3. 3.3. Вирахування площі механічним способом

Для землевпорядкування, земельного кадастру найчастіше площі контурів ( земельних угідь ) довільної конфігурації вираховують механічним способом.

Механічний спосіб визначення площі здійснюється за допомогою

планіметра, шляхом обводу контуру ділянки обвідним важелем.

Площа механічним способом визначається за формулою:

S = q х ( N_і+1 – N_і ), (3.23)

q – ціна поділки планіметра; N_і+1 – N_і – різниця відліків планіметра.

Ціна поділки планіметра – це площа, яка відповідає одній поділці планіметра. Вона визначається шляхом обводу на плані контуру фігури, площа якої відома. Найчастіше такою фігурою є 2 - 3 квадрати координатної сітки. Тоді поділка планіметра визначається за формулою:

q = S ÷ N_сер., (3.24)

S – площа квадратів координатної сітки; N_сер. – різниця середніх відліків із двох положень планіметра.

Площу контурів механічним способом вираховують з допомогою планіметра двома обводами ( для контролю ). План, за яким вираховуються площі, повинен займати горизонтальне положення, а папір не мати механічних пошкоджень і деформації.

Полюс планіметра може бути встановлений в довільній точці поза межами контуру. Початкову точку на контурі краще вибирати в такому місці, щоб при русі точки обвідного скла по межі контуру лічильний ролик рухався з найменшою швидкістю. Робиться побіжне обведення контуру фігури за ходом годинникової стрілки, щоб переконатись, чи дістає обвідне скло до всіх точок контуру і між полюсним та обвідним важелем не утворювались недопустимі кути ( менше 30º і більші 150º ), при яких планіметр нестійкий.

Потім точка обвідного скла ставиться точно над початковою точкою і береться перший відлік за лічильним механізмом. Контур плавно обводиться по межі до початкової точки і береться другий відлік. Різниця відліків дає площу контуру в поділках планіметра.

Для контролю контур обводиться повторно і фіксується третій відлік. Різниця між третім і другим відліком дає контрольну площу контуру в поділках планіметра.

Допустиме розходження між різницями відліків залежить від площі

контуру. Якщо різниця допустима, то за кінцеву площу контуру в поділках планіметра береться середнє значення.

Площа контуру в гектарах визначається шляхом множення ціни поділки планіметра на площу цього контуру в поділках планіметра. Всі записи щодо вирахування та ув’язки площ ведуться в спеціальній відомості – експлікації угідь.

.

4.Математична обробка тахеометричного ходу та тахеометричного знімання.

Складання тахеометричного плану.

4.1. Математична обробка тахеометричного ходу

Метою тахеометричної обробки тахеометричного ходу є обчислення координат та висот пунктів в ході.

Вихідними даними для обчислювальної обробки є координати вихідних пунктів або координати початкового і кінцевого пунктів ходу і дирекційні кути вихідних сторін і журнал вимірювань у тахеометричному ході.

Алгоритм обчислень тахеометричного ходу включає такі етапи:

1. Перевірка журналу вимірювань у тахеометричному ході.

2. Складання схеми ходу.

3. Обчислення і розподіл кутової нев'язки ходу.

4. обчислення дирекційних кутів сторін ходу.

5. Обчислення приростів координат.

6. Розрахунок і розподіл нев'язок по осям координат.

7. Обчислення координат точок ходу.

8. Обчислення висот точок ходу.

Порядок обчислень тахеометричного ходу розглянемо на конкретному прикладі:

Нехай маємо наступні вихідні дані з прокладання ходу:

• координати вихідних пунктів 2 і 6:

х₂ = 590,11м: у₂ = 464,89м

х₆ = 895,18м; у₆ = 728,85м

• дирекційні кути вихідних сторін 1 – 2 і 6 – 7:

α_1-2 = 131º23.5'; α_6-7 = 278º28.6'

• висоти вихідних пунктів 2 і 6:

Н₂ = 110,53м; Н₆ = 112,25м

• журнал вимірювань у тахеометричному ході (див.табл.4.1.)

Примітка:Варіанти завдання для обчислення тахеометричного ходу приведені в додатку В.

Таблиця 4.1

Журнал вимірювань у тахеометричному ході.

Номера станцій висота приладу ι, м	Номери точок. візування	Горизонтальний круг			Номера точок висота візування, υ. м	Вертикальний круг			Відліки по рейці	Довжина сторін, D, м Прямо, обернена	Гориз.прокл. d,м Пряме, середнє, обернене	Перевищення, h, м Пряме, середнє, обернене
		КЛ КП	відліки	кут β Л ср. П		КЛ КП	відліки	МО, кут нахилу δ
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
2	1 3 1 3	Л П	0° 02,5' 359° 29,0' 181° 32,5' 180° 59,0'
1,45					3	Л П	-3° 01,5' +3° 01,5'		178,0 178,0
					1,45
3	2 4 2 4	Л П	0° 01,0' 269° 54,5' 181° 42,0' 91° 34,5'		2	Л П	+3°00,0' -3°00,0'		177,0 177,0
					1,20
1,20					4	Л П	+3° 42,0' -3° 42,0'		206,0 206,0
					1,20
4	3 5 3 5	Л П	0° 02,0' 274° 55,0' 182° 12,5' 97° 06,5'		3	Л П	-3° 43,5' +3° 43,5'		205,0 205,0
					1,15
1,15					5	Л П	-0° 07,0' +0° 07,0'		262,8 262,8
					1,15
5	4 6 4 6	Л П	0° 02,5' 64° 14,0' 182° 01,5' 246° 13,0'		4	Л П	+0° 07,5' -0° 07,5'		263,1 263,1
					1,35
1,35					6	Л П	-0° 24,0' +0° 24,0'		236,5 236,5
					1,35
6	5 7 5 7	Л П	0° 02,0' 78° 42,0' 181° 57,5' 260°37,25'		5	Л П	+0° 25,0' -0° 25,0'		236,3 236,3
					1,25
1,25

Необхідно виконати математичну обробку ходу у результаті якої отримати координати точок ходу та їх висоту.

Примітка. Горизонтальні кути, кути нахилу та віддалі визначалися теодолітом 2Т30.

Виконання поставленого завдання проведемо у відповідності з наведеним вище алгоритмом.