- •Питання для державної атестації з історії України
- •1. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій.
- •2. Початок політичного етапу визвольного руху на початку XX ст.
- •3. Російська революція 1905-1907 рр. В Україні.
- •4. Політичні зміни в Україні в 1908-1913рр.
- •5. Західноукраїнські землі на початку хх ст.
- •6. Україна в роки Першої світової війни. Воєнні дії на території України.
- •7. Національний рух у Галичині і Наддніпрянській Україні в роки Першої світової війни.
- •8. Формування та бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.
- •9. Початок Української революції, утворення Центральної Ради м. Грушевський, в. Винниченко.
- •0. I Універсал Центральної ради та його історичне значення.
- •11. Проголошення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради.
- •12. Проголошення незалежності унр, передумови та значення.
- •13. Внутрішня та зовнішня політика Української держави за часів п. Скоропадського.
- •14. Україна в 1919-1920 рр. «Воєнний комунізм».
- •15. Проголошення Західноукраїнської Народної республіки. Злука унр і зунр.
- •16. Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр. С. Петлюра.
- •17. Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917-1920 рр.
- •18. Нова економічна політика і особливості її впровадження в Україні.
- •19. Політика «українізації» (коренізації), її наслідки о. Шумський, м. Скрипник.
- •20. Суспільно-політичне життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини в 20-х-30-х рр. Хх ст.
- •21. Культура і духовне життя України в 1917-1920 рр.
- •23. Голодомори в Україні: причини і наслідки.
- •24. Політика суцільної колективізації та розселювання в Україні. Її соціально-економічні наслідки.
- •25. Розвиток культури в 30-ті рр. «Розстріляне» відродження.
- •26. Громадсько-політичне життя в Україні в 30-х рр.
- •27. Об'єднання Західноукраїнських земель в урср та їх радянізація в 1939-1941 рр.
- •28. Нацистський «новий порядок» в Україні в 1941-1944 рр. Голокост.
- •29. Діяльність радянських партизан і оун-упа в роки Другої світової війни.
- •30. Втрати України в роки Другої світової війни. Внесок українців у перемогу над фашизмом.
- •31. Відбудова економіки України після Великої Вітчизняної війни.
- •32. Спроби та наслідки реформування економіки України наприкінці 50-х у першій половині 60-х рр. М. Хрущов.
- •33. Повсякденне життя українців у 1964-1985 рр.
- •34. Культурне життя в Україні у другій половині 40-х-на початку 50-х років.
- •35. Суспільно-політичне життя в Україні в другій половині 50-х на початку 60-х років.
- •36. Радянізація західних областей України у 40-50-х роках.
- •30 Червня 1945 р. У зв'язку з підписанням договору між Чехословаччиною і срср про передачу Закарпатської України до складу урср визначився, в основному, західний кордон сучасної України.
- •37. «Косигінські реформи» та їхні наслідки для України
- •8. Національно-визвольний рух 60-80 років.
- •Опозиційний рух в Україні (1965-1985 рр.)
- •Пожвавлення літературно-мистецького життя України в умовах десталінізації « Шістидесятники ».
- •41. Ідеологізація і русифікація культурного життя в 70-80-ті роки.
- •42. Політична ситуація в Україні 1985-1991рр.
- •43. Прихід до влади м. Горбачова. Розгортання національно-демократичного руху в Україні.
- •44.Проголошення державної незалежності України.
- •45. Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991р.; результати та історичне значення.
- •24 Серпня 1991р. - проголошення Акту незалежності України
- •1 Листопада 1991р. - ухвалення Декларації прав національностей України міжнаціональний конгрес з проблем духовного відродження народів в Одесі
- •1 Грудня 1991р. - Всеукраїнський референдум на підтвердженняАкту незалежності України; вибори президента.
- •46. Загострення екологічних проблем у 70-80 - х роках. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •47. Декларація про державний суверенітет України та ї історичне значення.
- •Структура і основний зміст декларації
- •Із резолюції мітингів українських студентів 12 жовтня 1990р. Ум. Києві:
- •Із постанови Верховної Ради Української pcp «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990року», 17 жовтня 1990р. :
- •48. Спроба державного перевороту в срср 19 серпня 1991 року.
- •49. Прийняття Конституції України (1996 р).
- •50. Проблеми політичного життя України в другій половині 90-х років хх ст. - на початку ххi ст.
- •51. Пошуки шляхів стабілізації на початку ххi ст. Здійснення аграрної реформи.
- •52. Кроки української економіки до інтеграції у європейський та світовий економічний простір.
- •53. Модернізація національної системи освіти на початку ххi ст.
- •54. Основні тенденції розвитку науки на початку ххi ст. В Україні.
- •55. Екологічні проблеми та пошуки шляхів покращення стану навколишнього середовища наприкінці хх - на початку ххi ст.
- •56. Основні чинники та особливості релігійного життя України в умовах незалежності.
- •57. Основні принципи зовнішньої політики незалежної України. Ядерне роззброєння.
- •58. Україна в міжнародних організаціях. Кінець хх- поч. Ххi ст.
- •59. Пошуки зовнішньополітичних орієнтирів наприкінці хх - на початку ххi ст.
- •60. Основні чинники та особливості розвитку культури в Україні.
17. Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917-1920 рр.
1. Історичне значення національної революції.
2. Уроки боротьби за українську державність.
Боротьба за державну незалежність України носила як мирний, так і військовий характер. У цей період було проголошено державну незалежність України в ході національно-демократичної революції, після чого почалася боротьба за збереження цієї незалежності. Під час війни 1918-1920 рр. розв'язувались такі основні питання: чи бути Україні незалежною державою, чи матиме ця держава демократичний устрій.
Державна незалежність була втрачена. Боротьба за українську державність закінчилась поразкою. Але поряд із втратами вона принесли українцям певні здобутки і уроки.
По-перше, особливо активними в боротьбі проти незалежності України були два її найближчих сусіди — Росія і Польща. Уряди цих країн робили все, щоб не допустити визволення українських земель. У боротьбу проти України включились і країни Антанти, що додатково ускладнило ситуацію. Це були зовнішні причини втрати державної незалежності Україною.
По-друге, державотворенню заважали і внутрішні причини. У національно-визвольному таборі не було єдності й одностайності. Боротьбу за незалежність очолила нечисленна українська інтелігенція (складала лише 2-3% населення). Пролетаріат і селянство були обмануті обіцянками більшовиків. Тому слід врахувати недостатню соціальну базу державотворення та численні помилки керівництва.
Українські державотворці виявились розколотими у розв'язанні питань про державний, політичний і соціально-економічний устрій України. З питань державотворення точилася боротьба між федералістами, автономістами і прихильниками цілковитої незалежності та суверенітету України. Серед самостійників були республіканці, монархісти (гетьманці), прихильники радянського устрою. Вони мали також різні погляди на майбутнє і в соціально-економічній сфері (одні стояли на ліберальних позиціях, інші на соціалістичних, анархістських тощо).
Становленню національної держави великою мірою заважав хаос, що панував в Україні у 1917-1920 рр. У багатьох місцевостях утворюються самопроголошені «республіки».
Боротьба за українську незалежність не була марною. Вона має велике історичне значення. Протягом 1917-1920 рр. в Україні існувала самостійна держава. Цим самим український народ продемонстрував своє прагнення до самостійного існування. Він побачив, що тільки у власній державі можна здобути краще життя для кожного і процвітання України в цілому. Підтверджувалися слова Т. Шевченка «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля».
Боротьба за незалежність (1917-1920 рр.) стала прикладом для наслідування наступних поколінь українців. Наслідком цих подій стало проголошення державної незалежності України в 1991 р.
18. Нова економічна політика і особливості її впровадження в Україні.
Неп (нова економічна політика) — політика, заснована на ринкових відносинах, різних формах власності й економічних методах керування народним господарством. Рішення про її проведення було прийняте на X з'їзді РКП(б) (березень 1921 р.). Неп розглядали як перехідну форму від капіталізму до соціалізму.
Необхідність заміни політики воєнного комунізму новою економічною політикою була обумовлена станом у країні, що виявився:
у економічній кризі (повна руїна, параліч економіки, інфляція);
внутрішньополітичній кризі (селянські заворушення, повстання кронштадтських матросів навесні 1921 р.);
кризі всередині керівної партії РКП(б).
Неп базувався на концепції переходу до соціалізму через державний капіталізм. Основні принципи непу:
державна монополія у торгівлі;
державна власність на великі та орендні підприємства;
госпрозрахунок у промисловості;
гальмування розвитку великих індивідуальних господарств на селі тощо.
Неп приніс такі зміни у сільське господарство:
продрозкладка була замінена на продподаток, розмір якого, вдвічі менший за продрозкладку, був заздалегідь відомий селянинові, що посилювало його зацікавленість у підвищенні продуктивності свого господарства;
селяни здобули можливість продавати лишки своєї продукції через кооперативні організації чи на ринках;
— було ліквідовано кругову поруку — кожний селянин платив самостійно. Хоча реалізація цих змін відбувалася досить суперечливо, було покладено початок позитивним зрушенням.
Неп у промисловості виявлявся у такому:
здавання в оренду націоналізованих дрібних і середніх промислових підприємств їхнім колишнім власникам;
проведення децентралізації керівництва промисловістю;
переведення багатьох підприємств на госпрозрахунок;
скасування загальної трудової повинності, формування ринку робочої сили;
перехід від зрівняльної заробітної плати до відрядної;
залучення іноземного капіталу у формі концесій.
Неп у галузі торгівлі й фінансів запроваджував:
відмову від прямого продуктообміну й повернення до приватної торгівлі;
появу багатьох видів торгівлі — приватної, кооперативної, державної; відкриття у великих містах торговельних бірж;
випуск (з 1922 р.) конвертованого червінця, що дорівнював 10 золотим карбованцям і був забезпечений золотом на 25 %;
різні (86 видів) податки як джерела постійного поповнення держбюджету; введення платні за комунальні, транспортні та інші послуги.
В Україні неп почав реалізовуватися пізніше — з 1922 р. Його запровадження було пов'язане з певними труднощами. Так, комнезами, створені в Україні, які об'єднали бідні верстви сільського населення, серйозно виступали проти запровадження непу. Однак загалом неп відіграв важливу роль у розвитку сільського господарства, а денаціоналізація підприємств промисловості України дозволила швидко відновити промисловість та наситити ринок товарами.
Однак неп не міг бути тривалим, бо базувався на двох протилежностях: в економіці панували ринкові відносини, у політиці — адміністративно-командна система, що прагнула підкорити економіку своїм політичним цілям. Реформи в економіці не були доповнені реформами в політичній сфері, а незалежними власниками було важко керувати. Тому в 1929 р. сталінське керівництво відмовилося від непу.
Висновок. Під час непу було досягнуто високих темпів розвитку країн а. У найкоротший термін було відновлено господарство країни, різко зріс життєвий рівень населення. Для незалежної України неп дає певний досвід ринкових відносин і вміння в найкоротший термін вивести країну з кризи.