4 Методика розрахунку страхового тарифу за ризиковими видами страхування

Методичний підхід до розрахунку страхових тарифів за ризиковими видами страхування полягає в такому:

• спочатку визначається або розраховується нетто-ставка ( Т_н );

• потім розраховується питома вага всіх складових навантаження (Н);

• у підсумку розрахунок брутто-ставки ( Т_б ) проводиться за формулою на основі розміру нетто-ставки й питомої ваги складових навантаження в структурі брутто-ставки.

Як було відзначено раніше, страховий тариф ( Т_б ), тарифна ставка ( у практиці страхування ) і брутто-ставка ( у спеціальній літературі) являють собою плату страхувальника страховикові за страхування з одиниці страхової суми або предмета страхування або плату у відсотках від загальної величини страхової суми.

Страховий тариф, або брутто-ставка (Т_б), за своєю структурою складається із двох частин нетто- ставки (Т_н) і навантаження ( Н ), тобто

Т_б = Т_н+ Н. ( 1)

Нетто-ставка (Т_н ) - як частина брутто-ставки призначена для формування страхового фонду, використовуваного для поточних страхових виплат і створення страхових резервів.

Нетто-ставка (Т_н ) включає основну частину ( Т₀ ) і ризикову надбавку ( Т_р ).

Основна частина нетто-ставки ( Т₀ ) , що забезпечує формування страховиком фонду коштів, використовуваних для поточних страхових виплат, створення страхових резервів, математично являє собою ймовірність настання страхового випадку або ймовірність завдання збитків.

Імовірність завдання збитків можна виразити через показник збитковості страхової суми.

У зв'язку із цим основну частину нетто-ставки ( Т₀ ) у ризикових видах страхування за наявності страхової статистики можна розрахувати як середній за тарифний період показник збитковості страхової суми, тобто

Т_О = У_ср = ,

де У_ср - середній показник збитковості страхової суми за тарифний

період Т;

У_t1, У_t2,... - показники збитковості страхової суми у

відповідних роках – t₁ , t₂ , …, T;

T - тарифний період ( кількість років ).

У свою чергу, показник збитковості страхової суми в кожному

t- році тарифного періоду визначається за формулою

У_t = ,

де - сума виплачених страхових відшкодувань по всіх об'єктах

страхування в t -му році тарифного періоду;

- сума страхових сум по усіх n- об'єктах страхування в

t -му році тарифного періоду.

За рахунок ризикової надбавки ( Т_р ) страховик формує кошти додаткового страхового резерву, призначеного для покриття можливого збільшення виплат страхових відшкодувань в окремі несприятливі роки (періоди) у порівнянні із середніми виплатами за прийнятий тарифний період.

Ризикова надбавка визначається за формулою середньоквадратичного відхилення, тобто

Т_р = ,

де У_t - показники збитковості страхової суми у відповідних роках

тарифного періоду – t₁ , t₂ , …, T ;

У_ср - середній показник збитковості страхової суми за тарифний

період Т.

За відсутності страхової статистики нетто-ставка в ризикових видах страхування визначається або методом аналогії, або методом експертної оцінки.

Навантаження ( Н ) - являє собою частину страхового тарифу й призначена, як уже сказано вище, для покриття витрат на здійснення страхової діяльності страховика.

У ризикових видах страхування навантаження складається із трьох елементів:

Н = Н_вд+Н_пм+Н_пр ,

де Н_вд – частина навантаження, що забезпечує надходження коштів на

фінансування витрат на ведення справи;

Н_пм - частина навантаження, що забезпечує надходження коштів на

фінансування заходів щодо попередження настання

страхових випадків;

Н_пр- частина навантаження, що забезпечує надходження коштів на

формування прибутку страховика ,так званий « прибуток в

тарифах».

У практичній діяльності всі складові навантаження визначаються за нормативами від брутто-ставки, тобто:

Н_вд = К_вд Т_б ,

Н_пм = К_пм Т_б ,

Н_пр = К_пр Т_б ,

де К_вд - норматив витрат на ведення справи;

К_пм – норматив витрат на попереджувальні заходи;

К_пр - норматив прибутку .

Норматив витрат на ведення справи (К_вд ) або задається директивно, або визначається як середній за тарифний період показник відносини фактичних витрат на ведення справи до суми платежів, що надійшли ,тобто

,

де Р_{вд t} – сума фактичних витрат на ведення справи у відповідних

роках t₁, t₂, …, T тарифного періоду;

П_t – сума платежів, що надійшли, з усіх видів страхування у

відповідних роках t₁, t₂, …, T тарифного періоду.

Норматив витрат на попереджувальні заходи (К_пм ) також або задається директивно, або визначається за аналогічною формулою:

,

де Р_пмt - сума фактичних витрат на проведення попереджувальних

заходів у відповідних роках t₁, t₂, … T тарифного

періоду;

П_t – сума платежів, що надійшли, з усіх видів страхування у

відповідних роках t₁, t₂, … ,T тарифного періоду.

Норматив прибутку ( К_пр ), як правило, встановлюється страховиком, виходячи з кон’юнктури ринку в межах від 0 до 5%.

Таким чином, послідовність виведення формули розрахунку тарифної брутто-ставки набуває такого вигляду:

Т_б = Т_н + Н,

Т_б = Т_н + Н_вд + Н_пм + Н_пр ,

Т_б = Т_н + К_вд Т_б + К_пм Т_б + К_пр Т_б ,

Т_б = Те+Т_р + К_вд Т_б + К_пм Т_б + К_пр Т_б ,

Переносимо в ліву частину всі члени рівняння, що містять Т_б , і виводимо остаточну формулу розрахунку брутто-ставки

Т_б = ,

де f = К_вд + К_пм + К_пр - питома вага навантаження в структурі брутто-ставки.