- •Питання для державної атестації з історії України
- •1. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій.
- •2. Початок політичного етапу визвольного руху на початку XX ст.
- •3. Російська революція 1905-1907 рр. В Україні.
- •4. Політичні зміни в Україні в 1908-1913рр.
- •5. Західноукраїнські землі на початку хх ст.
- •6. Україна в роки Першої світової війни. Воєнні дії на території України.
- •7. Національний рух у Галичині і Наддніпрянській Україні в роки Першої світової війни.
- •8. Формування та бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.
- •9. Початок Української революції, утворення Центральної Ради м. Грушевський, в. Винниченко.
- •0. I Універсал Центральної ради та його історичне значення.
- •11. Проголошення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради.
- •12. Проголошення незалежності унр, передумови та значення.
- •13. Внутрішня та зовнішня політика Української держави за часів п. Скоропадського.
- •14. Україна в 1919-1920 рр. «Воєнний комунізм».
- •15. Проголошення Західноукраїнської Народної республіки. Злука унр і зунр.
- •16. Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр. С. Петлюра.
- •17. Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917-1920 рр.
- •18. Нова економічна політика і особливості її впровадження в Україні.
- •19. Політика «українізації» (коренізації), її наслідки о. Шумський, м. Скрипник.
- •20. Суспільно-політичне життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини в 20-х-30-х рр. Хх ст.
- •21. Культура і духовне життя України в 1917-1920 рр.
- •23. Голодомори в Україні: причини і наслідки.
- •24. Політика суцільної колективізації та розселювання в Україні. Її соціально-економічні наслідки.
- •25. Розвиток культури в 30-ті рр. «Розстріляне» відродження.
- •26. Громадсько-політичне життя в Україні в 30-х рр.
- •27. Об'єднання Західноукраїнських земель в урср та їх радянізація в 1939-1941 рр.
- •28. Нацистський «новий порядок» в Україні в 1941-1944 рр. Голокост.
- •29. Діяльність радянських партизан і оун-упа в роки Другої світової війни.
- •30. Втрати України в роки Другої світової війни. Внесок українців у перемогу над фашизмом.
- •31. Відбудова економіки України після Великої Вітчизняної війни.
- •32. Спроби та наслідки реформування економіки України наприкінці 50-х у першій половині 60-х рр. М. Хрущов.
- •33. Повсякденне життя українців у 1964-1985 рр.
- •34. Культурне життя в Україні у другій половині 40-х-на початку 50-х років.
- •35. Суспільно-політичне життя в Україні в другій половині 50-х на початку 60-х років.
- •36. Радянізація західних областей України у 40-50-х роках.
- •30 Червня 1945 р. У зв'язку з підписанням договору між Чехословаччиною і срср про передачу Закарпатської України до складу урср визначився, в основному, західний кордон сучасної України.
- •37. «Косигінські реформи» та їхні наслідки для України
- •8. Національно-визвольний рух 60-80 років.
- •Опозиційний рух в Україні (1965-1985 рр.)
- •Пожвавлення літературно-мистецького життя України в умовах десталінізації « Шістидесятники ».
- •41. Ідеологізація і русифікація культурного життя в 70-80-ті роки.
- •42. Політична ситуація в Україні 1985-1991рр.
- •43. Прихід до влади м. Горбачова. Розгортання національно-демократичного руху в Україні.
- •44.Проголошення державної незалежності України.
- •45. Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991р.; результати та історичне значення.
- •24 Серпня 1991р. - проголошення Акту незалежності України
- •1 Листопада 1991р. - ухвалення Декларації прав національностей України міжнаціональний конгрес з проблем духовного відродження народів в Одесі
- •1 Грудня 1991р. - Всеукраїнський референдум на підтвердженняАкту незалежності України; вибори президента.
- •46. Загострення екологічних проблем у 70-80 - х роках. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •47. Декларація про державний суверенітет України та ї історичне значення.
- •Структура і основний зміст декларації
- •Із резолюції мітингів українських студентів 12 жовтня 1990р. Ум. Києві:
- •Із постанови Верховної Ради Української pcp «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990року», 17 жовтня 1990р. :
- •48. Спроба державного перевороту в срср 19 серпня 1991 року.
- •49. Прийняття Конституції України (1996 р).
- •50. Проблеми політичного життя України в другій половині 90-х років хх ст. - на початку ххi ст.
- •51. Пошуки шляхів стабілізації на початку ххi ст. Здійснення аграрної реформи.
- •52. Кроки української економіки до інтеграції у європейський та світовий економічний простір.
- •53. Модернізація національної системи освіти на початку ххi ст.
- •54. Основні тенденції розвитку науки на початку ххi ст. В Україні.
- •55. Екологічні проблеми та пошуки шляхів покращення стану навколишнього середовища наприкінці хх - на початку ххi ст.
- •56. Основні чинники та особливості релігійного життя України в умовах незалежності.
- •57. Основні принципи зовнішньої політики незалежної України. Ядерне роззброєння.
- •58. Україна в міжнародних організаціях. Кінець хх- поч. Ххi ст.
- •59. Пошуки зовнішньополітичних орієнтирів наприкінці хх - на початку ххi ст.
- •60. Основні чинники та особливості розвитку культури в Україні.
8. Формування та бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.
1. Створення легіону УСС. Перспективи його розвитку.
2. Участь УСС у боях з російською армією.
3. Бойовий шлях УСС після революції в Росії.
4. Військові старшини УСС .
Січові стрільці—військові регулярні частини, сформовані на західноукраїнських землях на початку Першої світової війни у складі австро-угорської армії. Ядро Січових стрільців склали активісти довоєнного січового, сокільського і пластового рухів.
У серпні 1914 р. Головна Українська Рада ( ГУР) створила Центральну Бойову Раду, яка звернулась до уряду Австро-Угорщини з проханням дозволити сформувати з числа добровольців, які не підлягали мобілізації, легіон Українських Січових Стрільців (УСС).
Галицькі політики вбачали в УСС зародок майбутньої української армії. Австрійський уряд, з одного боку був зацікавлений у створенні додаткової військової одиниці. А з іншого - турбували плани українських політиків.
Добровільно в український підрозділ записалися у серпні 1914 р. майже 28 тис. молодих галичан. Серед них було чимало представників інтелігенції, студентів. Австрійський уряд дозволив сформувати український легіон УСС у складі 2.5 тис. вояків. Але озброєні вони були лише легкою зброєю застарілих зразків, артилерійська підтримка була відсутня. 4 вересня 1914 р. легіон УСС відбув до Мукачевого. Його поділили на 10 сотень, зведених у два курені і один півкурінь, якими командували В. Волошин та Г. Коссак. Загальне керівництво здійснював М. Галущинський. Восени 1914 р. - навесні 1915 р. стрільці воювали в Карпатах.
Протягом березня - квітня 1915 р. Січові стрільці вели запеклі бої за гору Маківка, що була ключовим пунктом австрійської оборони. Гору стрільці зуміли втримати, хоча вона декілька разів переходила з рук в руки. Стрільці показали себе однією з найбільш боєздатних частий австрійської армії.
У травні 1915 р. австро-німецька армія прорвала російський фронт під Горлицями і опинилися на берегах р. Золота Липа; від липня до пізньої осені 1915 р. вони брали активну участь у бойових операціях між річками Серет і Стрипа. Ослаблений боями стрілецький полк (утворений у 1915 p.). відвели у тил. Там його забезпечили новим озброєнням і поліпшеним постачанням.
Улітку 1916 р. російська армія під командуванням генерала О. Брусилова здійснила прорив. Полк УСС відійшов під Бережани і закріпився в районі гори Лисоні. Він нараховував у той час 47 старшин і 1685 стрільців. Як це вже не раз було, австрійське командування прикрило Січовими стрільцями найбільш важливу ділянку - залізничний і мурований шлях Підгайці - Бережани. З 12 серпня стрільці вели бої з передовими частинами російської армії. Лисоня переходила кілька разів із рук в руки. У бою полягли десятки старшин і стрільців полку. Багато вояків було захоплено в полон. 29 вересня російські війська втретє розпочали штурм лінії оборони австрійців у районі гори Лисоні. Бій тривав три дні. Оточені ворогом, галицькі стрільці трималися стійко, але переважаючі сили росіян зламати їх опір. Лише мала частина полку УСС пробилася до Бережан. Боєздатними залишилися всього 150 стрільців і 16 старшин. Загинуло майже 700 бійців.
Біля тисячі стрільців, що потрапили у російський полон, буди відправлені у полон для військовополонених. Восени 1916 р, залишки полку УСС були відведені для поповнення і відпочинку на Волинь. Там січовики організували 46 початкових шкіл, у яких самі вчителювали.
Вояки УСС мали свою бібліотеку, стрілецький хор під керівництвом талановитого композитора Михайла Гайворонського. Мали вони і пресову квартиру, де плідно працювали Антін Лотоцький, Лев Лепкий, Андрій Баб'юк та інші талановиті письменники, журналісти, мінні.
На фронт стрільці повернулися лише 17 лютого 191 7 p. і тут дізналися про революційні події у Наддніпрянській Україні. На початку липня 1917 р. було відновлено шість полків УСС під командуванням Мирона Тарнавського. Вони вступили у бій на Бережанщині, два дні штурмували містечко Козову і оволоділи ним. Після укладення Берестейського мирного договору між Центральною Радою і країнами Четверного союзу в 1918 р. полк Січових стрільців
у складі австрійських військ вступив на територію України, брав участь у боях із радянськими військами. У жовтні того ж року вони були виведені в Західну Україну. У Галичині формування Січових Стрільців стали головною військовою підпорою уряду ЗУНР.
Січові Стрільці, які під час Першої світової війни потрапили до російського полону і перебували в Україні, стали основою Першого куреня Січових Стрільців, який служив УЦР та урядові УHP (перший командир Г. Лисенко). Від січня 1918 р. незмінним командиром формувань Січових Стрільців був Євген Коновалець, начальником штабу — Андрій Мельник. Після приходу до влади гетьмана П. Скоропадського Січові Стрільці відмовилися перейти на службу до нього і були розформовані. У серпні 1918 р. відтворені у вигляді окремого загону, який став ударною силою Директорії у повстанні проти гетьмана. Тоді чисельність Січових Стрільців зросла до розмірів корпусу, який брав участь у боях з радянськими та польськими військами.
Після поразки ЗУНР та УНР багато січовиків було ув'язнено польською владою, інші емігрували. Із середовища січовиків вийшло немало західноукраїнських політиків, письменників, журналістів.