5. Природне та господарське значення

Ці величезні незграбні тварини, що населяють Крайню Північ, живуть переважно біля берегів і рідко подорожують далеко. Моржі товариські, тримаються сімейними групами (3—6 тварин), що складаються з самця, самиці і дитинчат різного віку. Утворюють берегові і льодові лежбища, на яких може знаходитися до декілька сотень тварин. Моржі мужньо захищають одне одного, а у воді вони є небезпечними супротивниками, оскільки можуть перекинути човен або розбити його іклами. Вони самі рідко нападають на човни. Набагато безпечніше полювати на них на крижинах або суші, куди вони виходять для відпочинку, причому стадо завжди виставляє вартових. Нюх розвинений у моржів добре і вони чують людину на значній відстані, тому до них намагаються наближатися проти вітру. Помітивши небезпеку, вартовий ревом (який у моржів є щось середнім між ревом корови і грубим гавкотом) або поштовхами будить інших і стадо впадає в море. Їжа моржа складається в основному з пластінчатожаберних молюсків, моржі їдять іноді рибу, а також падаль.

Характерні міграції: взимку на південь, влітку на північ. Спаровування і пологи проходять в травні. Вагітність близько 12 міс. Самиця народжує зазвичай 1 дитинча 1 раз в 2 роки. Новонароджені мають довжину тіла 130–140 см і масу 45—68 кг, зуби відсутні, ікла з'являються через 2—3 міс. Відразу після народження можуть плавати. Статевозрілості самиці досягають в 4-5 років, самці в 6-7.

Молюсків моржі викопують з дна застосовуючи величезні ікла. Ікла використовуються також для захисту; крім того, моржі допомагають собі іклами підійматися на крижини або скелі.

Крім людини, вороги моржа — білий ведмідь і, почасти, касатка. Моржі часто страждають від зовнішніх і внутрішніх паразитів.

Виснов0к

Моржі

Спостереження за моржами в зоопарках і подібних установах показали, що вони часто використовують бивні у бійках між собою, особливо в період спаровування. Завдяки тому, що моржі бивнями допомагають собі підійматися на крижини або скелястий берег, вони дістали свою родову назву: " odobenus" по-грецьки означає той, що "ходить зубами" або що "ходить на зубах".

Тюлені

За спостереженнями, Тюлені сплять у воді, оскільки знаходиться в обездвіженном стані досить довго. Ймовірно, до тих пір, поки вистачає кисню в крові. Під час сну Тюлені аквалангісти підпливали до неї впритул, торкалися і навіть перевертали, але тварина продовжувала спати.

Вухасті тюленні

Якщо, приміром, хтось з дитинчат втомиться плисти, то йому нічого не варто забратися на спину кому-небудь з дорослих, щоб спокійнісінько відпочити там. Взагалі, взаємна підтримка і допомога властиві тюлення в дуже великому ступені.

Список використаних літературних джерел

1. Аристов А. А., Барышников Г. Ф., 2001. Млекопитающие фауны России и сопредельных территорий. Хищные и ластоногие. СПб: Наука, 558 с.

2. Гептнер В. Г., Чапский К. К. и др., 1976. Млекопитающие Советского Союза, 2 (3). Ластоногие и зубатые киты. М.: Высшая школа, 718.

3. Морж. 2000. В кн.: Красная книга Российской Федерации. М.: АСТ, с. 658–661.

4. Чернявский Ф. Б., 1984. Млекопитающие крайнего северо-востока Сибири. М.: Наука, 388 с.

5. Настоящие тюлени на сайті Floranimal.ru (рос.)

6. Тюленевые на сайті Мир животных (рос.)

7. Тюленевые на сайті Зооклуб (классификация) (рос.)

8. Phocidae на сайті Animal Diversity Web (англ.)