- •Питання для державної атестації з історії України
- •1. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій.
- •2. Початок політичного етапу визвольного руху на початку XX ст.
- •3. Російська революція 1905-1907 рр. В Україні.
- •4. Політичні зміни в Україні в 1908-1913рр.
- •5. Західноукраїнські землі на початку хх ст.
- •6. Україна в роки Першої світової війни. Воєнні дії на території України.
- •7. Національний рух у Галичині і Наддніпрянській Україні в роки Першої світової війни.
- •8. Формування та бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.
- •9. Початок Української революції, утворення Центральної Ради м. Грушевський, в. Винниченко.
- •0. I Універсал Центральної ради та його історичне значення.
- •11. Проголошення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради.
- •12. Проголошення незалежності унр, передумови та значення.
- •13. Внутрішня та зовнішня політика Української держави за часів п. Скоропадського.
- •14. Україна в 1919-1920 рр. «Воєнний комунізм».
- •15. Проголошення Західноукраїнської Народної республіки. Злука унр і зунр.
- •16. Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр. С. Петлюра.
- •17. Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917-1920 рр.
- •18. Нова економічна політика і особливості її впровадження в Україні.
- •19. Політика «українізації» (коренізації), її наслідки о. Шумський, м. Скрипник.
- •20. Суспільно-політичне життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини в 20-х-30-х рр. Хх ст.
- •21. Культура і духовне життя України в 1917-1920 рр.
- •23. Голодомори в Україні: причини і наслідки.
- •24. Політика суцільної колективізації та розселювання в Україні. Її соціально-економічні наслідки.
- •25. Розвиток культури в 30-ті рр. «Розстріляне» відродження.
- •26. Громадсько-політичне життя в Україні в 30-х рр.
- •27. Об'єднання Західноукраїнських земель в урср та їх радянізація в 1939-1941 рр.
- •28. Нацистський «новий порядок» в Україні в 1941-1944 рр. Голокост.
- •29. Діяльність радянських партизан і оун-упа в роки Другої світової війни.
- •30. Втрати України в роки Другої світової війни. Внесок українців у перемогу над фашизмом.
- •31. Відбудова економіки України після Великої Вітчизняної війни.
- •32. Спроби та наслідки реформування економіки України наприкінці 50-х у першій половині 60-х рр. М. Хрущов.
- •33. Повсякденне життя українців у 1964-1985 рр.
- •34. Культурне життя в Україні у другій половині 40-х-на початку 50-х років.
- •35. Суспільно-політичне життя в Україні в другій половині 50-х на початку 60-х років.
- •36. Радянізація західних областей України у 40-50-х роках.
- •30 Червня 1945 р. У зв'язку з підписанням договору між Чехословаччиною і срср про передачу Закарпатської України до складу урср визначився, в основному, західний кордон сучасної України.
- •37. «Косигінські реформи» та їхні наслідки для України
- •8. Національно-визвольний рух 60-80 років.
- •Опозиційний рух в Україні (1965-1985 рр.)
- •Пожвавлення літературно-мистецького життя України в умовах десталінізації « Шістидесятники ».
- •41. Ідеологізація і русифікація культурного життя в 70-80-ті роки.
- •42. Політична ситуація в Україні 1985-1991рр.
- •43. Прихід до влади м. Горбачова. Розгортання національно-демократичного руху в Україні.
- •44.Проголошення державної незалежності України.
- •45. Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991р.; результати та історичне значення.
- •24 Серпня 1991р. - проголошення Акту незалежності України
- •1 Листопада 1991р. - ухвалення Декларації прав національностей України міжнаціональний конгрес з проблем духовного відродження народів в Одесі
- •1 Грудня 1991р. - Всеукраїнський референдум на підтвердженняАкту незалежності України; вибори президента.
- •46. Загострення екологічних проблем у 70-80 - х роках. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •47. Декларація про державний суверенітет України та ї історичне значення.
- •Структура і основний зміст декларації
- •Із резолюції мітингів українських студентів 12 жовтня 1990р. Ум. Києві:
- •Із постанови Верховної Ради Української pcp «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990року», 17 жовтня 1990р. :
- •48. Спроба державного перевороту в срср 19 серпня 1991 року.
- •49. Прийняття Конституції України (1996 р).
- •50. Проблеми політичного життя України в другій половині 90-х років хх ст. - на початку ххi ст.
- •51. Пошуки шляхів стабілізації на початку ххi ст. Здійснення аграрної реформи.
- •52. Кроки української економіки до інтеграції у європейський та світовий економічний простір.
- •53. Модернізація національної системи освіти на початку ххi ст.
- •54. Основні тенденції розвитку науки на початку ххi ст. В Україні.
- •55. Екологічні проблеми та пошуки шляхів покращення стану навколишнього середовища наприкінці хх - на початку ххi ст.
- •56. Основні чинники та особливості релігійного життя України в умовах незалежності.
- •57. Основні принципи зовнішньої політики незалежної України. Ядерне роззброєння.
- •58. Україна в міжнародних організаціях. Кінець хх- поч. Ххi ст.
- •59. Пошуки зовнішньополітичних орієнтирів наприкінці хх - на початку ххi ст.
- •60. Основні чинники та особливості розвитку культури в Україні.
0. I Універсал Центральної ради та його історичне значення.
1. Причини прийняття I Універсалу.
2. Основні, ідеї документу.
3. Створення Генерального Секретаріату.
4. Значення І Універсалу.
Перший Універсал Центральної Ради став наслідком тримісячних спроб її порозуміння з Тимчасовим урядом.
Центральна Рада пропонувала Тимчасовому уряду висловити позитивне ставлення до автономії України, ввести пост
постійного комісара Центральної Ради при Тимчасовому уряді, провести українізацію армії, школи тощо. Переговори
повноважної представницької делегації УЦР у Петрограді з цих питань були невдалими, бо Тимчасовий уряд взяв
твердий курс на "єдиную і неділимую" Росію і рішуче відмовлявся визнати право України на автономно.
У відповідь на таку позицію Тимчасового уряду в Україні вибухнули політичні пристрасті, провідною інтонацією яких
стали вимоги самочинного проголошення автономії. Домагання Центральною Радою автономії отримати підтримку в
резолюціях Другого Всеукраїнського військового з'їзду, а Четверті загальні збори УЦР зобов'язали її підготувати універсал.
10 червня 1917 р. на засіданні Комітету Центральної Ради було ухвалено документ під назвою "Перший Універсал Української Центральної Ради". У ньому ЦР звернулася до всіх українців із закликом самостійно організовуватися і приступити до закладення підвалин автономного ладу. У ньому наголошувалось на домаганнях молодої українській демократії до волі, до права самостійного порядкування своїм життям, до створення шляхом рівного, прямого і таємного голосування Українських Установчих зборів, до національно-територіальної автономії у складі Росії.
У стислій формі в Універсалі викладались вимога УЦР до Тимчасового уряду. Акцент робився на сподіваннях, що у власність народу по всій Росії будуть передані поміщицькі, казенні, царські, монастирські та інші землі. УЦР проголошувала себе виразником всенародної волі і брала на себе весь тягар відповідальності. Універсал закликав українських громадян до згоди й порозуміння з демократією інших національностей і до усунення на місцях осіб і органів, "ворожих до українства", але не насильницькими метолами, а шляхом їх переобрання. 28 червня 1917 р. було створено тимчасовий уряд - Генеральний секретаріат - у складі восьми генеральних секретарів і генерального писаря. До уряду увійшли П. Христюк, X. Барановський, С. Єфремов, С Петлюра, Б. Мартос та інші. У першому складі уряду Центральної Ради переважали соціал-демократи. Очолив його В. Винниченко. I Універсал Центральної Ради мав велике значення для піднесення революційного ентузіазму мас. Він стан першим кроком України до автономії, примусив Тимчасовий уряд розпочати конструктивні переговори з Центральною Радою і піти на поступки. Генеральний секретаріат поступово опановував ситуацію і ставав Повноцінною структурою виконавчої влади в Україні.
11. Проголошення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради.
Діставши звістку про події 25 жовтня 1917 р. у Петрограді, Центральна Рада негайно утворила Комітет охорони революції в Україні й видала резолюцію про засудження більшовицького перевороту.
У цих умовах Київ став ареною боротьби трьох сил: прихильників Тимчасового уряду, більшовиків і Центральної Ради.
28 жовтня 1917 р. більшовики розпочали у Києві збройне повстання, яке тривало три дні. У критичний момент війська Центральної Ради підтримали більшовицьке повстання і змусили прихильників Тимчасового уряду залишити місто. У Києві залишились війська Центральної Ради і більшовиків.
1 листопада 1917 р. Центральна Рада ухвалила поширення своєї влади на всю територію, заселену переважно українцями. 4 листопада 1917 р. більшовиками на засіданні Рад робітничих і солдатських депутатів визнано повноту влади в Україні за Центральною Радою. Але разом з тим більшовики розпочали підготовку до проведення Всеукраїнського з'їзду Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів з метою «реконструкції» Центральної Ради на більшовицький кшталт.
Керівництво Центральної Ради бачило в діях більшовиків небезпеку для України. У такій обстановці 7 листопада 1917 р. було проголошено НІ Універсал Центральної Ради. У ньому проголошувалося: «Віднині Україна стає Українською Народною Республікою. Не віддаляючись від Російської республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Російська Республіка стала федерацією рівних і вільних народів». Отже, відкидаючи більшовицькі ідеї, цей документ був сповнений глибоким занепокоєнням подальшою долею Росії та України, стривожений розпаленням міжусобної кривавої боротьби, стрімким поширенням безвладдя, руїни, занепаду.
Згідно із III Універсалом, Україна ставала частиною федеративної Російської республіки, офіційно проголошеної ще 1 вересня 1917 p., і одержувала найменування Української Народної Республіки. До її території зараховувались Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська та Таврійська губернії. Щодо інших суміжних губерній і областей, населених українцями, то їх долю мали вирішити майбутні домовленості. Іншими визначальними положеннями III Універсалу стали статті про:
скасування приватної власності на поміщицькі, удільні, монастирські, кабінетські та церковні землі і проголошення їх власністю всього трудового народу;
встановлення 8-годинного робочого дня;
запровадження державного контролю над виробництвом;
якнайшвидше досягнення миру через переговори з державами Четверного союзу;
скасування смертної кари та амністія політичним арештантам;
зміцнення і поширення прав органів місцевого самоврядування;
закріплення загальнолюдських демократичних свобод слова, друку, віри, зібрання, союзів, страйків, недоторканності особи і помешкання, можливості застосування місцевих мов у відносинах з усіма установами.
Надання росіянам, євреям і полякам права на національно – персональну автономію та на вільний національний розвиток усім іншим народам, які мешкали в Україні.
Зобов’язання в рятувати від голоду не тільки український народ, а й фронт та великі частини Російської республіки.
Універсал проголошував 27 грудня 1917 року днем виборів до Українських Установчих зборів, а 9 січня - днем їх скликання. До Українських Установчих зборів уся влада в Україні повинна належати Центральній владі та її урядові – Генеральному секретаріатові.
ІІІ Універсал, за визнання В. Винниченка, не справив такого впливу, як Перший.
Проте в цілому проголошення Української Народної Республіки ІІІ Універсалом стало визначною історичною подією, яка знаменувала відновлення української державності у ХХ ст.. Український народ після тривалого поневолення заявив про відродження власної держави.