Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
pitannya_z_istoriyi_kab_6_II_kurs.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.14 Mб
Скачать

26. Громадсько-політичне життя в Україні в 30-х рр.

1. Більшовицький терор та його політична мета.

2.Процес над СВУ. Нищення національної інтелігенції.

3.Поширеннятероруна верхівку армії та партії.

4. Наслідки терору для України.

Головною метою сталінського терору в Україні в 30-х роках було прагнення радянської влади:

> придушити рух за самоутвердження української нації;

> не допустити формування міцної опозиції режиму.

Адміністративно-командна система вирішила обмежити вільний вияв ду­мок і суджень, посилити почуття страху перед жахливими розправами.

Тоталітарний режим обвинувачував в усіх негараздах «ворогів народу», «агентів імперіалізму», жорстоко розправляючись з ними за фальшивими об­винуваченнями. У 1928 р. була сфабрикована так звана «Шахтинська справа» над інженерно-технічними працівниками Донбасу. Сталін використав цю справу для обгрунтування необхідності боротьби з ворогами, які перешкоджа­ють соціалістичному будівництву.

В Україні каральні органи ОДПУ-НКВС робили свою чорну справу. У 1930 р. розпочався сумнозвісний процес міфічної «Спілки визволення України». 40 осіб, серед яких були відомі вчені, були засуджені і пізніше загинули. В Україні було ліквідовано УАПЦ на чолі з митрополитом Липківським. Єпископат і кілька тисяч священиків було знищено. Також відбувся процес над «підпільною трудовою селянською партією». У 1931 р. заарешту­вали М. Грушевського, а установи, якими він керував, розігнали.

Після загадкового вбивства С.Кірова (1 грудня 1934р.) запровадили Надзвичайні комісії військової колегії Верховного Суду СРСР («трійки») — органи позасудових репресій. У грудні на процесі «Українського центру біло-гвардійців-терористів» засудили і розстріляли 28 осіб, переважно письменників і діячів культури ( Григорій Косинка, Дмитро Фальківський, Кость Буревій та ін.)

У 1935 було проголошено про викриття « Всеукраїнського боротьбистського центру» та інших « антирадянських організацій». 1936р. були сфабриковані справи « Українсько – троцького центру», «Соціал- демократичної партії України» тощо.

У 30-ті роки було заарештовано і знищено більше половини членів і кандидатів у члени Спілки письменників України.

Кілька сотень кобзарів були скликанні на з’їзд, де їх усіх заарештували і розстріляли.

У 1937- 1938трр. Терор набув всеохоплюючих і масових форм. Саме в цей період нищівного удару зазнали військові кадри: Було репресовано біля 40 тис. офіцерів Червоної Армії. Серед розстріляних – командуючі військами Київського та Харківського військових округів Йона Якір та Іван Дубовий, відомі воєначальники Б. Думенко, І. Гаркавий, Є. Коптюх, І. Федько, В. Примаков, Д. Шмідт та інші.

У 1937-1938 була ліквідована майже вся верхівка ЦК КП(б)У і уряду УРСР: Емануїл Квірінг, Християн Раковський, Панас Любченко та ін.. Подібна доля спіткала і Першого секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора і колишнього голову Раднаркому В. Чубая. З 11 членів Політбою загинуло 10, з 5 кандидатів у члени Політбою- 4 , з 9 членів Оргбюро- усі.

З 1938р. коли партійну організацію України очолив Микита Хрущов, усіх репресованих засуджували до розстрілу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]