17 Мацек й. Табор в гуситском революционном движении. Том 1-2.М.: Изд-во иностранной литературы,

1956.

18 Toman H. Husitske valecnictvi za doby Zizkvy a Prokopovy. Praha, 1898.

19 J. Durdik, Husitske vojenstvi, Praha, 1954, Druhe vydani.

20 Інформація про це розміщена в невеличкій статті цього ж автора: J.Durdik, Husitske velecnictvi a jeho

mezinarodni ohlas. “Mezinarodni ohlas husitstvi”, Praha, 1958.

21 J. Durdik, Poznamky k etapam ve vyvoji husitskych (taborskych) brannych sil. “H.aV”, 2, Praha, 1954.

22 J. Durdik, Kroje, zbroj a zbrane doby predhusitske a husitske, Praha, 1956.

23 J. Durdik, Znajemske puskarstvi v prvni tretine 15 stoleti, “HV”, Praha, 1955.

24 Р. Урбанек, Гуситское военное искусство и Європа, Прага, 1946.

25 R. Urbanek, Lipany a konec polnich vojsk, Praha 1934; Zizkuv sbornik, usporadal R. Urbanek, Praha 1924.

26 O. Frankenberger, Nase velka armada I-III; Jak bula svedena bitva u Lipan? - Vojenski historicky sbornik VI. 2., 1937; Vudcove a vedeni husitskych vojsk, tamtez 1938; J. Macurek, Dejiny narodu ceskego III; J. Pekar, Zizka a jeho doba I-IV; Z.Winter, Dejiny remesel a obhodu v Cechach ve XIV. a XV. stol. Kulturni obraz ceskych mest, I;

K. Konrad, Svoboda a zbrane, Praha 1949; F. Palacky, O valecnem umeni Cechuv v XV. stol., Dilo III, 161-168; K. Titz, Ohlasy husitskeho valecnitctvi v Evrope, Praha 1922. Doplnky ke spisu ''Ohlasy husitskeho valecnitctvi'', Voj. hist sbornik VII, I; H. Toman Husitské válečnictví za dob Žižkovy a Prokopovy, Praha 1898; H. Kuffner, Bitva u Lipan, Sokol českobrodský 1899 (1. vydání); František Šmahel, Husitská revoluce 1-4, UK, vydavatelství Karolinum, Praha 1996.

27 Косенко Л. О. Козаки: Лицарський орден України: Факти. Міфи. Коментарі. - Вид. 2-ге, доопр. / Леонід Косенко. - Х. : ВД “ШКОЛА”, 2013. - 608 с., [8] арк. кол. вкл.

28 Леонтій Войтович. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. . — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича, 2000. — 649 с.

29 Історія української культури. Том 2 (Українська культура XIII — першої половини XVII століть)

КИЇВ — 2001.

30 З вдосконаленням артилерії вежі в фортецях почали змінюватися півкруглими бастеями, бастиліями або

ронделями на яких розташовувалися гармати.

31 Микитишин В. Військова справа в Україні у другій половині XIV – першій половині XV ст. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 20.02.22 – Військова

історія. Львівський регіональний інститут державного управління Української академії державного

управління при Президенті України. – Львів 2003.

32 Кубай І. М. Вплив гуситської революції на інституційні та етнонаціональні процеси в чеських землях

наприкінці XIV -у першій половині XVI ст. : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук: спец. 23.00.02 – політичні інститути та процеси / І. М. Кубай. – Чернівці, 2008.

- 19 с.

33 Palacký F. Dějiny národu českého v Čechach a v Moravě. – D VI.– Praha: Bursíka a Kohout, 1906.– S. 259.

34 Урбанек Р. Гуситское военное искусство и Европа. – Прага: Орбис, 1946. – С. 18.

35 Разин Е. А. История военного искуства VІ- XVI вв. С.- Пб. :ООО «Издательство Полигон»; 1999. -656 с.

36 Там само.-.С489-516.

37 Пузыревскій А. История военного искусства вь Средніе вька( V-XVI стол. ). Часть І-ІІ. С.-Петербургь. 1884.

38 Жарков С. Средневековая пехота в бою. “Эскимо”. 2008г.

39 Там само.-.С359-360.

40 Рубцов Б. Гуситские войны (Великая крестьянская война XV века в Чехии). Государственное издательство

политической литературы. Москва, 1955.

41 Рубцов Б. Подвиги таборитов. Издательство АН СССР. Москва, 1961.

42 Лаптева Л.П. Гуситское движение в Чехии XV века :Учеб.-метод. пособие. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. –

С57-65.

43 Гуситское движение в освещении современников. Источники и материалы для практических занятий /

Сост. и пер. Л.П.Лаптева. Москва, 1992. ; Л.П.Лаптева. Русская историография гуситского движения (40-е

годы XIX в.- 1917 г.). М., Изд-во Моск. Ун-та, 1978. 340с.

44 Ивашын И. Гуситские войны и тобориты / И. П. Ивашын // Исторический журнал. - 1938. - № 2.- С. 87-102.

45 Гусакова Н. Из истории борьбы плебейской оппозиции против феодально-католической реакции в начале

гуситського движения(1419-1422рр.) Минск, «Высшая школа», 1963. 59с.; Руколь Б. Гуситское движение.

Метод. Указания для студентов ІІ курса ист. ун-тов. Москва, Изд-во Моск. ун-та, 1964. 64с.; Бабин А.

Отечественная и зарубежная военная история. Указатель докторских и канд. дессертаций. Москва, 1970.

196с.; История военного искусства. Под общ. ред. д-ра ист. наук проф. полк. А.А. Строкова. Москва,

Воениздат, 1966. 655с.; История военного искусства. Под общ. ред. д-ра воен. наук проф. глав. маршала

бронеианковых войск П. А. Ротмистрова. Т.1-2. Москва, Воениздат,1963.; История войн и военного

искусства . Учебник для слушатилей-офицеров высш. воен.-учеб. заведений Советских Вооруж. Сил. [ Ред.

комис.: Маршал Советского Союза И. Х. Баграмян и др.] Москва , Воениздат, 1970.; Прочко И. История

развития артелерии. С древнейш времен и до конца XIX века. Полигон. Санкт-Петербург 1994.; История

Чехословакии под. ред. Г. Е. Санчука и П. Н. Третьякова. Издательство Академии Наук СССР. Москва,

1956.; Любченков Ю. Н. Все полководцы мира. Древний мир. Среднии века. – Москва: Вече, 2001. – 432.;

та ін..

46 Piotr Marczak. “Wojny husyckie”. Agencja Wydawnicza “Ergos”. Warszawa .

47 Od kamiennego muru po wozy bojowe.

48 Drobne Z., Durdik J., Kroje, zbroj, a zbrane doby predhusitske, a husitske, Praha 1956.

49 Мовою оригіналу: “Geschichte der Kriegskunst im Rahmen der politischen Geschichte, 7

Bd., 1900 – 1936.”

50 Max Jehns “Handbuch einer Gesichichte des Kraiegswesens.”

51 Frantisek Palacky “Gesch. Bohmens”, ІІІ, 2, 67.

52 Папа Пій ІІ ( Еней Сільвій Пікколіміні ) був не тільки сучасником гуситських воєн, але й людиною близькою до кращих знавців цього руху. Він брав участь в Базельському церковному соборі; відомо про його близькі стосунки з кардиналом Чезаріні, який очолював останній хрестовий похід проти гуситів. На прохання Чезаріні воєначальник гуситів Прокоп під час мирних переговорів особисто пояснив йому військову організацію гуситів. Еней Сільвій сам був в Богемії і навіть в таборі, а пізніше особисто спілкувався з ватажками гуситів, які лишилися живими. Більш обізнаного свідка ніж папа — письменник годі пошукати.

53 Пікколоміні про це писав “Військо Жижки було подібне на чотирируке чудовисько, яке несподівано та

швидко захоплює свою здобич, душить її та шматками ковтає”.

54 Wulf M. Die husitische Wagenburg. Berlin, 1889.

55 Меринг Ф. История войн и военного искусства. — Санкт-Петербург: ООО «Издательство Полигон», 1999 -

528 с., ил.

56 Там само.-.С74.

57 J.Durdik, Husitske velecnictvi a jeho mezinarodni ohlas. “Mezinarodni ohlas husitstvi”, Praha, 1958.

58 Bezold F. Geschichte der deutschen Reformation. Berlin, 1886// Рос. пер. Бецольд Ф. История реформации в Германии. Спб., 1900.Т.І-ІІ.

59 Bezold F. Konig Sigmund und die Reichskriege gegen die Husiten. Bd. I-III. Munchen, 1872-1877.

60 Там само Bd. I. S.55; Bd. II. S.82, 100, 117; Bd. III. S.156.

61 Там само Bd. I. S.73; Bd. II. S.101; Bd. III. S. 145.

62 Там само Bd. III. S. 100.

63 Френсіс Дворнік. Словяни в Європейській історії та цивілізації. / Пер. з англ. – К.: Дух і Літера, 2000. - 528с

64 Лаврентий из Бржезовой. Гуситская хроника. Москва,1962.

65 Так назвав цей твір Я. Голл, видавши його в 1877р.

66 Наприклад в “Хроніці Празького університету”, якогось Прокопа — писаря з Праги, який помер в 1482 р.,в “Старих чеських літописах”, в творах Вацлава Гаєка з Лібочан, Прокопа Лупача з Главочова, Даніела Адама з Велеславіна та ін.

67 Geschichtsschreiber der hussitischen Bewegung in Bohmen. I. - В кн.: Fontes Rerum Austricarum, Scriptores. II. Wien, 1856, s.321-527.

68 ''Fontes rerum Bohemicarum. Prameny dejin ceskych'', dil 5, v Praze, 1893, Vavrince z Brezove, Kronika Husitska.

69 Лаврентий из Бржезовой. Гуситская хроника. Москва, 1962.

70 Є декілька видань цього джерела : Stari letopisowe cessti, ed. Palacki F., w Praze, 1829; новіші видання J. Charvata, Praha, 1940. Stare letopisy ceske, ed. Simek., Praha 1937.; Simek F. Stare letopisy ceske z rukopisu Krizovnickeho. Praha, 1959. ; Ze starych letopisu ceskych. Ze starocheskeho originalu prevedli J. Porak a J. Kaspar. Praha, 1980.

71 Наприклад в одному з епізодів, де Еней Сільвій розповідає про стратегію і тактику таборитів, ми дізнаємося про те, що таборити вели активні наступальні дії за допомогою зв'язаних возів, захоплюючи вороже військо невеликими частинами, при цьому рухаючись наперед спланованими фігурами, або про те, як гусити атакували все тими ж зв'язаними возами, спускаючись з крутої гори. А що б трапилося з цим укріпленням якби хоча б один кінь впав? І невже лицарі були настільки безпорадними, і спокійно дивилися на те, як гусити їх частинами відділяють і знищують. А наліз ще декількох цікавих епізодів міститься в Ганса Дельбрюка .

72 Piccolomini Eneas Sylvius. Historia Bohemica. Ed. Schurner de Bopar – dia. Romae, 1475; Kroniky Dwe – Martina Kuthena y Eneasse Sylvia... Vytesstena a dokonana jest Kronika tato w Starem meste Prazskem od M. Danyele Adama Weleslawijna Leta Pene 1585.

73 Kronika Bartoska z Drahonic, “FRB”, dil 5.

74 Hofler K. Geschichtsschreiber der hussitischen Bewegung in Bohmen. II. Wien, 1865; VCLDH, II, s.264-283.

75 Vypsami o mistru Jeronymovi. Kronika o Janu Zizkovi. Podle stareho rukopisu vydal J. Goll. Praha, 1878.

76 Kronika velmi pekna o Janovi Zizkovi celedinu krale Vaclava. Vyd. V. Novotny, Praha 1923; Staroceske vojenske rady. Praha, 1952, s.28-35/

77 K. Hofler: '' Geschichtsschreiber der hussitischen Bewegung'', Wien, 1856-1866.

78 Текст наведений з видання Scriptores Rerum Prussicarum Bd. 3. Leipzig 1866. стр. 430.

79 Ein "Chronicon breve regni Bohemiae saec. XV" // Mittheilungen des Vereines fuer Geschichte der Deutschen in Boehmen, Jahrgang XXXVII. Prag. 1899

80 Popravci kniha panuv z Rozmberka, ed F. Mares, Praha, 1978.

81 J. Macek, Tabor v husitskem revolucnim hnuti, dil I, kapitola 6, Praha, 1952. В рос. видавництві: Й. Мацек, Табор в гуситском революционном движении, том І, гл. 6, Москва, 1956.

82 J. Macek, Nejstarsi husitsky bojovy rad, ''Historie a vojenstvi'', 2, Praha, 1953.

83 Staroceske vojenske rady, Praha, 1952.

84 Їх опубліковано в Naše vojsko, Praha 1946. (Listy Jana Žižky - Smlouva o příměří (1420) Listy Jana Žižky - Manifest určený plzeňskému landfrýdu (1421); Listy Jana Žižky - Domažlickým (1422); Listy Jana Žižky - Vyhlášení obecného smíření (1422); Listy Jana Žižky - List Prachatickým (1422);Listy Jana Žižky - Pozvání na sjezd do Německého Brodu I. (1423); Listy Jana Žižky - Pozvání na sjezd do Německého Brodu II. (1423); Listy Jana Žižky - Žižkův vojenský řád (1423).

85 "История западноевропейской музыки до 1789 года: Учебник" в 2-х тт. Т. 1, М., Музыка, 1983.

86 Там само.

87 Vavrinec z Brezove, Pisen o bitve u Domazlic, Praha, 1951.

88 А точніше це буде звучати так: feudalni armada predhusitskych Cech; organizace, vyzbroj a taktika husitske armady; vozova hradba; zbrane husitskych valek; fortifikace a pevnostni valka.

89 Барельє́ф (фр. bas — низький і фр. relief) — скульптурна композиція, виконана на площині і пов'язана з тлом. Як один з різновидів мистецтва барельєф існує, десь, на межі скульптури, архітектури та образотворчого мистецтва. Що до барельєфів треба зробити одне зауваження, їх ми можемо розглядати як історичне джерела за умови, що вони створені, або з синхронними їх створенню подіями, або незадовго після них.