Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
pitannya_z_istoriyi_kab_6_II_kurs.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.14 Mб
Скачать

45. Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991р.; результати та історичне значення.

1. Передумови референдуму.

2. Підготовка до проведення референдуму та виборів першого Президента.

3. Результати референдуму. Обрання Л. Кравчука президентом України.

  • Серпень 1991р. - провал комуністичного путчу в Москві

  • 24 Серпня 1991р. - проголошення Акту незалежності України

  • 1 Листопада 1991р. - ухвалення Декларації прав національностей України міжнаціональний конгрес з проблем духовного відро­дження народів в Одесі

  • 1 Грудня 1991р. - Всеукраїнський референдум на підтвердженняАкту незалежності України; вибори президента.

Після провалу путчу в Москві в серпні 1991 р. склалася нова політична ситуація. Компартія розвалювалася, силові структури, втративши керівництво, розгубилися. За цих умов Верховна Рада УРСР 24 серпня 1991 року проголо­сила Акт незалежності України. Цей історичний документ закріплював незале­жність України, проголошував неподільність і недоторканність її території і вка­зував, що віднині в Україні є чинними лише Конституція України та її закони.

Згідно з чинним законодавством, питання про реалізацію права наро­ду України на самовизначення виходило за межі компетенції Верховної Ради і мало вирішуватися лише всеукраїнським референдумом. Тому було прийнято ще й постанову Верховної Ради «Про проголошення незалежності України». Нею передбачалося провести 1 грудня 1991 року всеукраїнський референдум на підтвердження Акту проголошення незалежності України.

Поступово світ призвичаювався до існування самостійної Української держа­ви. Але повне її визнання провідні країни відклали до референдуму на підтверджен­ня Акту про незалежність і виборів президента, що мали відбутися 1.12.1991 р.

Проголошення незалежності України призвело до загострення відносин між ре­спублікою і деякими політичними колами Росії, залишками центральних структур колишнього центру. З урядових кіл РРФСР стали лунати заяви про можливість пере­гляду кордонів з Україною, якщо вона не погодиться на відновлення нової союзної держави. У центральних виданнях, на радіо і телебаченні розгорнулася антиукраїнська кампанія. Це викликало обурення більшості населення республіки, але стимулювало сепаратистські тенденції в Криму, деяких південних та східних областях України.

За таких умов з'явилися на світ тексти союзного договору, тепер уже як конфедеративного Союзу Суверенних Держав (ССД). Його підписання М. Горбачов проголосив можливим уже наприкінці 1991 р.

Керівництво України, відбиваючи настрої населення, відмовилося від участі у формуванні нового союзу. Це викликало роздратування Москви. Пре­зидент М. Горбачов неодноразово заявляв, що він «не уявляє собі Союзу без України». Більше того, як і свого часу щодо держав Прибалтики, на адресу України полетіли застереження і погрози про можливі катастрофічні наслідки відмови республіки увійти до нового союзного утворення. Але, як це бувало й раніше, цей тиск центру привів до протилежних наслідків.

Провал путчу і проголошення незалежності України створили принципово нову ситуацію в розстановці політичних сил. Тепер і опозиція, і основний канди­дат партійного і державного апарату на посаду президента Л. Кравчук виступали за незалежність. Ухвалення Верховною Радою 1 листопада 1991 р. Декларації прав національностей України, проведення 16-17 листопада цього ж року в Одесі міжнаціонального конгресу з проблем духовного відродження народів, які жи­вуть в Україні, також сприяли створенню консенсусу в українському суспільстві.

Кандидатами у Президенти були: Голова Верховної Ради України Л. Кравчук, голова Львівської обласної Ради В. Чорновіл, голова УРП Л. Лук'яненко, керівник Народної Ради в парламенті України академік І. Юхновський, голова Української народної партії Л. Табурянський, міністр сільського господарства О. Ткаченко (на останньому етапі боротьби зняв свою кандидатуру і закликав виборців голосувати за Л. Кравчука). Незважаючи на істотні відмінності в їхніх програмах, усі кандида­ти стояли на платформі проголошення незалежності України, закликали громадян підтвердити на республіканському референдумі 1.12. 1991 р. це доленосне рішення Верховної Ради. У ході передвиборної боротьби усі кандидати виступали проти участі України у відновленні нового союзного об'єднання.

1 грудня 1991 р. — день проведення референдуму і виборів першого президента — увійде в історію України як одна з найсвітліших подій, день національної гідності її народу. 1 грудня 1991 р. на виборчі дільниці прийшло близько 32 млн. громадян. На питання в бюлетені для голосування на всеукра­їнському референдумі «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» 90,32% виборців відповіли: «Так, підтверджую». Український народ недвозначно продемонстрував свою волю, і не може бути у цілому світі нічого вищого за цю волю. За ходом референдуму спостерігали представники державних органів, політичних партій і рухів, держав колишнього СРСР і зарубіжних країн, міжнародних організацій, українські та іноземні журналісти.

Воля народу була виявлена однозначно. Головні причини такої одностайно­сті — віковічне прагнення народу України до незалежного життя, фактичний розпад очолюваного Горбачовим СРСР, певна стабільність на фоні інших респу­блік українського товарного ринку, прагнення владних прокомуністичних сил зберегти позиції в Україні за умов зростаючого наступу антикомунізму з Москви.

Декларація про державний суверенітет України проголосила принцип по­ділу влади в республіці на законодавчу, виконавчу і судову. Отже, система поєд­нання законодавчої та виконавчої функцій Радами народних депутатів вичер­пала себе і мала бути замінена іншою. 5.07.1991 р. Верховна Рада УРСР при­йняла закони щодо запровадження президентства у республіці. 1 грудня бли­зько 32 млн громадян (84% внесених у списки) взяли участь у виборах, Леонід Кравчук отримав майже 20 млн. голосів (62%) і став першим всенародно обраним Президентом України.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]