як біосоціальна істота. Таким чином, поняття “людина” синтезує (об‘єднує) в собі як біологічні, так і соціальні (суспільні) якості та властивості.

Поняття “особистість” включає в себе тільки соціальні якості і властивості людини, до яких відносяться мова, свідомість, різноманітні звички, які роблять її соціальною істотою. Біологічна характеристика у дане поняття не входить. Властивість бути особистістю пов‘язано не з фізичним буттям, а з її соціальними якостями. Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини і означає сукупність соціальних властивостей та якостей, які виробляються нею прижиттєво. Поняття “особистість” вводиться для виокремлення, підкреслення неприродної (“надприродної”, соціальної) сутності людини, тобто акцент робиться на соціальному началі.

Особистість тим більш значиміша, чим яскравіше і специфічніше виражені в ній ті чи інші риси та якості, в якій мірі її діяльність носить своєрідно-творчий характер. У цьому змісті характеристика понять людина і особистість повинна бути доповнена поняттям індивідуальності.

Індивідуальність характеризує несхожість, своєрідність і відмінність однієї людини від інших. Індивідуальність, як правило, виділяється особливими рисами характеру і темпераменту, своєрідністю творчої діяльності і здібностями. Індивідуальність можна визначити як сукупність рис, які відрізняють одного індивіда від інших, причому відмінності проводяться на різних рівнях – біохімічному, психологічному, соціальному.