- •Питання для державної атестації з історії України
- •1. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій.
- •2. Початок політичного етапу визвольного руху на початку XX ст.
- •3. Російська революція 1905-1907 рр. В Україні.
- •4. Політичні зміни в Україні в 1908-1913рр.
- •5. Західноукраїнські землі на початку хх ст.
- •6. Україна в роки Першої світової війни. Воєнні дії на території України.
- •7. Національний рух у Галичині і Наддніпрянській Україні в роки Першої світової війни.
- •8. Формування та бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.
- •9. Початок Української революції, утворення Центральної Ради м. Грушевський, в. Винниченко.
- •0. I Універсал Центральної ради та його історичне значення.
- •11. Проголошення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради.
- •12. Проголошення незалежності унр, передумови та значення.
- •13. Внутрішня та зовнішня політика Української держави за часів п. Скоропадського.
- •14. Україна в 1919-1920 рр. «Воєнний комунізм».
- •15. Проголошення Західноукраїнської Народної республіки. Злука унр і зунр.
- •16. Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр. С. Петлюра.
- •17. Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917-1920 рр.
- •18. Нова економічна політика і особливості її впровадження в Україні.
- •19. Політика «українізації» (коренізації), її наслідки о. Шумський, м. Скрипник.
- •20. Суспільно-політичне життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини в 20-х-30-х рр. Хх ст.
- •21. Культура і духовне життя України в 1917-1920 рр.
- •23. Голодомори в Україні: причини і наслідки.
- •24. Політика суцільної колективізації та розселювання в Україні. Її соціально-економічні наслідки.
- •25. Розвиток культури в 30-ті рр. «Розстріляне» відродження.
- •26. Громадсько-політичне життя в Україні в 30-х рр.
- •27. Об'єднання Західноукраїнських земель в урср та їх радянізація в 1939-1941 рр.
- •28. Нацистський «новий порядок» в Україні в 1941-1944 рр. Голокост.
- •29. Діяльність радянських партизан і оун-упа в роки Другої світової війни.
- •30. Втрати України в роки Другої світової війни. Внесок українців у перемогу над фашизмом.
- •31. Відбудова економіки України після Великої Вітчизняної війни.
- •32. Спроби та наслідки реформування економіки України наприкінці 50-х у першій половині 60-х рр. М. Хрущов.
- •33. Повсякденне життя українців у 1964-1985 рр.
- •34. Культурне життя в Україні у другій половині 40-х-на початку 50-х років.
- •35. Суспільно-політичне життя в Україні в другій половині 50-х на початку 60-х років.
- •36. Радянізація західних областей України у 40-50-х роках.
- •30 Червня 1945 р. У зв'язку з підписанням договору між Чехословаччиною і срср про передачу Закарпатської України до складу урср визначився, в основному, західний кордон сучасної України.
- •37. «Косигінські реформи» та їхні наслідки для України
- •8. Національно-визвольний рух 60-80 років.
- •Опозиційний рух в Україні (1965-1985 рр.)
- •Пожвавлення літературно-мистецького життя України в умовах десталінізації « Шістидесятники ».
- •41. Ідеологізація і русифікація культурного життя в 70-80-ті роки.
- •42. Політична ситуація в Україні 1985-1991рр.
- •43. Прихід до влади м. Горбачова. Розгортання національно-демократичного руху в Україні.
- •44.Проголошення державної незалежності України.
- •45. Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991р.; результати та історичне значення.
- •24 Серпня 1991р. - проголошення Акту незалежності України
- •1 Листопада 1991р. - ухвалення Декларації прав національностей України міжнаціональний конгрес з проблем духовного відродження народів в Одесі
- •1 Грудня 1991р. - Всеукраїнський референдум на підтвердженняАкту незалежності України; вибори президента.
- •46. Загострення екологічних проблем у 70-80 - х роках. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •47. Декларація про державний суверенітет України та ї історичне значення.
- •Структура і основний зміст декларації
- •Із резолюції мітингів українських студентів 12 жовтня 1990р. Ум. Києві:
- •Із постанови Верховної Ради Української pcp «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990року», 17 жовтня 1990р. :
- •48. Спроба державного перевороту в срср 19 серпня 1991 року.
- •49. Прийняття Конституції України (1996 р).
- •50. Проблеми політичного життя України в другій половині 90-х років хх ст. - на початку ххi ст.
- •51. Пошуки шляхів стабілізації на початку ххi ст. Здійснення аграрної реформи.
- •52. Кроки української економіки до інтеграції у європейський та світовий економічний простір.
- •53. Модернізація національної системи освіти на початку ххi ст.
- •54. Основні тенденції розвитку науки на початку ххi ст. В Україні.
- •55. Екологічні проблеми та пошуки шляхів покращення стану навколишнього середовища наприкінці хх - на початку ххi ст.
- •56. Основні чинники та особливості релігійного життя України в умовах незалежності.
- •57. Основні принципи зовнішньої політики незалежної України. Ядерне роззброєння.
- •58. Україна в міжнародних організаціях. Кінець хх- поч. Ххi ст.
- •59. Пошуки зовнішньополітичних орієнтирів наприкінці хх - на початку ххi ст.
- •60. Основні чинники та особливості розвитку культури в Україні.
60. Основні чинники та особливості розвитку культури в Україні.
Кінець ХХ поч. ХХI ст.
Лібералізація суспільного життя за часів «перебудови» сприяла утвердженню принципів демократії в галузі культури, відкрила можливості для відродження духовного життя українського народу. Поступово зменшувався контроль компартійного апарату за ідейною, класовою спрямованістю творів культури і мистецтва, освітою і культурно-просвітницькою роботою.
За таких умов до процесів демократизації духовного життя стала актив но долучатися українська інтелігенція. Гострі проблеми сучасності публічно обговорювались українськими науковцями й письменниками, викривалися злочини сталінщини, лунали вимоги щодо реабілітації жертв тоталітарного режиму. У 1990 р. Спілка письменників України та історико-просвітницьке товариство «Меморіал» отримали дозвіл на ознайомлення з судовими спра вами репресованих письменників, розпочалася підготовка до видання збірки про українських вчених і письменників – жертв сталінських репресій. Одночасно відроджене товариство « Просвіта » і Спілка письменників України гостро поставили питання про стан української мови, про наслідки багатолітньої русифікації українського народу.
Тиск національно-демократичних сил змушував владу до певних кроків у напрямі задоволення національно-духовних потреб українського народу й національних меншин. До того ж, компартійна номенклатура, яка взяла курс на суверенізацію України з метою позбутися контролю з боку Москви та зміцнити свою владу, намагалася використати мовну проблему у власних політичних цілях.
У жовтні 1989 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про мови Українській PCP», який юридично закріплював державний статус української мови і гарантував рівноправність мов усіх народів, що проживали території республіки. Однак механізмів контролю за виконанням закону законодавці не передбачили.
Зверніться до джерел
Із Закону УРСР «Про мови в Українській PCP», 1989 p.:
«...Відповідно до Конституції Української PCP державною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки є українська мова. ... Українська PCP створює необхідні умови для розвитку і використання мов інших національностей в республіці...
Мовами міжнаціонального спілкування в Українській PCP є українська, російська та інші мови.
Службові особи державних, партійних, громадських органів, установ і організацій винні володіти українською і російською мовами, а в разі необхідності — й іншою на пальною мовою в обсязі, необхідному для виконання службових обов'язків...
Вільний вибір мови навчання є невід'ємним правом громадян Української РСР. Українська PCP гарантує кожній дитині право на виховання і одержання освіти національною мовою...
В Українській PCP навчальна і виховна робота в загальноосвітніх школах ведеться українською мовою.
У місцях компактного проживання громадян інших національностей можуть створюватись загальноосвітні школи, навчальна і виховна робота в яких ведеться національною або іншою мовою».
Після прийняття Закону «Про мови в Українській PCP» поступово, сам перед у сільській місцевості, розширилася мережа україномовних шкіл. У 1993 р. в них навчалося 60 % всіх учнів країни. Дуже повільно відбувалося переведення на українську мову діловодства в організаціях і установах.
Спостерігалося небажання багатьох представників правлячої еліти втілювати в життя Закон «Про мови ...», що гальмувало процес національно-культурного відродження українського народу. Часто мовна проблема Україні ставала розмінною монетою в політичній боротьбі.
Зверніться до джерел
Із статті заслуженого діяча науки і техніки України Ю. Жука про державну м 2005 р.:
Державна мова — це інструмент злагоди, єднання всіх громадян держави навколо загальнодержавних проблем, це інструмент добробуту й захисту інтересів громадян держави... Знати державну мову, шанувати і захищати її — життєва необхідність для кожного громадянина України тому, що мова обслуговує потужний ринок інформації інтелектуальних товарів, вартість яких вже зрівнялася з вартістю всіх інших товарів (літаків, вагонів, зерна тощо). Якщо суспільство не користується в повному обсязі державною мовою, воно зазнає колосальних економічних, політичних, духовних та інтелектуальних втрат...». /
Після здобуття Україною незалежності з метою правової та фінансової підтримки культури на початку 1992 р. Верховна Рада прийняла «Основи законодавства України про культуру».
Зверніться до джерел
Із Основ законодавства України про культуру, 1992 р.:
«Основними принципами культурної політики в Україні є: визнання культури як одного із головних чинників самобутності української нації та національних меншин, які проживають на території України; утвердження гуманістичних ; ідей, високих моральних засад у суспільному житті, орієнтація як на національні, так і на загальнолюдські цінності, визнання їх пріоритетності над політичними і класовими інтересами;... гарантування свободи творчої діяльності, невтручання у творчий процес з боку держави, політичних партій та інших громадських об'єднань; рівність прав і можливостей громадян незалежно від соціального стану та національної приналежності у створенні, використанні та поширенні культурних цінностей; доступність культурних цінностей, усіх видів культурних послуг та культурної діяльності для кожного громадянина; забезпечення умов для творчого розвитку особистості, підвищення культурного рівня та естетичного виховання громадян,...».
Відповідно до закону на розвиток культури виділялося 8 % від національного прибутку. Однак економічна криза не давала змоги належним чином задовольняти потреби культурного розвитку. Звільнившись від ідеологічного тиску, українська культура опинилась у залежності від джерел фінансування, адже в умовах ринкової економіки держава була не в змозі виділяти необхідні кошти на підтримку української мови, літератури й культури у цілому.
11